Конституційна інтрига тижня. Чи отримає Донбас особливий статус, а Україна децентралізацію

Зміни до Основного Закону парламент розгляне 29 січня.

Важливою інтригою тижня залишається питання, чи надасть Україна особливий статус Донбасу та чи внесе в Конституцію децентралізацію країни. Це – один з пунктів Мінських угод, які Москва фактично не виконує, але дуже наполягає, щоб Київ узаконив особливі права окупованих нині територій.

Утім, підстави так говорити Кремль має, бо конституційна реформа у Мінських угодах, виявилось, передує навіть отриманню Україною контролю над власним кордоном. Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.Тиждень.

Час "Ч" уже зовсім близько. Наступної п'ятниці, 29 січня, закривається нинішня сесія Верховної Ради, на якій за зміни до Конституції мали проголосувати вже вдруге. Так передбачено процедурою. І саме наближенням цього ключового голосування пояснювали експерти інтенсивні переговори минулого тижня – як за межами країни, так і всередині.

Найгучніше прозвучала фраза президента Петра Порошенка про 300 голосів, які нібито назбирав глава держави в парламенті для затвердження нової Конституції. Утім, на тлі публічних демаршів і конфліктів усередині коаліції виникає запитання, хто ці 300 депутатів і чи справді вони є.

Більше того, президент заявив, що міняти Основний Закон будуть лише наступної сесії в першому півріччі 2016 року і лише після прогресу у виконанні усіх пунктів Мінських домовленостей Росією. Саме про те, як змусити Москву ці угоди виконувати, і говорили Порошенко з віце-президентом США Джо Байденом у Швейцарії, як потім розказав український головний дипломат.

За деякими повідомленнями, Росія погодилась на компроміс – прибрати із захоплених територій діячів типу Захарченка і Плотницького. Утім, без повного контролю над територіями неможливо уявити, як туди потраплять українські партії, українські ЗМІ та українські закони. І легко уявити, хто виграє тоді там вибори. Та Петро Порошенко заявляє, що повернути український суверенітет на Донбас розраховує цього, 2016 року.

Тим часом група депутатів звернулася до Конституційного суду з проханням роз'яснити термін ухвалення змін до Конституції. І це не єдина загроза плану президента. Фракція "Самопомочі" цього тижня відкликала свого міністра з уряду (Олексія Павленка з посади міністра аграрної політики та продовольства), бо не хоче брати на себе відповідальність за економічну політику влади. І це серйозний натяк на розвал парламентської коаліції та відповідно – перевибори. Тож голосування щодо Конституції може відкластися ще надовше.

І на тему змін до Конституції висловився прем'єр-міністр Арсеній Яценюк.

"Настав час, щоб український народ сказав своє слово, якою повинна бути нова українська Конституція у новій європейській Україні. Ніхто, крім народу України, не має права визначати, яким буде Основний Закон. Референдум щодо Конституції і є прямим народовладдям у вільній та демократичній країні, за яку ми боролися два роки тому на Майдані і зараз захищаємо зі зброєю в руках. Нова Конституція – це новий суспільний договір. Договір між громадянами і владою, яку вони обрали. Договір про розподіл прав і відповідальності всередині самої влади – між президентом, урядом та парламентом. Договір про взаємини між центром і регіонами. Договір про створення нового чесного і справедливого суду, а не перепризначення чинного. Договір про чітку геополітичну мету України – стати членом Європейського Союзу та НАТО. Переконаний, що глава держави сповідує такі ж принципи", – сказав Яценюк.

Нагадаємо, Конституційний суд виніс рішення щодо змін до Основного Закону щодо правосуддя.

ВідеоЧи надасть Україна особливий статус Донбасу, змінивши свою Конституцію

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: