Дипломатичні танці Польщі. Що віщує зміна посла в Україні

4 листопада стало відомо про призначення новим послом Польщі в Україні Марчіна Войцеховського, який до того виконував функції речника польського МЗС - з вересня 2013 року.

Войцеховському 40 років. Він навчався у Варшавському університеті. З 1998 року працював у редакції "Газети виборчої", зокрема у її київському та московському офісах як спеціаліст зі Східної Європи. Також Войцеховський - режисер, у його доробку кілька документальних фільмів, які висвітлювали історію поляків на Сході та польських євреїв. Є автором статей про українсько-польські відносини під час Другої світової війни. У 2010 році Войцеховського було нагороджено Премією українсько-польського примирення.

Примітно, що дипломатичний досвід нового посла обмежується лише двома роками роботи речником у Міністерстві закордонних справ Польщі. Тим не менш експерти зазначають, що цей факт не є проблемою.

Експерти-міжнародники у коментарі ТСН.ua оцінили призначення нового дипломата та розповіли, чи зміняться якимось чином тепер українсько-польські відносини.

Богдан Гудь, професор, завідувач Інституту євроінтеграції Львівського національного університету ім. І.Франка:

- Я знаю Марчіна Войцеховського ще з того часу, як він був редактором Gazeta Wyborcza. Ми мали кілька контактів, пов'язаних, між іншим, з візовими проблемами у польському консульстві у Львові. І хочу сказати, що вже тоді він був людиною діалоговою, компромісовою, дослухався до аргументів і робив належні висновки у спірних ситуаціях. Потім ми стикалися з ним на різного роду конференціях, зокрема у Варшавському університеті. Тобто він був одночасно і журналістом, і науковцем, а пізніше став ще й дипломатом, речником МЗС Польщі.

Я думаю, що у ситуації, коли змінюється політична опція, призначення на цю посаду людини, яка радше належить до ліберального табору, тобто до Громадянської платформи [партія екс-президента Броніслава Коморовського], є свідченням того, що на перше місце висувається його професіоналізм, тобто здатність розбиратися у ситуації і працювати на користь поглиблення і зміцнення польсько-українських відносин.

У цій ситуації я однозначно підтримую кандидатуру Марчіна Войцеховського і сподіваюся, що подібно іншому амбасадору, якого я знав, Яцеку Ключковському, він буде працювати на благо наших народів.

Анатолій Октисюк, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень:

- Призначення Войцеховського не особливо вплине на українсько-польські відносини, оскільки зміна конкретного посла не сприятиме зміні курсу в цілому.

В принципі, Войцеховський доволі відома персона, і нічого погано про нього сказати не можна. Досвіду для такої роботи йому вистачить. До того ж посольство - це не одна людина, там працює цілий дипломатичний корпус - і радники і секретарі. Тобто усе залежить від команди. А, наскільки я знаю, там особливих переформатувань не буде. Там є з ким працювати і є над чим працювати, тим більше що наступний рік України у Польщі буде доволі активним: там будуть відкриватися і різноманітні культурні центри, і чимала кількість грантів запланована, і газети різні, і часописи, і навіть декілька радіостанцій буде відкрито.

Головні завдання, поставлені перед Войцеховським - це поглиблення транскордонного і культурного співробітництва, а також поглиблення співпраці між Україною і Польщею у сфері європейської інтеграції. Польські медіа пишуть, що зараз основний виклик для нього - це мінімізація розкручення польсько-українських проблем, зокрема історичних, щоб ще більше нормалізувати і сприяти діалогу, в тому числі культурному.

Григорій Перепелиця, професор КНУ ім.Т.Шевченка, експерт-міжнародник:

- Пан Генрик Літвін [попередній посол] просто вичерпав свій термін перебування на посаді і, очевидно, що буде призначений на нове місце дипломатичної служби. Тож зміна посла поки не свідчить про зміни у польсько-українських відносинах. Взагалі пан Литвин мав відбути ще влітку, але у Польщі були вибори президента, потім парламентські вибори, тому він затримався. Тож я думаю, що це зміна посла перш за все пов'язана із термінами, а не зміною політичного курсу.

Треба розуміти, що призначення відбуваються заздалегідь. Існує кар'єрна логіка дипломатії. Очевидно, що кандидатура Войцеховського вже була погоджена з президентом Польщі і з українською стороною. Тому він просто очікував акредитації в Україну. Це може тривати від одного до трьох місяців.

А щодо невеликого дипломатичного досвіду, то це ніколи не було проблемою. Згадайте, скільки наших політиків призначається на посади послів. Навіть якщо подивитися на недавні призначення у Канаду [Андрій Шевченко], у США [Валерій Чалий], то можна побачити, що ці люди також або абсолютно не мали ніякого дипломатичного досвіду, або дуже невеликий.

Ольга Скичко