День Верховної Ради: які нові закони ухвалили нардепи і що вони змінять

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Переважна більшість з них стосувалась економічної галузі.

Верховна Рада України під час засідань 3 жовтня встигла ухвалити низку економічних та соціальних законопроєктів у другому читанні, а також внесла зміни до регламенту парламенту. Також було підтримано кілька постанов та законопроєктів ще колишньої ВР 8 скликання.

На початку ранкового засідання нардепи підтримали у першому читанні новий закон про столицю України, та не затвердили постанови про скасування кількох законопроєктів. Водночас, наприкінці відправили на доопрацювання Виборчий кодекс і закон про підтримку "Пласту", а також відхилили ухвалений колишнім парламентом закон про примусову кастрацію педофілів і планують замінити його новим.

ТСН.ua розповідає, які саме закони були ухвалені та що вони змінять вже найближчим часом.

Рада ухвалила новий Закон про концесію. За нього проголосували 257 депутатів.

Законопроєкт унормовує питання концесії, які зараз регулюються чотирма різними законами, що протирічать один одному. Пропонується надання негрошової держаної підтримки інвесторам, передбачається конкурсний відбір концесіонера, що дозволить покращити їх якість. Водночас, державний бюджет отримуватиме частку доходів від діяльності приватного інвестора у вигляді концесійних платежів.

Нардепи також остаточно ухвалили "Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про будівельні норми" щодо удосконалення нормування у будівництві". Його підтримали 259 депутатів.

Відповідно до проєкту закону, пропонується перехід від радянського розпорядчого методу формування вимог будівельних норм до параметричного, що широко застосовується в розвинутих країнах. Він передбачає встановлення параметрів, що визначають безпеку, функціональність та якість об’єкта нормування. Як параметри використовують цілі, функціональні вимоги та критерії, яким повинен відповідати об’єкт нормування. Для дотримання вимог будівельних норм учасниками будівельної діяльності передбачено два підходи: прийнятних рішень і альтернативних рішень. Проєктувальнику  надається вибір  якому з підходів слідувати для дотримання обов'язкових вимог, які встановлені в будівельних нормах. Параметричний метод розробки будівельних норм використовують у США, Канаді, Японії, а також країнах ЄС.

Законопроєкт пропонує визначити методи нормування у будівництві (параметричний, розпорядчий, цільовий); визначити об’єкт нормування; розширити коло базових організацій у сфері будівництва, що виконують функції щодо здійснення робіт із нормування у будівництві; вдосконалити процедуру оприлюднення будівельних норм.

Відео Рада не змогла скасувати закони про новий порядок розрахунків для ФОПів

Документи були прийняті 2 тижні тому. Депутати від "Європейської солідарності" подали проекти постанов про скасування голосування. Через це закони не могли передати на підпис до президента. Тепер цей процес розблокований.  

Рада не змогла скасувати закони про новий порядок розрахунків для ФОПів

Парламент ухвалив і новий Закон про оренду державного та комунального майна. За нього проголосували 263 депутати.

Закон пропонує здійснювати передачу в оренду відповідного майна шляхом продажу права оренди на майно державної та комунальної власності на електронному аукціоні у електронній торговій системі. Таким чином, оренда держмайна і комунального майна відбуватиметься на майданчику ProZorro.Продажі.

Передбачається також утворення двох Переліків – "Перелік першого типу" (Перелік об’єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні) або "Перелік другого типу" (Перелік об'єктів, щодо яких прийнято рішення про передачу в оренду без проведення аукціону).

Також було проголосовано за "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності провайдерів програмної послуги багатоканальних цифрових ефірних телемереж із загальнонаціональним покриттям". Його підтримали 248 депутатів.

Закон передбачає внесення змін до закону "Про телебачення і радіомовлення", яким на провайдерів програмної послуги поширюються уже існуючі для телерадіоорганізацій вимоги по структурі власності. Визначається, що в Україні забороняється засновувати і брати участь у провайдерах програмної послуги:

  • органам держвлади та органам місцевого самоврядування, юридичним особам, які вони заснували на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги, якщо рішення про їх створення або положення про них не передбачає повноважень засновувати провайдерів програмної послуги;
  • фізичним і юридичним особам, які є резидентами країни, визнаної ВР державою-агресором або державою-окупантом, а також юридичним особам, учасниками (акціонерами) яких є юридичні або фізичні особи, на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами провайдера програмної послуги та кінцевим вигодонабувачем.

