Історія "нормандського" формату: як лідери чотирьох країн намагались припинити війну на Донбасі

Історія "нормандського" формату: як лідери чотирьох країн намагались припинити війну на Донбасі

Фото: ТСН.ua

Президенти України, Франції та Росії, а також канцлерка Німеччини зустрічались вже 5 разів.

Після російської агресії в Криму та Донбасі Україні були необхідні майданчики для дипломатичних перемовин щодо звільнення окупованих територій. Тоді як із Кримом за 5 років досі не було встановлено жодних форматів переговорів, то у питанні окупованої частини Донбасу їх аж два – Тристороння контактна група в Мінську та саміти в "нормандському" форматі.

У Мінську між собою домовляються безпосередньо представники України та Росії за посередництва ОБСЄ. Водночас там присутні і члени так званих "Л/ДНР". Росія називає цей формат Контактною групою, оскільки вважає членів "Л/ДНР" повноцінними учасниками перемовин, тоді як українська сторона наголошує саме на тому, що у Мінську є троє учасників – Україна, Росія та ОБСЄ.

У червні 2014 року було сформовано іще один формат – зустрічі лідерів України, Франції, Німеччини та Росії. Останній саміт у такому форматі відбувся восени 2016 року – відтоді зустрічей на найвищому рівні не відбувалося.

ТСН.ua розповідає історію "нормандського" формату, як відбувались зустрічі і про що на них домовлялись.

Фото: ТСН.ua

Бенувіль (Нормандія, Франція) – 6 червня 2014 року

Фото: Associated Press

Перші контакти між собою лідерів Німеччини, України, Франції та Росії відбулись під час святкування 70-річчя висадки союзницьких військ у Нормандії під час Другої світової війни. Саме на честь цього формат таких перемовин і був названий "нормандським".

Зустріч відбулась у резиденції Шато-де-Бенувіль та тривала близько 15 хвилин. На ній були присутні канцлерка Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та тоді ще переможець президентських виборів в Україні Петро Порошенко. На той час український лідер ще не був офіційним президентом, оскільки його інавгурація в парламенті відбулась наступного дня – 7 червня.

"Під час короткого діалогу і Путін, і Порошенко висловилися за якнайшвидше припинення кровопролиття на південному сході України, а також бойових дій з обох сторін - і з боку українських збройних сил, а також з боку прихильників федералізації України", - так тоді охарактеризував зустріч речник російського президента Дмитро Пєсков.

Путін та Порошенко домовились найближчим часом провести зустріч та обговорити питання оголошення перемир’я на Донбасі. Також вони здійснили "обмін думками" із багатьох політичних та економічних питань.

У своїх спогадах після президентства Олланд згадував, що саме йому належала ідея запросити Порошенка на святкування 70-річчя висадки союзницьких військ у Нормандії. Він сказав це Путіну особисто під час телефонної розмови, чим президент РФ був вкрай незадоволеним. "По той бік дроту" цар метає блискавки":" Чи означає це, що я не повинен приїжджати, що ви не хочете мене бачити?" - розповідав Олланд.

За його словами, Путін зрештою погодився приїхати і навіть провести перемовини – але без журналістів і фотозйомки.

"Путін і Порошенко, боячись підступу, тримаються насторожено. У великому залі замку панує надзвичайно напружена атмосфера, Путін змірює холодним поглядом Порошенка, викликаючи побоювання Меркель за хід переговорів, які ще навіть не почалися. Відчувалося, що Путін вів "жорстку гру", а Порошенко за наявності меншого президентського досвіду, здається, відчував "фізичний страх", - згадує Олланд. За його словами, російський президент дуже нервувався, коли намагався переконувати присутніх, що не має впливу на проросійських бойовиків.

Однак за 15 хвилин, як зазначає експрезидент Франції, розмова таки розпочалась у конструктивному руслі і Порошенку з Путіним вдалось "уникнути загострення конфлікту".

