Заходити в новий політичний сезон я не бачив сенсу

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Екс-заступник глави Адміністрації президента розповів, чому вирішив повернутися в бізнес, і про ключові реформи, проведені в країні за 4 роки.

Колишній генеральний директор "Microsoft Україна" Дмитро Шимків в 2014 році пішов з бізнесу і очолив старт проведення реформ в країні посади заступника глави Адміністрації президента, ставши одним з найважливіших союзників президента Петра Порошенка. Перебуваючи на посаді, він займався координацією реформ, інноваціями і управлінням змінами в структурі АП. Але наприкінці літа, якраз до початку передвиборчого сезону, Шимків вирішив залишити держслужбу. Про причини відходу, стосунки з Порошенком, успіхи та невдачі, а також плани на майбутнє - в ексклюзивному інтерв'ю ТСН.ua.

Ви самі вирішили піти з АП?

Це моє рішення. Коли я прийшов в Адміністрацію президента, планував працювати там 2-3 роки. Завдання, які були поставлені, – зроблені, і заходити в новий політичний сезон я не бачив сенсу. Я хочу повернутися в бізнес.

Схоже, що в АП відбуваються деякі ротації, пов'язані саме з майбутнім передвиборчим роком.

Зрозуміло, що передвиборчий рік має місце бути. Запитання, що таке ротація. Формується команда, яка буде активно брати участь у виборах і відповідно потім активно брати участь в результаті, якого вона досягне. Але це моє рішення. Теоретично я повинен був закінчити свою роботу рік тому. Але була низка питань, такі як 4G, податок на виведений капітал, валютне законодавство. Дуже хотілося, щоб це сталося. Я не міг піти, не зробивши 4G.

Загалом ви задоволені проведеною роботою за 4 роки в Адміністрації?

Так.

Розкажіть про успіхи, яких ви досягли і якими по-справжньому пишаєтеся.

Якщо говорити про знакові речі, які зробили фундаментальні зміни в держуправлінні і процесах, які здійснює держава, насамперед, це, напевно, ProZorro. Архітектуру малювали разом з Олександром Стародубцевим у мене в офісі. Він є ідеологом, і коли система була побудована і були перші пілоти, потрібно було отримати повну політичну підтримку. Отриманням політичної підтримки займався я, президент і прем'єр-міністр підтримали цю ідею, далі 4 місяці ми переконували міністрів почати нею користуватися. Прийшов Макс Нефьодов, і до цього всього додалося багато публічності, і нам вдалося перетворити це на мейнстрім.

Багато знакових речей. Зрозуміло, що це 3G і 4G технології, які довгий час не розвивалися, і ми отримали майже 600 млн доларів у бюджет держави і 1,6 млрд на конверсію в армію. Але головне, що технологією користуються. Це не просто надходження коштів у бюджет. По-перше, технологія доступна всім трьом операторам, які активно її впроваджують, і далі виникає конкуренція. Через конкуренцію з'являється максимально швидке входження в ринок, ринок починає цим користуватися. Це був великий плюс, який, мені здається, що ми всі відчуваємо.

Ініціатива GoGlobal. Над нею працювали я, Мустафа Найєм, Оксана Мовчан. Ми придумали ідею просування англійської мови. Ми робили аналіз економічної складової, як впливає вивчення англійської мови на економіку, і дійшли висновку, що цьому треба розвиватися. GoGlobal – це зараз відома програма, в ній бере участь дуже багато волонтерів, дітей, у регіонах і це однозначно змінює країну. Вивчаючи історію Грузії, Польщі, Чехії, Румунії, у всіх країнах запускалися програми вивчення мови і все в результаті з лагом 3-7 років дійшли до економічного зростання. Це зростання корелювало з програмою. Ми були шоковані результатом ЗНО з англійської мови. Та й взагалі суспільство відкривається світові. Зрозуміло, що в Києві та інших великих містах, ми відкриті. Але якщо говорити про повну інтеграцію та збереження західного вектора, ми повинні зберігати його в усьому: економіці, політиці, армії, культурі, мові, у всьому.