Крім того, для провайдера програмної послуги багатоканальної цифрової ефірної телемережі з загальнонаціональним покриттям встановлюються додаткові вимоги. Передбачається, що кінцевим бенефіціарним власником (кінцевими бенефіціарними власниками) провайдера програмної послуги може бути виключно громадянин України (громадяни України).

При цьому фізичним та юридичним особам, зареєстрованим в офшорних зонах, перелік яких затверджений Кабміном, а також особам без громадянства, забороняється брати участь у провайдерах програмної послуги на всіх рівнях ланцюга володіння корпоративними правами.

Депутати проголосували і за "Проєкт Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права власності". За цей документ висловились 284 нардепи.

Документ передбачає усунення основних юридичних прогалин, які створюють проблеми власникам нерухомості та бізнесу. Передбачається припинення діяльності акредитованих суб'єктів; запровадження обов'язковості нотаріального посвідчення договорів про відчуження корпоративних прав; впровадження принципу одночасності вчинення нотаріальної дії та державної реєстрації прав; підвищення відповідальності за порушення відповідних реєстраційних процедур.

Також Рада затвердила "Проєкт Закону про матеріальну відповідальність військовослужбовців та деяких інших осіб". Його підтримали 276 осіб.

Закон визначає підстави і умови притягнення до матеріальної відповідальності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів під час проходження ними зборів, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, винних у заподіянні прямої дійсної шкоди шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, здійснення надлишкових виплат при виконанні обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також порядок відшкодування такої шкоди.

Зазначається, що притягнути до матеріальної відповідальності військового можна буде протягом трьох років, а нестимуть вони цю відповідальність у розмірі завданої шкоди, але не більше 15 прожиткових мінімум (31,5 тисяч гривень).

Парламент проголосував також за "Проєкт Закону про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби". Підтримали документ 287 депутатів.

Закон визначає, що військовослужбовці, які самовільно залишили військову частину або місця служби, дезертирували зі Збройних сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, не вважаються частиною ЗСУ. Згідно з документом, початком призупинення військової служби визначено день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту ЗСУ.

Водночас, визначено, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби, крім тих, яким вироком суду визначено міру покарання у вигляді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

Закон відтерміновує майбутнім військовослужбовцям призов на строкову військову службу в разі виявлення бажання здобути первинне військове звання офіцерського складу на весь період проведення військової підготовки. Окрім того, надається можливість служити на офіцерських посадах особам віком від 20 до 30 років, які не мають офіцерських звань, але здобули вищу освіту за ступенем не нижче бакалавра.

Також з метою збереження льотного потенціалу Збройних сил збільшується мінімальний строк служби за контрактом для осіб офіцерського складу з числа військовослужбовців льотного складу авіації з п'яти до десяти років.

Нардепи проголосували і за "Проєкт Закону про внесення змін до Регламенту Верховної Ради України щодо планування та системності законотворчої діяльності Верховної Ради України". За це рішення виступило 244 депутати.

Закон передбачає створення у Раді плану законопроєктних робіт парламенту. Він включатиме перелік питань, які потребують законодавчого врегулювання; орієнтовні строки та відповідальних за розробку законопроєкту; інформацію про пріоритетність внесення та розгляду законопроєктів. Він має враховуватися при формуванні та внесенні змін до порядку денного сесії ВР.

Також було ухвалено і "Проєкт Закону про внесення змін до статті 116 Регламенту Верховної Ради України щодо вимог до пропозицій і поправок до законопроєкту, що готується до другого читання". Це підтримали 229 депутатів.

Єдиним уточненням цього закону є те, що, незважаючи на можливість внесення поправок до законопроєктів після першого читання лише до того тексту, який був ухвалений, існують винятки. Головний комітет, як виняток, може ухвалити рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту, інших структурних частин законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроєкту у першому читанні.

