Економіка РФ увішла до "зони смерті": у Путіна обмаль часу

Російська економіка опинилася в «зоні смерті», де ресурси витрачаються швидше, ніж відновлюються. Країна-агресорка фактично знищує свій майбутній потенціал заради військових амбіцій президента Володимира Путіна. Попри спроби Кремля вдати стабільність, аналітики прогнозують початок глибокої фінансової кризи вже найближчими місяцями.

Про це пише Fortune.

Наукова співробітниця Центру Карнегі «Росія-Євразія» Олександра Прокопенко у нещодавній колонці для The Economist заявила, що через чотири роки після того, як Путін віддав наказ про вторгнення до України, російська економіка опинилася в «зоні смерті». Колишня радниця Центробанку РФ використала метафору з альпінізму: на великій висоті організм змушений витрачати власні ресурси швидше, ніж встигає їх відновлювати.

Російська економіка застрягла

«Економіка Росії застрягла в тому, що можна описати як негативну рівновагу: вона тримається купи, але водночас поступово знищує власний майбутній потенціал», — написала Прокопенко.

За її словами, економіка не стоїть на порозі негайного обвалу, однак ВВП фактично застиг, доходи від нафти через санкції скоротилися удвічі, а дефіцит бюджету швидко виснажує резерви.

Водночас, як пояснила Прокопенко, сформувалися дві паралельні економічні системи. Перша — військовий сектор і пов’язані з ним галузі, які отримують пріоритетне фінансування від Кремля. Друга — решта економіки, яку фактично «залишили на холоді».

«Найнебезпечнішою рисою цієї нової структури є те, на чому вона працює. Російська економіка тепер живиться так званою «військовою рентою»: бюджетними переказами оборонним підприємствам, що створюють зарплати й економічну активність», — зауважила експертка.

Водночас ці кошти спрямовуються на активи, призначені для знищення. Тобто гроші, які підтримують роботу заводів, витрачаються на танки, бронетехніку та інше озброєння, що згодом знищується або пошкоджується та не створює довгострокового економічного ефекту.

Так само витрати на вербування нових військових не підвищують їхню продуктивність. Багато бійців гинуть або повертаються додому з важкими пораненнями. За оцінками Центру стратегічних і міжнародних досліджень, втрати російської армії становлять близько 1,2 млн осіб, зокрема 325 тис. загиблих.

«Організм метаболізує власну м’язову тканину для отримання енергії», — сказала Прокопенко.

Ситуація в економіці РФ нагадує висотну хворобу

Попри те, що російський Центробанк знизив ставки для підтримки економіки, а влада намагається стримувати дефіцит бюджету, ці проблеми не можна вирішити лише монетарними чи фіскальними інструментами.

Цьогорічні виплати відсотків за держборгом уже перевищать сумарні витрати на освіту та медицину.

На відміну від звичайного циклічного спаду, ситуація більше нагадує висотну хворобу — «що довше перебуваєш, то гірше стає, незалежно від відпочинку».

Водночас Путін не може «спуститися з гори», оскільки економіка дедалі більше залежить від оборонного сектору, а демобілізація майже напевно спричинила б кризу. Замість завершення війни російський диктатор продовжує її, очікуючи, хто зламається першим — Україна чи її західні союзники.

«Росія, ймовірно, зможе продовжувати війну в найближчому майбутньому. Але жоден альпініст не може нескінченно виживати в "зоні смерті" — і не всі, хто намагається спуститися, виживають», — вказала Прокопенко.

Фінансова криза в Росії може розпочатися вже влітку

Останнім часом тривожні сигнали лунають і всередині Росії. За даними джерел, чиновники попереджали Путіна, що фінансова криза може розпочатися вже влітку.

Вони вказують на різке падіння нафтових доходів — у січні вони скоротилися на 50% у річному вимірі — та на зростання бюджетного дефіциту навіть після підвищення податків.

Один із московських бізнесменів також заявив, що криза може настати через «три-чотири місяці» на тлі високої інфляції: ресторани закриваються, а тисячі працівників втрачають роботу.

Блеф Путіна

Економічний тиск на Росії почався ще після її вторгнення до України чотири роки тому. Санкції та мобілізація економіки для тривалої війни спричинили дефіцит робочої сили й високу інфляцію, змусивши Центробанк довго тримати високі ставки. Навіть їхнє нещодавнє зниження не зупинило падіння споживчих витрат.

Компанії, відчуваючи тиск дорогих кредитів і слабкого попиту, затримують виплати, відправляють працівників у неоплачувані відпустки або скорочують робочий час. Через це людям дедалі важче обслуговувати кредити, що підсилює ризики фінансової кризи.

«Банківська криза можлива. Криза неплатежів можлива. Я не хочу навіть думати про продовження чи ескалацію війни», — сказав російський чиновник на умовах анонімності.

Водночас західні посадовці намагаються спростувати уявлення про перемогу Росії. Україна перейшла до контрнаступальних дій, скориставшись тим, що частина російських військ втратила доступ до супутникового інтернету. За оцінками аналітиків, від початку року Україна звільнила щонайменше 168,9 км² території на півдні.

Російська армія нині зазнає більше втрат, ніж здатна компенсувати, і Путіну, ймовірно, доведеться оголошувати нову хвилю мобілізації. Його жорстка риторика на мирних переговорах, на думку експертів, є радше блефом.

«Зі зниженням темпів набору, зростанням інфляції та сумнівами щодо здатності захоплювати території не мине багато часу, перш ніж Путін змусить своє населення платити економічними труднощами і життями», — резюмувала експертка.

Ключові проблеми російської економіки

Нагадаємо, раніше у статті ТСН.ua йшлося про те, що російська економіка виснажується, хоча й не колапсує миттєво. Ключові проблеми:

• Реальна інфляція. Ціни на продукти зросли на 25%, випереджаючи офіційні цифри. Влада радить громадянам споживати менше білка, а дефіцит масла та яєць доводиться перекривати імпортом.

• Податковий та тарифний тиск. Підняття ПДВ до 22% та зростання комунальних тарифів (місцями на 40%) б’ють по гаманцях. Збиткові гіганти на кшталт «Газпрому» та «РЖД» мають мільярдні борги, які неможливо рефінансувати через санкції.

• Воєнне перегрівання. Гроші отримує лише ОПК, а ракети 2026 року випуску йдуть у бій просто з конвеєра, що свідчить про відсутність запасів.

• Нафтовий зашморг. Президент США Дональд Трамп тисне на Індію, щоб та відмовилася від російської нафти на користь саудівської. Головним інструментом тиску залишається боротьба з «тіньовим флотом» РФ (понад 1000 суден), затримання яких може реально зупинити фінансування війни.

До літа 2026 року Путін постане перед вибором: приставати на умови США або продовжувати гру на виснаження в умовах дефіциту бюджету та загрози нової мобілізації.