Експансія без танків: як Сі допомагає Путіну втримувати окуповані Крим та частини Донбасу

Китай посилює вплив на окупованих територіях України — на Донбасі та в Криму — впроваджуючи свої технології та фінансові інструменти. Пекін діє в «сірій зоні», допомагаючи Росії зміцнювати контроль над регіонами та уникаючи прямої політичної участі.

Про це йдеться у статті il Giornale.

Китай дедалі активніше проявляє себе на тимчасово окупованих Росією територіях України. Його роль уже виходить за межі епізодичної участі й перетворюється на складник нової економічно-технологічної моделі, яку формує Москва.

Експансія Китаю на Донбасі та в Криму

«За даними кількох розслідувань, Піднебесна розгортає непомітну експансію на Донбасі та в Криму, що допомагає Володимиру Путіну зміцнювати політичний і військовий контроль у цих стратегічно важливих регіонах«, — зазначається у матеріалі.

Як свідчить розслідування української ГО «Східна правозахисна група», функціонування окупованих міст на Донбасі та в Криму дедалі більше залежить від китайських інвестицій і технологій.

Зокрема, у сфері зв’язку ключову роль відіграє обладнання Huawei, на якому базується широка мережа мобільного покриття під управлінням російського оператора Miranda-Media. У Донецьку, Луганську та на півдні встановлено тисячі базових станцій. Це дозволяє одночасно ізолювати регіони від українського інформаційного простору та інтегрувати їх у російську систему.

Також китайські компанії задіяні в обслуговуванні промислових об’єктів, зокрема у гірничому районі Каранськ. Вони діють без офіційного придбання активів, що допомагає обходити західні обмеження.

У фінансовій сфері стрімко посилюється роль юаня: місцеві банки, які перебувають під санкціями, використовують його для підтримки ліквідності та проведення розрахунків. Додатково контроль за фінансовими операціями забезпечують касові апарати й податкові системи китайського виробництва.

Китай обирає тактику роботи в «сірій зоні» міжнародних відносин

За оцінками Фонду Карнеґі за міжнародний мир, Китай обирає тактику роботи в «сірій зоні» міжнародних відносин — надає економічну й технологічну підтримку, але уникає прямої політичної участі.

Водночас, окрім економіки, поступово розвивається й гуманітарний вплив. На окупованих територіях з’являються ініціативи, пов’язані з китайською мовою та культурою: відкриваються освітні центри, обговорюється створення приватних навчальних закладів для громадян КНР. Поки що ці процеси не мають масового характеру, однак вписуються у довгострокову стратегію формування культурної присутності.

Паралельно китайські журналісти та інфлюенсери працюють безпосередньо в регіоні, створюючи контент, що транслює російське бачення війни і впливає на аудиторію в Азії.

У підсумку формується модель співпраці, де Китай виступає як технологічний та економічний партнер, уникаючи відкритої відповідальності, але фактично підсилюючи інфраструктуру російської окупації. Такий підхід демонструє прагматизм Пекіна — розширення впливу без загострення відносин на глобальному рівні.

Китай вчиться на війні в Україні та діє проти інтересів Європи

До слова, генерал-майор у відставці Мік Раян заявив, що Китай ретельно аналізує досвід війни в Україні, щоб адаптувати українські технологічні рішення для власних потреб. Пекін є ключовим партнером РФ, забезпечуючи її компонентами подвійного призначення, купуючи нафту та допомагаючи розвивати оборонпром. Крім того, КНР спостерігає за політикою США та вичерпанням американських запасів боєприпасів, що може посилити впевненість Пекіна щодо Тайваню, особливо на тлі можливого послаблення єдності НАТО.

Зауважимо, наприкінці квітня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що Європа переживає критичний момент, оскільки США, Китай та Росія фактично діють спільним фронтом проти її інтересів. Він підкреслив, що Китай агресивно витісняє європейську промисловість, зокрема автомобільну галузь та верстатобудування. Макрон розкритикував надмірну відкритість та наївність європейського регулювання, яке обтяжує власних виробників, тоді як конкуренти захищають своїх національних гравців. Президент Франції закликав Європу «прокинутися» та почати діяти рішуче, щоб не програти в цій глобальній боротьбі.