Кінець війни не наближається: чому переговори Заходу не змусили Росію зупинитися

Часті зустрічі на високому рівні щодо досягнення миру в Україні та навіть окремі обміни сигналами між Вашингтоном і Москвою не змінили ключової реальності: припинення вогню немає. Кремль не демонструє жодного бажання завершувати війну.

Про це пише директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у статті для The Guardian.

«Коаліція охочих»: багато учасників — мало результатів

Під час нещодавніх переговорів у Парижі вдалося об’єднати 35 країн так званої «коаліції охочих», головною метою якої стало напрацювання гарантій безпеки для України у разі майбутнього припинення вогню. Важливим сигналом стала участь США разом із європейськими лідерами. Втім, як наголошує Сассе, реальні підсумки зустрічі залишаються розмитими.

«Фактичного припинення вогню чи початку мирних переговорів досі не відбулося», — зазначає вона.

Ба більше, поки в Парижі говорили про безпеку, Росія продовжувала й навіть посилювала ракетні та дронові атаки по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Це, за словами експертки, є свідомою стратегією тиску на цивільне населення, особливо в зимовий період.

Декларація без гарантій

Підсумкову Паризьку декларацію авторка називає радше «декларацією намірів», а не чітким планом дій. У документі йдеться про:

• можливу участь коаліції в механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США;

• подальшу підтримку Збройних сил України;

• створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом;

• зобов’язання допомагати Україні у разі порушення перемир’я Росією.

Війська в Україні: обіцянки з умовами

Велика Британія та Франція вкотре підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження режиму припинення вогню — як стримувальний механізм. Водночас залишається відкритим питання: що саме вважатиметься порушенням перемир’я і якою буде відповідь Заходу?

Новим сигналом стала заява канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який вперше допустив можливу участь німецьких військових. Однак із застереженнями: розміщення можливе лише в країнах НАТО, що межують з Україною, і лише після схвалення Бундестагу.

Без США гарантії не працюють

Ключовим елементом реальних гарантій безпеки для України, підкреслює Сассе, є тріада: європейські війська, потужна українська армія та активна участь США. Але останній пункт викликає найбільше сумнівів.

«Досвід нинішньої адміністрації Дональда Трампа не дає підстав бути впевненими у довгостроковій відданості таким домовленостям», — зазначає експертка.

Путін чекає і не поспішає

Головна проблема, яка залишається незмінною протягом усього 2025 року, — відсутність політичної волі Кремля до реальних переговорів.

«Путін переконаний, що час грає на його боці», — пише Сассе.

Крім цього, російського президента підбадьорюють прямі контакти з Трампом та його прагматично-транзакційний підхід.

Світ без правил?

Термін «коаліція охочих», на думку авторки, є вдалим лише частково. Він нагадує про іракську кампанію США, але водночас чітко сигналізує про нову епоху міжнародних відносин — ситуативних союзів поза межами традиційних інституцій і міжнародного права.

«Те, чи закінчиться війна в Україні і як саме вона закінчиться, стане визначальним для цього нового світового порядку», — підсумовує Гвендолін Сассе.

Раніше йшлося про те, яких цілей повномасштабної війни Росія вже не досягне. Так, держава-агресорка вже не має шансів:

• стати третім полюсом світу;

• повернути повний поліцейський контроль над пострадянським простором;

• зупинити десловʼянізацію Росіі.

«Путін продовжує війну від безпорадності. Він не хоче сказати самому собі: він програв все на що він ставив», — зазначив журналіст, народний депутат та ексрадник голови МВС Вадим Денисенко.