Генпрокуратура назвала ім'я "людини без голови" на Майдані – родичі героя заперечують
В Україні дуже повільно триває розслідування масових убивств під час Революції гідності.
Під час подій на Майдані несуть "людину без голови" / © ТСН.ua
Для більшості майданівців ці дні – й справді не свято. За два роки не сів у в'язницю жоден із тих, хто віддавав накази знищити мирних протестувальників. І жоден із тих, хто ці накази виконував. Розслідування кримінального провадження Майдану є найкращим індикатором, чи вдалося ціною сотень життів зламати хребет системі. Через два роки маємо 270 оголошень про підозру, зокрема, посадовцям найвищого рангу.
Слідство встановило, що наказ на побиття протестувальників 30 листопада віддавав особисто колишній президент, а нині утікач Янукович. А зброю "тітушкам" потім роздавала сама ж тодішня міліція. Скільки із цих підозрюваних таки можуть опинитися на лаві підсудних і чому головну теперішню сенсацію Генпрокуратури вже ставлять під сумнів, ідеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.
18 лютого 2014 року – "тітушки" разом із силовиками влаштовують криваве місиво у Маріїнці, в урядовому кварталі, вже не ховаючись, розстрілюють протестувальників. У лікарнях – сотні покалічених. У будинку офіцерів – перші загиблі. Серед годин відео – 10 секунд видаються страшнішими за все інше.
"Повз Верховну Раду пронесли тіло без голови", – повідомлення від кореспондента BBC.
"Тіло без голови" – два роки ані імені, ані обставин.
Голова була – робить сенсаційну заяву напередодні другої річниці Майдану Генпрокуратура. За словами начальника управління спецрозслідувань ГПУ Сергія Горбатюка, слідчі розшукали міліціонерів та МНСника, які несли страшну ношу, й ті дали покази, що на відео – ще жива людина.
"Йому надавали допомогу і він помер у кареті швидкої допомоги. Було вогнепальне поранення голови, голова була обв'язана, бинт просочився, і здавалося, що це начебто як шия", – говорить Горбатюк.
Ім'я загиблого теж ніби давно відоме. За версією прокуратури, це – герой Небесної сотні Ігор Сердюк, 44-річний підприємець з Кременчука на Полтавщині. Смертельне поранення дістав на розі Кріпосного провулку та вулиці Інститутської, постріл в обличчя впритул з обрізу, стверджують слідчі.
Почувши сенсацію від ГПУ, дочка Ігоря Олександра Сердюк не може прийти до тями. На тому відео – точно не він, стверджує вона.
"Це якась дурня, якщо чесно. Одяг не мого батька, несли його не представники МНС, несли його побратими", – говорить Олександра Сердюк.
Головне, що змушує Олександру сумніватися у версії прокуратури, – слід від кулі, який вона особисто бачила на батьковому обличчі – лише маленька дірочка на переніссі.
"Як на мене, це робота снайпера. Я дивилася, що таке обріз, я в принципі не експерт з цього питання, але як я побачила, що це за штука, вона не може залишити такий слід – просто отвір буквально 5 мм в голові", – каже Олександра Сердюк.
Востаннє слідство співпрацювало з родиною Сердюка ще 2014-го – незадовго після його смерті, розповідає мати Ігоря. Відтоді батьків двічі запрошували на судове засідання в столицю – та поки поштове повідомлення доходило, їхати вже було пізно.
Це лише один із двох тисяч епізодів, які складають зараз кримінальну справу щодо трагічних подій на Майдані. 5 тисяч свідків, 5 тисяч експертиз, 60 терабайт відео, 1,5 тисячі трафіків телефонних розмов.
Звіт Генпрокуратури до чергової річниці Майдану рясніє цифрами, які мають підкреслити об'єми роботи. На все це – лише 20 слідчих, скаржиться Горбатюк, і їм бракує елементарного – комп'ютерів, реактивів.
"2014 року закінчилися реактиви на проведення експертиз, деякі експертизи до цього часу ще не проведені", – зазначає Горбатюк.
Убога матеріальна база тих, кому держава доручила розслідувати справу честі, викликає, як мінімум, подив.
Та це лише півбіди, каже адвокат Євгенія Закревська. Вона представляє в суді інтереси дев'ятьох родин героїв Небесної сотні.
"Натепер можна було б зробити більше, очевидно. Якщо б перший рік не було б втрачено. Перші півроку – то взагалі жах. А це ті півроку, які найголовніші", – наголошує Закревська.
Попри всі нарікання, у 2015 році, каже Закревська, справа суттєво просунулася.
"Встановлено майже всі місця – час загибелі, сектор обстрілу. І це зроблено завдяки відео. Ми зараз говоримо про 20 число (20 лютого 2014-го) лише", – каже Закревська.
Відео за 18 та 19 лютого ще не синхронізували.
Родичі загиблих хочуть бачити на лаві підсудних не лише колишніх-посадовців утікачів, а виконавців, які тисли на курок, каже Закревська. Встановити це можна. От тільки більшість убивць, найпевніше, вже за межами України.
"Деякі втекли одразу. Наступна партія втекла в квітні 2014-го. А деякі втекли вже зараз – улітку 2015-го, коли планувалися масові затримання. Очевидно, що хтось попередив", – припускає Закревська.
Ті, хто не втік, почуваються безпечно у тих же кріслах.
Нині під арештом – лише п'ятеро колишніх "беркутівців". Ще 200 підозрюваних чекають суду на волі. Цього тижня суд відпустив під домашній арешт командира львівського "Беркута" Пацеляка. Саме він, стверджує прокуратура, керував розправою над майданівцями 18 лютого на Інститутській та в Кріпосному провулку. Саме там і тоді загинув кременчужанин Ігор Сердюк.
Тепер його прізвище тиражуватимуть поряд із сенсаційною заявою ГПУ, яка почасти затьмарила інші результати розслідування і його прогалини. Якщо на цих кадрах справді не Ігор, то запитання "Хто?" лишається відкритим. Людина без голови – дуже чіткий маркер нерозкритих злочинів розстріляного Майдану.
Кореспонденти ТСН Ольга Кашпор, Олена Шворак