Історична сварка Польщі та України. Чому Варшава пішла на конфлікт і чим відповідає Київ

У Кракові президенти спробують вирішити низку проблемних питань.

"Пам'ятаємо про Львів та Вільнюс" - таке гасло з'явилося у Варшаві в день незалежності країни.

У столиці провели один із найбільших у Європі марш націоналістів. Участь у ньому взяло кілька тисяч людей. Польські, угорські, іспанські та словацькі націоналісти крокували вулицями з димовими шашками та петардами.

Цей марш закінчив тиждень скандалу, який виник між Україною та Польщею через розбіжності в оцінці історичних подій. Польща, яка першою визнала українську незалежність, послідовно підтримує євроатлантичні прагнення України і відстоює санкції проти Росії - нині ставить під сумнів стратегічне партнерство, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень.

Західний сусід, що ще нещодавно називав себе адвокатом України, заговорив цитатами російського агітпрому. «Люди, які одягають мундири "СС-Галичина» не в'їдуть до Польщі», - заявив глава МЗС Польщі Вітольд Ващиковський.

Із цих слів можна було б посміятися, якби міністр, який їх вимовив, не був головою польської дипломатії, тому що важко собі уявити як українці у формі «СС» штурмують кордони Польщі. Утім Вітольд Ващиковський – уже понад тиждень, забувши всі дипломатичні норми, демонструє Києву кінець дружби з Варшавою. Спочатку він оголосив про створення чорного списку нев’їздних до Польщі українців. Потім з’їздив до Львова і влаштував демарш, відмовившись йти до музею жертв окупаційного режиму “Тюрма Лонцького”. Повернувшись до Варшави, пригрозив розпалити ще більший скандал.

Після заяви міністра польський президент Анджей Дуда значно делікатніше, але звернувся до Петра Порошенка – мовляв, час українському президентові особисто втрутитися і прибрати з серйозних посад в Україні людей, які погано про Польщу думають і говорять.

Єдине відоме ім’я у цьому поки секретному списку нев’їзних - вже не таємниця. Список швидше за все взагалі поки складається з одного голови Інституту національної пам’яті Володимира В’ятровича. Саме його оголосили у відомстві Ващиковського. Сам В’ятрович у такий розвиток подій не вірить. 

Cпусковим гачком для свіжого польсько-українського конфлікту стала проблема в ексгумації поляків загиблих в Україні і облаштування їхніх могил. В Українському інституті національної пам’яті наклали мораторій на ці роботи. Пояснюють, як тимчасовий захід у відповідь на демонтаж пам’ятника УПА у селі Грушовичі на сході Польщі. Свого часу Польща та Україна домовилися облаштовувати та узаконювати могили та пам’ятники на паритетних засадах. Тим часом це стало 15 випадком руйнування українських пам'ятників на території Польщі. У Варшаві обурені забороною.

«Ми готові припиняти цей мораторій тільки за умови, коли ми зможемо домовитися з польською стороною, яка оголосить про її бачення того яким чином буде легалізовані українські пам’ятники на польській території і як польська держава буде думати про відновлення знищених пам’ятників», - зазначив Володимир В’ятрович, голова Українського інституту національної пам’яті.

Важко тепер сказати, чи правильним політично був цей мораторій. Але його було б все одно недостатньо для скандалу аж такого рівня без чиєїсь зацікавленості. Могили та пам’ятники поляків в Україні – для Варшави не просто історична складова стосунків між Києвом та Варшавою, а один з найважливіших елементів програми провладної партії «Право та Справедливість» і боротьби у середині самої партії. Заяви Ващиковського пролунали саме тоді, коли партійні боси узялися за реконструкцію власного уряду. Ващиковський - один з перших кандидатів на виліт. Дражлива історична польсько-українська тема укріплює його позицію як політика і є благодатним ґрунтом, щоби показати – як дипломат стоїть на сторожі польських інтересів, вважає політолог Анджей Шептицький.

Історія все частіше почала вирішувати майбутнє україно-польських стосунків, з моменту як до влади прийшла партія «Право і Справедливість» на чолі з братом загиблого у смоленській катастрофі президента Ярославом Качинським. За два роки такого курсу парламентом ухвалена резолюція про геноцид поляків на Волині, а політики заговорили про ніби культ Степана Бандери. Такі настрої у політичних верхах - це спроба грати на настроях вулиці, каже опозиція. І зауважує, що Польща переживає сплеск націоналізму. То ж політику щодо України вважає неприйнятною 

«Не всі у Польщі думають так, як Ващиковський і уряд Права і Справедливості. Є багато політиків, які хочуть будувати добрі стосунки з Україною – майбутнього, яке спирається на те, що нас сьогодні єднає, а не колись розділяло», - заявив Кшиштоф Пашик, депутат Польської селянської партії.

Історична тема, як загроза міждержавним стосункам, явно виявилася недооціненою в Україні, вважає політичний експерт Адам Лелонек.

«Адміністрація українського президента вважала, що період уряду ПІС він закінчиться і все повернеться до цього стану, який був. Як вважають польські експерти – це велика помилка була з українського боку. Не було ніякого плану дій», - констатує експерт Адам Лелонек.

Польща понад усе. У Варшаві націоналісти влаштували грандіозний марш

Тепер треба гасити пожежу і все робити в екстреному режимі. Приносити у жертву заради миру Володимира В’ятровича не будуть, пообіцяв міністр закордонних справ Павло Клімкін. У Києві закликають Варшаву залишити історію історикам, але зараз це зробити значно важче ніж два роки тому. Спробу знайти порозуміння зроблять уже наступного тижня у Кракові, де на консультації зустрінуться зовнішньополітичні радники президентів. 

Маргарита Ситник

ВідеоПолітична боротьба може стати причиною загострення відносин між Польщею і Україною

Залиште свій коментар

Наступна публікація