Шимків 4
tsn.ua

З останнього, і я по-справжньому цим пишаюся, тому що це був довгий шлях змін в українському законодавстві, пов'язаних з валютним регулюванням. У нас воно застаріло. А ще ухвалення закону про закупівлі лікарських препаратів через міжнародні організації. 8,5 години я модерував групу людей, які ненавидять один одного. В результаті ми дійшли до законопроекту, який влаштував усіх і його проголосували.

В складних питаннях навіть з учасниками-антагоністами завжди можна знайти рішення, яке вигідно країні.
Дмитро Шимків

Я є прихильником того, що в складних питаннях навіть з учасниками-антагоністами завжди можна знайти рішення, яке вигідне країні. І в цьому я бачив свою сильну сторону.

Ви є людиною з прогресивними поглядами. Як вам взагалі працювалося в Адміністрації?

На початковому етапі я відповідав за певні процеси реорганізації, зміну структури. Щось вийшло, щось - ні.

Що вийшло, а що ні?

Вдалося побудувати ситуаційну кімнату президента, я вважаю це проривом. Це кімната, у якій інтегруються конфіденційні та відкриті джерела інформації, об'єднуються, візуалізуються і президент може з цим працювати. Це серйозне завдання, в усьому світі у глав держав це є, а у нас все на папері. Далі – побудова всієї інформаційно-комунікаційної системи. Ми прийшли – взагалі нічого не було.

Далі це побудова певних процесів в HR, процеси оцінки персоналу. Люди приходять і здають тести. Тести на вміння читати і розуміти, про що вони читають. Звучить смішно, але це стандартні тести, які здаються тими, хто йде працювати в ООН або Єврокомісію. І другий тест – це тест, який оцінює навички роботи з цифрами. Тому що одне з головних завдань, що виникають в службах, які працюють у президента чи в Кабінеті Міністрів, працівники повинні інтерпретувати багато інформації і пропонувати рішення. Вони повинні бути аналітиками і стратегами, пропонувати опції.

Під час впровадження всіх цих нововведень багато було опору?

Звичайно. Він досі є. Якщо говорити про те, що не вийшло, – не вийшли певні процеси, пов'язані з роботою з документами. Ухвалення електронного документообігу частково впровадили, частково ні. Так, є люди, які чинять опір, були і саботажі, і судові позови. У будь-якій компанії під час реорганізації все одно будуть люди, які це не приймуть.

На підсумковій конференції ви, серед іншого, подякували своїм ворогам і опонентам. Кого ви мали на увазі? Кого ви вважаєте своїм ворогом?

Є різні люди, які або заважали, або робили різні неприємні і несподівані речі. Підлість в світі ніхто не скасовував, і в різних місцях вона виявляється по-різному. Але, коли відбуваються певні події, коли ти отримуєш ножі в спину – це дуже неприємно. Особливо, коли ти цього не чекаєш.

Який ніж був найнесподіванішим?

Свого часу було таке рішення, коли в 2014-15 роках я вів найбільший блок – економічний, і у мене забрали цю функцію, не поговоривши зі мною. І про указ про відібрання цієї функції у мене, я дізнався в день свого народження, перебуваючи за межами України. Коли це усвідомлене рішення, є розподіл функцій, повноважень, посилення команди – окей, це нормально. Але, зазвичай, я звик, щоб такі речі обговорювалися.

Шимків 2
tsn.ua

У яких стосунках ви перебуваєте з президентом?

У гарних.

Як часто ви з ним спілкувалися?

Залежно від нарад. Частіше, якщо були наради, пов'язані з економікою, реформами, іноді з питань зовнішньої політики, здебільшого це стосувалося США, я міг залучатися. Коли зайшло багато законів, пов'язаних з економікою, я міг провести у президента на нараді цілий день, виходячи з приміщення тільки на кілька хвилин.

А якими міжнародними питаннями ви займалися?

Здебільшого питаннями, пов'язаними з США. Це могли бути інтерв'ю журналістам міжнародної преси, структурування питань, пов'язаних з результатами діяльності, робота з МВФ.