Наприкінці вечірнього засідання Рада ухвалила три законопроєкти, які були підтримані у першому читанні попереднім скликанням парламенту. Зокрема, 253 голосами за було ухвалено закон "Про внесення змін до деяких законів України у зв'язку з набранням чинності законом України "Про державну підтримку кінематографії в Україні".

Законом визначено, що кінокомісії можуть утворюватися у встановленому законом порядку з метою надання консультаційної, організаційної та іншої не забороненої законом допомоги українським та/або іноземним суб’єктам кінематографії, популяризації України та її регіонів як привабливих локацій для кінозйомок, залучення українських та іноземних інвесторів для фінансування виробництва, прокату і показу фільмів та ефективного використання потенціалу української сервісної індустрії в галузі кінематографії. Утворення кінокомісії не є обов’язковим. Сільська, селищна, міська рада, відповідно до закону, своїм рішенням може залучати до виконання функцій кінокомісії громадські об’єднання, метою діяльності яких є, зокрема, підтримка суб’єктів кінематографії.

Функціями кінокомісії, зокрема, є надання консультаційної, організаційної, технічної та іншої не забороненої законом допомоги для отримання суб’єктами кінематографії погоджень на проведення кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору з використанням рухомого та/або нерухомого майна державної та/або комунальної власності, у тому числі земельних ділянок; надання допомоги в організації переговорів з власниками, користувачами рухомого та/або нерухомого майна приватної власності з метою отримання згоди на проведення кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору з використанням такого майна. Також до функцій кінокомісій входять формування баз даних та оприлюднення інформації про місцеві локації, привабливі для кінозйомок та/або створення аудіовізуального твору (об’єкти архітектури, ландшафту, вулиці, приміщення тощо), з дотриманням законодавства України про інформацію; популяризація та просування (промоція) вітчизняних об’єктів кінозйомок (об’єктів архітектури, ландшафту, вулиць, приміщень тощо) для створення кінематографічної продукції та аудіовізуальних творів під час різноманітних заходів, у тому числі міжнародних.

Фінансування діяльності кінокомісії здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Законом також визначається, що державною кіностудією є господарська організація, єдиним учасником (акціонером) якої є держава. Основною метою діяльності державних кіностудій є здійснення підприємницької діяльності у галузі кінематографії.

Наступним ухваленим законом став закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення захисту суб’єктів господарювання від неправомірних дій або бездіяльності дозвільних органів". Його підтримали 299 нардепів. 

Законом запроваджується адміністративна відповідальність за: неповідомлення або несвоєчасне повідомлення дозвільним органом суб`єкта господарювання або адміністратора про відмову у видачі документа дозвільного характеру; порушення дозвільним органом встановлених законом строків видачі (переоформлення, анулювання) або відмови у видачі документа дозвільного характеру чи реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання; невнесення чи несвоєчасне внесення дозвільним органом в установлені законом строки до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань прийнятих відповідно до закону рішень, поданих до дозвільного органу заяв і декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства та іншої інформації про документи дозвільного характеру, що необхідна для ведення зазначеного реєстру.

Також передбачено штрафні санкції, зокрема, і за відмову дозвільного органу у прийомі документів суб’єкта господарювання на отримання документа дозвільного характеру або у реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства; безпідставну відмову адміністратора суб`єкту господарювання у прийнятті заяви для одержання документа дозвільного характеру та документів, що додаються до неї; видачу дозвільним органом документа дозвільного характеру, необхідність одержання якого не встановлена законом або який не внесено до переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого законом; анулювання документа дозвільного характеру дозвільним органом з підстав, не встановлених законом.

Наостанок парламент затвердив закон "Про внесення змін до статті 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за безпідставну відмову у пільговому перевезенні окремих категорій громадян". За нього проголосували 303 нардепи.

Законом встановлюється, що безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (48 тисяч гривень).

Відео Нова Рада - старі звички: трьох депутатів спіймали на кнопкодавстві

Двоє з них із фракції "Слуга народу" намагалися пояснити, чому порушили Конституцію. Чим усе завершилося та що їм буде за неособисте голосування – у сюжеті.  

Нова Рада - старі звички: трьох депутатів спіймали на кнопкодавстві

Залиште свій коментар

Вибір редакції