Експерт попередив про небезпечну пастку на перемовинах в Абу-Дабі

У середу, 4 лютого, в столиці ОАЕ розпочинається новий раунд тристоронніх перемовин між Україною, США та Росією. Зустріч відбувається у вкрай напруженій атмосфері: напередодні Москва завдала масованого удару по українській енергетичній інфраструктурі, що ставить під сумнів щирість намірів агресора досягти миру.

Про це розповів голова громадської організації «Україна в НАТО» Юрій Романюк в ефірі «24 Каналу».

За словами експерта, відсутність прогресу в гуманітарних питаннях є маркером небажання Росії йти на реальні поступки. Попередній раунд, що відбувся 23-24 січня, не приніс результатів, а Кремль продовжує блокувати процес повернення українських захисників.

«Це найменш болісний варіант для Росії, і вона завжди демонструвала для Трампа нібито добру волю щодо переговорів. Майже завжди кожен раунд переговорів України з Росією супроводжувався частковими обмінами військовополонених», — зазначив Романюк.

Очікується, що питання розблокування обмінів стане одним із ключових 4-5 лютого. Про це раніше заявляв і секретар РНБО Рустем Умєров. На думку аналітиків, це єдиний аспект, де можливий позитивний результат.

Чому переговори можуть стати пасткою

Найбільше занепокоєння викликає обговорення територіальних питань. Західні партнери, зокрема США та країни ЄС, розглядають сценарій створення буферної зони у Донецькій області.

План передбачає:

• розміщення інвестиційних проєктів США;

• введення миротворчого контингенту ООН під нейтральним мандатом;

• виведення військ обох сторін із визначеної зони.

Проте Росія категорично не погоджується на миротворців ООН. Кремль висуває ультиматум: Україна має вивести ЗСУ із Донецької області, а контроль над територією мають взяти на себе російські «немілітарні формування».

Романюк наголошує, що російський варіант «компромісу» є фактичною капітуляцією та пасткою.

«Кремль хоче завести на цю територію свої немілітарні війська — поліцію. Хоча ми чудово розуміємо, що таке поліція та Росгвардія. Це ті самі збройні сили Росії, які повністю захоплять цю територію. І не факт, що Росія туди не зайде зі зброєю», — підкреслив експерт.

На думку фахівця, згода на виведення ЗСУ в обмін на обіцянки введення «поліції» призведе до повної окупації регіону, навіть якщо формально це називатиметься буферною зоною. Тому наразі підстав для оптимізму щодо політичної частини домовленостей немає.

Війна в Україні: як Трамп може натиснути на Путіна

Нагадаємо, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Вашингтон і Кремль мають принципово різне бачення завершення війни. Поки Володимир Путін намагається тиснути на Європу ракетними ударами, Дональд Трамп робить ставку не на безоплатне постачання зброї Україні, а на посилення економічного тиску на Росію.

За словами дипломата, розмови про можливе передавання Україні ракет Tomahawk були радше політичним інструментом тиску на Кремль, а не реальним планом. Натомість ключовим важелем з боку Трампа можуть стати нафтові санкції та спроби обмежити експорт російської нафти, зокрема через вплив на партнерів РФ, таких як Індія.

Клімкін наголосив, що стратегія США полягає у поступовому, але системному звуженні економічних можливостей Росії. Водночас Україна для Трампа є лише одним із пунктів ширшого порядку денного переговорів із Путіним, поряд із питаннями стратегічних озброєнь, Арктики та відносин із Китаєм.