Мілан (Італія) – 16-17 жовтня 2014 року

Фото: Associated Press

Зустрічі у "нормандському" форматі відбулися на полях 10-го саміту форуму "Азія-Європа" (АСЕМ). Їх було дві – ввечері 17 числа Порошенко та Путін зустрічались за посередництва Меркель та Олланда, а на вранішньому сніданку до розмови долучились тодішні прем’єр Італії Маттео Ренці, прем’єр Британії Девід Кемерон, а також голова Єврокомісії Жозе Баррозу та очільник Європарламенту Герман ван Ромпей.

Ці перемовини відбулись вже після підписання славнозвісних Мінських домовленостей у вересні 2014 року. Відповідно, вже минув найзапекліший період війни на Донбасі – літо 2014 року. Українські військові вже звільнили низку міст та поступово просувались вперед, коли відбулося безпосереднє вторгнення Збройних сил Росії на Донбас, Іловайський котел та примусове підписання невигідного для України Мінська-1.

Перемовини 17 жовтня тривали близько двох годин у ресторані "Казанова" у Мілані. Першим їх покинув саме російський президент.

"По-перше, повинні бути виконані всі пункти мінського меморандуму, другий пункт – сприяння виборам на Донбасі (які мали відбутись 7 грудня за законом про особливий статус – ред.), і третій – певний прогрес щодо газу. Ми домовилися про основні параметри контракту, і зараз завершуються переговори з приводу джерел покриття дефіциту необхідних коштів для фінансування контракту", - заявляв за результатами перемовин Порошенко.

Путін же на запитання журналістів про результати відказав лише однією реплікою: "Добре". Олланд зазначив, що Росія та Україна домовились пришвидшити проведення обміну полоненими.

Уранці ж зустріч проводилась у значно розширеному форматі. За словами італійського прем’єра, це був "сніданок без сніданку", оскільки сторони за дві години перемовин навіть не випили чашки кави або чаю.

"На жаль, я налаштований не особливо оптимістично", – зазначав тоді Порошенко. Своєю чергою, Путін назвав зустріч "хорошою, позитивною". Водночас, розкритикували цю зустріч як речник російського президента Дмитро Пєсков, так і Ангела Меркель. Питання санкцій на цій зустрічі, за словами британського прем’єра, не порушувалось.

Росія блокує ініціативу провести зустріч лідерів "нормандської четвірки"

Росія блокує ініціативу провести зустріч лідерів "нормандської четвірки"

Мінськ – 11-12 лютого 2015 року

Фото: Associated Press

Найзапекліші і найжорсткіші перемовини у "нормандському" форматі тривали саме у Мінську в лютому 2015 року. Навіть майже через 5 років після тих подій сторони досі розповідають цікаві деталі перемовин, які тривали майже добу безперервно. У цей же час на Донбасі тривали потужні бої – проросійські бойовики наступали на Дебальцево і замикали навколо нього котел.

Розпочались перемовини близько 19:30, а закінчились близько 9-10 ранку наступного дня. Паралельно разом із цим засідала і ТКГ у Мінську. Зокрема, до білоруської столиці прибули навіть тодішні ватажки "Л/ДНР" - Олександр Захарченко та Ігор Плотницький.  

За даними різних журналістів та джерел, перемовини тривали вкрай тяжко. Як розповідала журналістка Олеся Бацман, якоїсь миті лідери чотирьох країн дали завдання своїм делегаціям та перекладачам покинути місце проведення зустрічі та продовжили перемовини суто вчотирьох.