 

Коли ви йшли, якось прощалися з президентом?

Прощання як такого не було, ми потиснули руки один одному. Ми існуємо в просторі Україна. Я живу в Україні, він є моїм президентом. Зараз активно йде підготовка до виборів, однозначно хотілося б бачити його перемогу. Для країни дуже важливе збереження вектора. Але я бачу себе більше в бізнесі, я скучив за бізнесом.

Президент засмутився через ваш відхід?

Ми обговорювали мій відхід довго. Я вдячний йому, що він погодився з тим, що поставлені завдання зроблено, і я можу піти. Це було обопільне рішення, зважене.

Ваше місце посів колишній заступник міністра фінансів Сергій Марченко. Як ви оцінюєте його кандидатуру?

Якщо дивитися на ті завдання, які стоять навіть на найближчі півроку, Сергій дуже чітко і якісно підходить під поставлені завдання. Перша цього тижня місія МВФ і обговорення поточної і нової програм багато в чому буде крутитися навколо бюджету. Наступні півроку – це підготовка до бюджету. Я боровся за те, щоб податок на виведений капітал потрапив у Верховну Раду.

Другий крок – необхідно збалансувати бюджет так, щоб податок на виведений капітал працював. Сергій працював в Міністерстві фінансів і є дуже хорошим фахівцем з бюджетним кодексом – він професіонал у цьому напрямі, і це доречно. Що буде після грудня? Там вже буде активна фаза виборів, і багато аспектів, пов'язаних з виборами.

Немає побоювання, що з приходом нової людини на ваше місце, багато нововведень не знайдуть подальшого втілення?

Чи може щось змінитися? Так, це нормально. Знаючи Сергія і команду, яка там зараз працює, я сумніваюся, що там щось серйозно зміниться. Я прихильник якісної передачі, ми спілкуємося. Чи буде він щось міняти? Звичайно, у нього може бути інше бачення. Буде він міняти все в протилежний бік? Навряд чи. Ми стільки речей запустили за 4 роки, і щоб всі їх відкотити назад...

Шимків 3
tsn.ua

Знову ж таки, існує думка, що Марченко прекрасно вписується саме в передвиборний період і вибір його кандидатури на посаду обумовлений саме прийдешніми виборами.

Ну так. Якщо говорити про команду, яка заходить у виборний процес... Плюс вся команда, яка зі мною працювала, – вона вся залишилася.

Були розмови про майбутнє звільнення ще одного заступника голови Адміністрації – Олексія Філатова. Це так?

Ви ж розумієте, я не коментую чутки [сміється – прим. ред]. Ми з ним не обговорювали це питання. Моя розмова була індивідуально з президентом. Олексій дуже багато зробив речей, які пов'язані з судовою реформою. Я взагалі мало собі уявляю людей, які здатні підняти цю брилу, залишитися чесною і порядною людиною. Таких людей небагато.

 

Повертаючись до вашої діяльності в АП. Я можу помилятися, але Національна рада реформ збиралася лише один раз за останній рік.

Двічі.

Двічі. Чому так? Є у ради перспективи пропонувати та впроваджувати якісь зміни, які могли б поліпшити бізнес-клімат в Україні або організація несе в собі більше абстрактний характер?

Дивіться, було 28 засідань. Левова частка засідань припала на 2015-16 роки, коли була "спека", пов'язана з реформами. Тоді засідання проводилися часто. Коли у нас закінчилися вибори, сформувалися запити на зміни, всі політичні гравці готові були сідати за круглий стіл і знаходити консенсус з питань. Всі нюанси – в деталях. Зміст Нацради наступний. Є ключові steackholders [акціонери – прим. ред.] – президент, прем'єр-міністр з Кабінетом Міністрів, Верховна Рада з комітетами і є коаліція, ті, хто ухвалює політичні рішення всередині Верховної Ради, присутні громадськість, бізнес.

