Карабаський рецидив: чим загрожує раптове загострення між Азербайджаном та Вірменією

У неділю, 27 вересня, спалахнула нова-стара війна на пострадянському просторі, до якої знову прямо причетна Росія. Законсервований конфлікт між Вірменією та Азербайджаном перейшов у активну фазу. Сторони вже три десятиліття воюють за Нагірний Карабах: спірну територію, яка юридично належить Баку. Але фактично її контролюють вірмени. "Нагірно-Карабаську республіку" хоч і не визнає, але підтримує офіційний Єреван, який дуже симпатизує Москві.

Сьогодні конфлікт, який довгий час був "замороженим", знову став "гарячим". Про це йдеться в сюжеті ТСН.Тижня.

Це перманентне протистояння то спалахує, то затихає ось уже 32 роки. Але 27 вересня 2020 року із самого ранку все знов нагадує війну і сторони рахують своїх мертвих.

Обидві країни одразу звинуватили одна одну у першому пострілі. Вірмени заявили, що Азербайджан завдав удару ракетами по їхніх мирних населених пунктах.

"Рано вранці, близько 7-ї години ранку азербайджанські сили розпочали широкомасштабну агресію, включаючи ракетні атаки вздовж лінії зіткнення з нашою стороною Нагірним Карабахом. Вони націлені на цивільне населення та цивільну інфраструктуру, включаючи столицю Степанакерт", - заявили речниця МЗС Вірменії Анна Наґдалян.

Офіційне Баку переконує, що лиш відповідали, бо саме вірменські вояки першими почали обстрілювати позиції азербайджанської армії та беззахисні прифронтові села.

Противники застосовують усе: міномети, бронемашини, авіацію та артилерію. Кожна зі сторін рапортує про знищену ворожу техніку. Міноборони Вірменії повідомляло про 2 збиті гелікоптери, 3 безпілотники, та 5 підбитих танків ворога. Азербайджан, зі свого боку, визнав лише втрату одного гвинтокрила. Натомість відзвітував про ліквідацію 12 вірменських зенітно-ракетних комплексів "ОСА". Та головне, каже про звільнену територію.

За менш як добу ескалації конфлікту обидві сторони повідомили про втрати, як серед військових, так і серед цивільного населення. Конкретні цифри невідомі. Утім, Вірменія оголосила воєнний стан і загальну мобілізацію. В Баку ж заявили про контрнаступ по всій лінії фронту.

Конфлікт за Нагірний Карабах спалахнув ще за радянської епохи у 1988 році. Його активна фаза тривала до 1994 року. З того часу регіон нагадує сплячий вулкан, який все ж час від часу вибухає. Жертвами тих вибухів стали понад 30 тисяч осіб. Понад мільйон осіб були змушені тікати з рідної землі. От тільки рідною її називають і азербайджанці, і вірмени.

Часом історія має спіралеподібну форму. В 1992 році задля врегулювання ситуації в Карабасі створили міжнародну контактну групу ОБСЄ. Головують в ній США, Франція і Росія. А зустрічі відбуваються в Мінську. Однак, вплив Москви на цей конфлікт не обмежується лише контактною групою. Росіяни увесь час активно продавали зброю обом сторонам. Та все ж тепліші стосунки мають саме з вірменами. Їм Кремль надавав сотні мільйонів доларів дешевих кредитів під закупівлю своєї ж зброї. Окрім цього на території Вірменії перебуває російська військова частина і базуються російські винищувачі.

Теплі відносини Єревана і Москви в 2014 році позначились на Україні. Тоді вірмени на Генасамблеї ООН фактично визнали законною окупацію Криму. Водночас, Азербайджан неодноразово підтримував територіальну цілісність України. Українські дипломати відповідали такою ж нотою підтримки. Адже обидві країни досі мають такі схожі незагоєні рани з такими схожими назвами "ЛНР", "ДНР", "НКР".