"Наш президент налаштований дуже жорстко, Путін теж. Він дуже злий. Я ніколи за всю свою багаторічну дипломатичну кар'єру не бачив, щоб президенти билися буквально за кожну кому. Дуже туго все йде. Путін стоїть на своєму. Меркель взяла на себе роль модератора, вона веде засідання, намагається вносити пропозиції. Якщо на якомусь пункті зовсім немає компромісу, вона його виносить за дужки, щоб повернутися пізніше, і переходить до наступного. Олланд взагалі сидить з відсутнім виглядом, нікуди не втручається, тільки курить одну за одною цигарки. Наразі дискутували щодо питання полонених. Путін наполягає, що потрібно вписати в цей пункт слова "в Україні", тобто випустити всіх тих, хто перебуває в Україні. А Порошенко хоче, щоб туди внесли і "в Росії", на що російський президент криво засміявся: "Так давайте тоді напишемо і у Франції, і в Німеччині", - розповідав їй один із членів української делегації.

Протягом ночі проти 12 лютого і Порошенко, і Путін кілька разів покидали місце зустрічі. За непідтвердженою інформацією, український президент телефонував до Генштабу для того, щоб дізнатися оперативну інформацію щодо боїв за Дебальцево. Путін же залишав Меркель, Олланда та Порошенка втрьох близько 11-ї ранку 12 лютого. Подейкують, що розмовляв він із ватажками "Л/ДНР", оскільки близько 9-ї ранку його помічник та фактичний куратор бойовиків Владислав Сурков виїхав із Палацу незалежності до місця, де засідала ТКГ. Журналістам стало зрозуміло, що він поїхав погоджувати підсумковий документ "нормандської" четвірки із Захарченком та Плотницьким, які раптом відмовились його підписувати. Зрештою, їх таки вмовили це зробити.

За результатами тривалих перемовин з’явився документ із 13-ма пунктами – так званий Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу, або ж Мінськ-2. "Це не найкраща ніч у моєму житті, але ранок, на мій погляд, добрий, тому що, незважаючи на всі складнощі переговорного процесу, нам все-таки вдалося домовитися про головне", - заявив після перемовин Путін.

"Це було непросто, і фактично нам виставляли всякі неприйнятні умови, відходи, здачі. Ми не пішли ні на які ультиматуми і чітко проявили позицію, що припинення вогню має відбутися без попередніх умов", - запевняв Порошенко. Він також зазначав, що Україна до кінця 2015 року повністю відновить контроль над кордоном.

Однак цих домовленостей так і не було реалізовано. Єдиним фактичним виконаним пунктом стало ухвалення Україною закону про особливий статус Донбасу.

"Порошенко з Путіним постійно підвищували голос один на одного. Російський президент був такий знервований, що став погрожувати остаточно розчавити військо свого візаві. Це виказало, що російські війська на Сході України є. Путін спохопився та взяв себе в руки… Ангела Меркель крижаним тоном пообіцяла Путіну тривалу ізоляцію. Той завагався та все шукав, як виграти час... Його мета — максимально послабити Київ, сподіваючись згодом побачити при владі команду, поступливішу російським інтересам і віддаленішу від Євросоюзу. Найбільше він не хоче вступу України до НАТО та отримання нею зброї, яка могла б змінити баланс сил", - розповідає у своїх спогадах Олланд.

Коли учасники переговорів роз’їжджалися після безсонної ночі, камери схопили момент, як Порошенко у кулуарах скаржився Лукашенку.

"Очень грязно играет...", - сказав Порошенко.

"Я знаю", - відповів Лукашенко.

Париж (Франція) – 2 жовтня 2015 року

Фото: Associated Press

Ще одні перемовини "нормандської" четвірки прийняв у себе Олланд. Відбувались вони в Єлисейському палаці та тривали близько п’яти годин. Перед їхнім початком сторони встигли провести короткі двосторонні зустрічі за зачиненими дверима.

Путін, Порошенко, Меркель та Олланд обговорювали виконання Мінських домовленостей, зокрема, проходили по кожному пункту цього документу. Фактично, кожна сторона залишилась на своїх позиціях та перемовини завершились майже нічим. Лідери чотирьох країн погодились із безальтернативностю Мінських домовленостей. Ще одна із домовленостей – збільшення КПВВ на Донбасі.

