ДПС застерігає: ухвалення законопроєкту №14110-д призведе до скорочення акцизних надходжень

Про це йдеться в офіційному листі від Державної податкової служби України, яка розглянула пропозиції Української асоціації виробників тютюнових виробів щодо доопрацювання документа.

У податковій вказали на фінансові втрати у разі ухвалення законопроєкту в нинішній редакції.

«Застосування обмеження вмісту нікотину на рівні 1 мг/порцію… створює ризик зниження надходжень акцизного податку через заборону обігу продуктів із вмістом нікотину вище 1 мг/порцію (які наразі присутні на ринку України)», — зазначено у відповіді ДПС .

Ризик втрати мільярдів

Фактично йдеться про витіснення з легального обігу продукції, яка сьогодні сплачує акцизний податок. За попередніми оцінками, потенційні надходження від цього сегменту у 2026 році можуть становити до 2 млрд грн.

З огляду на ці ризики, ДПС закликає виключити із законопроєкту положення щодо обмеження вмісту нікотину на рівні 1 мг на порцію.

“ДПС [...] запропонувала виключити зазначене обмеження із Законопроєкту”, - ідеться у листі ДПС.

Позиція бізнес-спільноти

Голова Української асоціації виробників тютюнових виробів Наталія Фесюн вважає, що позиція ДПС має стати серйозним аргументом для перегляду документа.

«Податкова служба чітко зафіксувала те, про що ми попереджали: обмеження 1 мг означає не регулювання, а фактичну заборону легального сегменту ринку», — зазначає Фесюн.

За її словами, в умовах війни держава не може дозволити собі експерименти з акцизними надходженнями.

«Обмеження вмісту нікотину на рівні 1 мг не має наукового чи регуляторного підґрунтя, а лише позбавляє легальних гравців можливості працювати та сплачувати податки. Це означає тінізацію ринку та прямий удар по доходах держави — особливо в умовах, коли бюджет потребує стабільних надходжень», — наголосила голова асоціації.

Що очікувати далі?

Уже цього тижня Верховна Рада розглядатиме законопроєкт №14110-д. Однак після офіційної позиції ДПС дискусія навколо документа набуває нового виміру — йдеться вже не лише про регулювання ринку, а про потенційні втрати бюджету.

«Важливо, щоб законодавці почули і бізнес, і фіскальних експертів. Ми переконані, що шлях у майбутнє — це регулювання з розумом і прогнозованими правилами, які дають контроль, а не втрати. Якщо ж держава власними рішеннями виштовхує платників податків у тінь, це вже не про охорону здоров’я — це прорахунок економічної політики», — резюмувала Наталія Фесюн.