Голодомор надломив Україну, але вона звелася на ноги і протистоїть злу – Порошенко

Глава держави провів паралелі з сучасністю та пояснив, чому потрібно пам'ятати про історичну трагедію.

Історія лише тоді стає історією, коли події минулого пропущені крізь розум і серце нащадків, а людська пам'ять – мов наскрізна рана. Такі слова історика Михайла Сікорського навів у своїй промові на церемонії вшанування пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років президент України Петро Порошенко.

"Геноцид тридцятих років – прямий наслідок втрати державності в двадцятих роках. Окупація нашої України радянською Росією стала можливою внаслідок роз'єднання та внутрішніх чвар політичних сил молодої української держави. Вони входили і виходили з коаліцій; розгойдували вулицю; плели один проти одного хуторянські інтриги і навіть піднімали повстання. Вони наївно вірили, що отаманщина – це є найкраща форма демократії. Неначе позакладало. Неначе було їм пороблено… Захоплені внутрішньою війною всіх проти всіх вони ніби і не помічали чорної хмари, яка сунула на Україну з півночі, сходу та півдня. Не чули гуркоту грому і не бачили смертоносної блискавки, аж поки нею і не повбивало", - нагадав глава держави сторінки історії України початку ХХ століття, натякаючи на можливе їх забуття частиною сучасного вітчизняного політикуму.

Президентське подружжя вшанувало пам'ять жертв Голодомору

Порошенко також згадав відому цитату Василя Ключевського: "Історія не вчителька, а наглядачка – вона нічому не навчає, а тільки карає за незнання уроків". На його думку, немає сенсу міркувати, як би склалася доля України раніше, адже тепер вона – в руках теперішнього покоління. "Альтернативна історія, або як ще кажуть, "якбитологія", – насправді лише жанр фантастики. Історія дійсно не має умовного способу. Звісно, і незалежність не гарантує від неврожаїв, але всі знають: в сусідніх з СРСР країнах українців не нищили конфіскацією їжі. Тож очевидно: збережи Україна свою самостійність, жодних спланованих голодоморів не було би також. Колективізація й придушення опору селянства, винищення української інтелігенції та ліквідація української Церкви не дали того результату, на який розраховували в Москві. І тоді тоталітарний режим спланував Голодомор та втілив його в життя в масштабах геноциду. Метою імперії було знищення будь-яких можливостей для національного самовизначення нашої держави України. Реалізація цієї мети передбачала ліквідацію національно-свідомої частини тогочасного суспільства, насамперед селянства та інтелігенції", - нагадав український лідер.

Порошенко наголосив, що досі вороги України жахаються самої згадки про цей страшний злочин і брехнею та запереченнями намагаються відмежуватися від нього, бо й зараз засліплені тою самою метою – знищенням українців як народу. "Апологети заперечення Голодомору – геноциду живуть здебільшого в одній географічній точці. Вони ховають від науковців архівні документи та судом забороняють відповідні праці українських авторів. Можна, звичайно, зачистити від книжок про Голодомор багатостраждальну Бібліотеку української літератури у Москві. Але ж із історії Голодомор викреслити неможливо", - нагадав їм Порошенко.

І додав, що Україна жива, і не тільки зберігатиме пам'ять про страшні сторінки минулого, а й свідомо та самостійно творитиме власне майбутнє. "Тридцять другий та тридцять третій надломили мою націю, але Україну і українців не зламали. Після десятиліть нищення, Україна звелася на ноги. В 91-му поставила крапку в історії імперії. А нині протистоїть спробам відродити цю імперію і впевнено захищає рубежі свободи – свободи власної і свободи Європи", - заявив президент України.

Окрім того, Порошенко запросив бізнес і громадськість допомогти зі створенням Музею Голодомору. "У 2007 році на цьому місці постав Меморіальний комплекс, який став місцем паломництва для багатьох українців. Але музейної частини, яка б відповідала кращим світовим зразкам музейно-меморіального мистецтва, досі не побудовано", - констатував він.

ВідеоВід Голодомору померло близько чотирьох мільйонів українців

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: