Еволюція корупції: коли розцінки на голос депутата виросли від кількох тисяч до кількох мільйонів доларів

Еволюція корупції: коли розцінки на голос депутата виросли від кількох тисяч до кількох мільйонів доларів

Фото: УНІАН

ТСН поспілкувалась з депутатами попередніх скликань та дізналась, скільки їм пропонували.

Еволюція парламентської корупції – як розвивався "грошовий обіг" під куполом Верховної Ради, ТСН розповіли нардепи попередніх скликань.

"Це четверте скликання, коли дуже різке майнове розшарування між депутатами розпочалося. А от дивіться. Минуло 10 років Конституції, і Володимир Литвин вирішив зробити урочисте засідання. І прийшли батьки нашої Конституції у турецьких тенісках, у пожмаканих сандалях, з годинниками "Політ". І прийшли діти нашої Конституції у мештах з пітона і костюмах від Луї Вітона", - розповідає депутатка Лілія Григорович.

Під парламентські вибори 2002 року створюють провладний блок із пафосною назвою "За єдину Україну". Це класична "партія влади" - до неї вступають прем’єр-міністр, глава президентської адміністрації, міністри, регіональна еліта. В народі назву "За єдину Україну" влучно і за формою, і за суттю скоротять до "За Єду". "ЗаЄда" стане символом початку корупції у Верховній Раді.

"ЗаЄда" з її необмеженим фінансуванням, адмінресурсом і розкручуванням у медіа – з тріском провалюється на виборах. Скромні 12% - не результат для таких інвестицій. Але, посівши 3-е після "Нашої України" Ющенка і "Батьківщини" Тимошенко місце у голосуванні за партійними списками, "ЗаЄда" формує у парламенті прокучмівську більшість.  

"Мене кликали в "ЗаЄду", мені пропонували… я так розумію, що посередник трішечки махлював, тому що давали за таких ну дуже ідейних трошки більше, а мені запропонували трошки менше. Я вже потім довідалася, що пропонували по мільйону (доларів). Але він давав менше", - ділиться Григорович.

До парламенту уперше масово заходить середній і великий бізнес. Середній отримує шанс укрупнитися. Великий готовий платити за можливість наблизитися до центру ухвалення рішень і державних ресурсів. Гроші починають пропонувати за конкретні голосування.

"Перше, з чим я  стикнувся, до мене підійшов поважний чоловік, поклав на стіл 10 тис. доларів і сказав: "Хочеш?"", - пригадує Тарас Чорновіл. За що просили голосувати, вже не пригадує, але додає: "На той момент 10 тисяч доларів – це була вся моя зарплата депутатська за всі 5 років".

Після Помаранчевої революції, коли Конституція вже чітко вимагає формування парламентської коаліції не менш як з 226 депутатів, цінність депутата зростає. За кожного дають від 3 до 5 мільйонів доларів. Щоб вийти із фракції, яка привела у парламент, і вступити до іншої. Про таких кажуть – "хоч опудалом, хоч тушкою". Депутатів-перебіжчиків так і назвуть – "тушки".

Таємниці Верховної Ради: еволюція парламентської корупції

Таємниці Верховної Ради: еволюція парламентської корупції

Уперше принизливе "тушка" у Верховній Раді лунає на адресу депутатів Бута і Рибакова. Вони 2007 року вийшли зі своїх фракцій, внаслідок чого коаліція БЮТ і НУНС припинила існування.

"Ніхто нікого за руку не схопив, але зрозуміло, що не по політичних переконаннях вони покидали фракції. Це класична політична корупція", - впевнений політик Арсеній Яценюк.

Найскандальніший трансфер новітніх часів стався 2006 року - перехід тодішнього лідера Соцпартії Олександра Мороза разом із цілою партією у коаліцію з Регіоналами та комуністами. У сесійній залі Мороза зустрічають вигуками "іуда". У кулуарах говорять про 300 мільйонів доларів і посаду спікера парламенту для Мороза. Він каже, "ніхто з фракції копійки не взяв за створення антикризової коаліції" і посилається на відповідне рішення суду, який визнав ці чутки брехнею.

І сам Мороз, і партія після цього залишають вищу лігу української політики –програють усі вибори.

Найдраматичніша корупційна вистава -  затримання нардепа-радикала Ігоря Мосійчука просто у сесійній залі розгортається після Революції гідності. Спецоперацію готують в умовах суворої секретності. Про неї знають Генпрокурор, спікер Ради і президент. Депутата беруть у прямому ефірі, на очах шокованих колег. Просто у сесійній залі Генпрокурор демонструє оперативне відео. Мосійчук розповідає невідомим відвідувачам, скільки коштує вирішити питання по бізнесу.

Згодом схоже кіно з’явиться про ще одного обранця – Борислава Розенблата. Ніхто із підозрюваних у політичній корупції досі не поніс покарання.

Кореспондентка ТСН Ольга Кошеленко

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Результати виборів до Ради
Наступна публікація