Головна військова прокуратура проводить досудове розслідування за ознаками державної зради.
Під час затримання екс-нардепа Олександра Шепелєва у нього були виявлені документи, видані на інше ім’я та прізвище - Микола Борух.
Про це повідомила на своїй сторінці у Facebook прес-секретар генпрокурора України Лариса Сарган.
"Головною військовою прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою одного з колишніх народних депутатів України у вчиненні низки тяжких та особливо тяжких злочинів, який з 2014 року перебував у розшуку. 8 лютого 2018 року вказану особу затримано співробітниками Служби безпеки України. При собі у затриманого виявлено ряд документів, у тому числі посвідчення співробітника так званого "міністерства державної безпеки Донецької народної республіки", - написала вона.
За словами Сарган, Головна військова прокуратура здійснює досудове розслідування за ознаками державної зради.
Наразі з затриманим проводяться процесуальні дії, пов’язані з обранням запобіжного заходу.
"До Печерського районного суду м. Києва подано клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Засідання призначено на 11.30, суддя Литвинова, Хресний провулок, 4", - додала вона.
Головною військовою прокуратурою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за підозрою одного з ко...
Опубликовано Ларисой Сарган 9 февраля 2018 г.
Нагадаємо, що розшукуваний екс-депутат від БЮТ Олександр Шепелєв у ніч на 6 липня 2014 року втік разом із конвоїром із лікарні швидкої допомоги, де перебував на лікуванні після екстрадиції та утримувався під вартою.
Справу проти екс-нардепа було порушено в 2012 року. Шепелєва звинувачували в причетності до розкрадання коштів "Родовід Банку" на суму більше 220 млн грн за часів прем'єрства Юлії Тимошенко, а також в участі спільно з бізнесменом Павлом Борульком в організації розкрадання держкоштів рефінансування Нацбанку на суму 315,3 млн грн у березні-травні 2009 року.
Згодом МВС України повідомило, що Шепелєв перебуває в міжнародному розшуку за підозрою в замаху на вбивство і розкраданні коштів. Його затримали у Росії у березні 2015 року, після чого російський суд прийняв рішення екстрадувати його в Україну, однак екстрадиція так і не відбулася.
Окрім того, екс-депутат фігурував у справах щодо вбивства глави наглядової ради "АвтоКразБанку" Сергія Кириченка у січні 2003 року та щодо замаху на життя колишнього акціонера "Родовіда" Сергія Дядечка.
Шепелєв двічі обирався до парламенту за списками БЮТ, але в 2010 році був виключений з фракції і перейшов у фракцію Партії регіонів, звідки все ж згодом вийшов. На парламентських виборах 2012 року балотувався по мажоритарному округу № 13 (Вінницька область) як самовисуванець, однак посів лише 7-ме місце.
Наприкінці березня 2014 року Шевченківський райсуд Києва обрав для Шепелєва запобіжний захід у вигляді двомісячного арешту. Згодом екс-нардепа перевели до лікарні, звідки він і втік. У вересні 2014 року Інтерпол оголосив у розшук втікача, менш ніж через рік він був затриманий у Підмосков'ї і заарештований. У серпні Шепелєв вийшов із російського СІЗО.
3 квітня 2015 року Генеральна прокуратура України звернулася до російських колег із запитом про видачу екс-нардепа. У серпні 2016 року в ГПУ повідомили, що Росія офіційно відмовила Україні в екстрадиції Шепелєва через його співпрацю з ФСБ.