Сидячи за одним столом, їм дається тема для обговорення, надається вся аналітика, аналіз, цифри, розрахунки. Оскільки камер немає (окрім протокольної), це дозволяє вести якісну дискусію. Щойно з'являється камера, це відразу перетворюється на спектакль. Всі політики зрозуміють, що вони працюють на камеру. А мені треба, щоб вони між собою провели дискусію. Бувало, що в результаті суперечок люди, які були антагоністами, погоджувалися з певною позицією. А була ситуація, коли я був упевнений, що ухвалене рішення отримає політичну підтримку, але її не було. Ні в однієї політичної фігури, ні у кого. Це було в 2015 році, і тоді мене це дуже здивувало.

Ми, наприклад, дійшли до того, що за одне засідання Нацради не можна розглядати більше однієї-двох тем. Тому перші два роки була активність, драйв, у нас і коаліція тоді побільше було. А зараз ми підходимо ближче до виборів.

Виходить вибори зведуть всі ці дискусії нанівець?

Я знаю, що кілька засідань Нацради плануються. Для мене важливо було, щоб на засіданнях не просто зібралися поговорити про все хороше проти всього поганого, а про те, які ключові та спірні питання є в тієї чи іншої реформи, яке сприйняття є у тих чи інших гравців. Чим далі від виборів, тим більше консолідації на пошук рішень. Чим ближче до виборів, тим кожен гравець хоче бачити свою політику. Команди стають більш індивідуальними. Після виборів завжди найкращий час проводити реформи.

Ви вже згадували одну з своїх невдач – введення електронного документообігу. Не боїтеся, що з вашим звільненням, враховуючи досить великий опір багатьох держорганів щодо впровадження цієї системи, ініціатива провалиться?

Це все буде залежати тільки від перших осіб, які керують офісом. Взагалі впровадження технологій та інновацій залежить від позиції перших осіб. Якщо у вашої компанії керівництво хоче, щоб щось змінилося, вони стануть драйверами змін – ви всі поміняєтесь. Будете чинити опір, але зміни відбудуться. А якщо це буде ініціативою однієї людини, і вище керівництво не дасть зрозуміти іншим, що воно стає союзником змін – зміна захлинеться.

Якщо певна ініціатива не знаходить підтримки нагорі, вона не відбудеться. У випадку з електронним документообігом – десь він прижився, десь - ні.

У МЕРТі добре працює, вони активно користуються, є напрацювання в Кабінеті Міністрів, запроваджено проведення цифрового засідання уряду. В Адміністрації документообіг активно використовувався департаментом звернення громадян, оскільки це великі обсяги даних. Є департаменти, яким некомфортно з цим працювати, це пов'язано з тим, що керівництво того чи іншого напряму не хотіло [впроваджувати електронний документообіг], люди люблять папір.

Що стосується петицій, в перший час після запуску навколо них був великий ажіотаж, зараз інтерес істотно спав. Наскільки, на вашу думку, петиції ефективні?

Був момент, коли люди думали, що петиції – це автоматичне вирішення проблеми. Але коли 25 тис. людей звертають увагу на проблему... Петиції дають розуміння керівництву країни, що ця тема хвилює досить велику кількість людей. Існують і накрутки, але це легко обчислити. На кожну петицію ми даємо експертний висновок нашої команди, бачимо переходи, швидкість підйому голосів, статистику. А коли це серйозна тема, вона може не подобається, але вона проголосована, і політикам доведеться давати відповідь. Це і є елемент електронної демократії. Петиції змушують політиків замислюватися над тими питаннями, які хвилюють 25 тис. осіб. Вони починають формувати свою точку зору або свої дії стосовно цієї проблеми.

Сам президент особисто цікавився, що хвилює людей, або звертав свою увагу на якісь конкретні петиції?

На петиції – так, вони завжди лягають йому на стіл. Були ситуації, коли мені ставили запитання: "Дімо, а що це за петиція?" Я кажу, ну що ж, люди за це проголосували. Були ситуації, коли ми веселилися. Петиція проти якогось політика, наприклад, і вона справді знайшла підтримку серед населення.