Ані Порошенко, ані Путін журналістам коментарів після зустрічі не давали. Німецька канцлерка охарактеризувала ті перемовини так – "є надія на продовження реалізації Мінських угод". При тому, що всі лідери зійшлися на тому, що жоден із пунктів цих угод не виконується.

Берлін (Німеччина) – 19 жовтня 2016 року

Фото: Associated Press

Остання зустріч лідерів "нормандської" четвірки. Відтоді вчотирьох вони не збирались жодного разу, лише контактували у телефонному режимі. Вона тривала майже 5 годин і цього разу начебто допомогла якимось чином почати виконувати Мінські домовленості.

Сторони обговорювали так звану "дорожню карту" для виконання Мінських угод. Саме під час цих перемовин і з’явилась перша згадка про славнозвісну "формулу Штайнмаєра", яку Україна погодилась імплементувати.

"На сьогоднішній день німецькі та французькі пропозиції щодо основи "дорожньої карти" були затверджені "нормандським форматом", - заявляв тоді Порошенко.

Також на перемовинах обговорювали і розведення військ на Донбасі, а саме у трьох пробних ділянках – Станиця Луганська, Золоте та Петрівське. Далі, за словами українського президента, мало б відбутися розведення ще на 4 ділянках, зокрема, і в районі Дебальцевого. 

Під час однієї дискусій, як розповідали члени української делегації журналістам, Порошенко сказав Путіну: "Знаєте, ні для кого не секрет, скільки вашої зброї і військ на окупованих територіях Донбасу. Для чого ми тут? Щоб ви перестали стріляти...". У цей момент російський президент спробував перебити Порошенка реплікою про необхідність виконання політичної частини Мінська. Тоді український президент підвищив голос: "Ні, ти просто перестань стріляти!".

Пропозиції стосувалися, головним чином, дорожньої карти - української ідеї, яка покликана, з одного боку, чітко прописати терміни виконання кожного пункту мінських угод, з іншого - прив'язати до Мінська гарантії виконання цих пунктів Росією. Українська делегація наводила один аргумент за іншим, демонструвала докази ескалації, що триває й досі, переконувала в тому, що неможливо в Україні рухатися по політичному треку Мінська без реального і всеосяжного припинення вогню із звільненням заручників і розведенням сторін. Путін робив вигляд, що цього не розуміє і продовжував наполягати на виборах, особливому статусі, амністії - без будь-яких гарантій з боку Москви з припинення вогню, виводу військ та передачі кордону під контроль України.

Лідери "нормандської четвірки" домовилися створити новий документ для досягнення миру на Донбасі

Лідери "нормандської четвірки" домовилися створити новий документ для досягнення миру на Донбасі

Варто зазначити, що за майже 5 років сторони також мали низку телефонних розмов у такому форматі. Також дуже багато разів як телефоном, так і особисто зустрічались зовнішньополітичні радники лідерів Франції, Німеччини, Росії та України та міністри закордонних справ. Однак всі ці перемовини так і не змусили Росію виконувати Мінські угоди та припинити війну на Донбасі.

Від жовтня 2016 року лідери Франції, Німеччини, Росії та України не збирались. За цей час президентом Франції став Еммануель Макрон, а президентом України – Володимир Зеленський. Для них це буде перший саміт у "нормандському форматі". У 2021 році з посади вже точно піде канцлерка Німеччини Ангела Меркель. Ватажки "Л/ДНР" Захарченко та Плотницький, які підписували Мінські угоди, вже також не мають жодних зобов’язань – першого було ліквідовано в серпні 2018 року, а другого усунули від влади в "ЛНР" та перевезли в Росію, де його нинішня доля публічно невідома.

Єдиним незмінним учасником цих перемовин залишається Путін. А його агресія в Україні триває вже шостий рік. І ніхто досі не зміг змусити його виконувати будь-які угоди.

Олексій Ярмоленко

Повʼязані теми:

Стаття з добірки новин:
Зустріч "нормандської четвірки"
Наступна публікація