4G з'явився в Україні, населення активно ним користується, всі задоволені. І далі випливає запитання, чи є реальні перспективи впровадити 5G?

Дивіться, 5G стандарту ще немає. Люди кажуть, мовляв, у Південній Кореї є. У Південній Кореї є компанія Samsung, якій важливо розвивати нові технології. Тому компанія бере пілотні версії концепту 5G (це концепт, він не затверджений) і пілотує свою версію. Схожі експерименти проводяться в Голландії для Європейського Союзу. Для них виділена спеціальна територія, але ви її не знайдете, ніде не опубліковано, де розташована ця територія, там проводиться експеримент з технологією.

Зараз більш важливе завдання - покрити всю Україну 4G.
Дмитро Шимків

Якщо 3G і 4G – це швидкість з'єднання, то 5G – це кількість різнопланових пристроїв, об'єднаних в єдину мережу між собою. Відповідно, говорити про впровадження 5G в Україні... Будь-який експерт, який розуміє, що це, скаже, цього ще немає. Чи потрібно готуватися? Так. Потрібно розуміти, що у нас зі спектром? Так. Більш важливе завдання сьогодні – це покрити всю Україну 3G і 4G, а не тільки центр. Це можна зробити тільки в діапазоні 800-900 МГц. А там у нас і аналогове ТБ, шматкова присутність операторів, там у нас є частоти, куплені компаніями. Операторам зараз невигідно це робити. Будувати вежі у великих містах має сенс. Багато хто скаржиться на відсутність Інтернету в дорозі. Для того, щоб воно працювало в діапазоні 1 800 МГц – потрібно багато веж, і це ніколи не окупиться.

Виходить, вся надія на супутники Маска з покриттям інтернетом всієї Землі?

Ні. У НКРЗІ є план, але зараз ми залучили у операторів 600 млн доларів за 4 роки. Це дуже багато. Вони ж не вирощують гроші, вони їх заробляють, тому зараз вони намагаються окупитися і це добре. Потрібно пам'ятати, що у нас зв'язок один з найдешевших у світі. І це результат цінових війн між операторами, вони в боротьбі за клієнта самі себе загнали в зону низьковартісного зв'язку. Але, безумовно, в цій війні ми виграємо як споживач.

Але 5G буде. Варіанти, що цього не буде, – неможливі. Мене більше турбувало, що у нас ще зовсім недавно навіть 3G не було. Зараз ніхто вже не пам'ятає, всі звикли. Я хочу нагадати, що відео провантажити посеред вулиці міста Києва було дуже важко. А зараз люди ведуть стримінг.

Шимків
tsn.ua

В якому напрямку ви збираєтеся рухатися далі? Чим будете займатися?

Зрозуміло, що це бізнес. Інноваційний бізнес. Поки я був на посаді, мені ніхто не міг зробити офіційну пропозицію. Зрозуміло, що це повинно бути пов'язане з Україною, з високотехнологічними напрямами. З тими, з ким я веду переговори, це IT, Hi-tech, венчурний бізнес, медицина і airspace. Airspace меншою мірою, але все одно дискусія теж є. І БПЛА, дослідження космосу. Це високомаржинальний бізнес, і це цікаво.

Ви будете працювати за кордоном або залишитеся в Україні?

Ні. Я залишаюся тут, діти тут ходять в школу. Але ті напрями, в яких я планую працювати, будуть розатшовуватися не в Україні. Мені завжди було цікаво розвивати український бізнес на глобальних ринках. Зараз я якраз в процесі обговорення, дивимося на умови.

Після 4 років роботи в АП відчуваєте втому?

Мене всі запитують про втому. І мені всі радять відпочити. А взагалі-то, я не втомився. Морально трохи, але не фізично. Я людина дії.

Ви припускаєте, що коли-небудь повернетеся на держслужбу?

Ніколи не кажи ніколи. Все може бути. Зараз точно ні, я не готовий обговорювати політичну кар'єру.

 

Розмовляла Кристина Бутко

Залиште свій коментар

Вибір редакції