Варшава тисне на Київ через УПА: історичний конфлікт переріс у політичну битву і кому це вигідно

Польща та Україна мають спільного ворога — Російську Федерацію. Втім, пов’язана з УПА суперечка дедалі частіше використовується як політична зброя у внутрішній політиці обох країн. Зокрема, з боку Варшави конфлікт загрожує негативно позначитися на загальнонаціональних виборах 2027-го, бо націоналістичний табір вбачає можливість набрати очки в протистоянні з проєвропейськими центристами.

Про це йдеться у статті Рolitico.

Видання зауважує, що для українців суперечка перетворюється на визначальну червону лінію щодо того, чи можуть сторонні диктувати їм ім’я національного героя, а також стала політично важливою для президента Володимира Зеленського. Адже Росія веде війну, зображуючи Україну як штучну державу, тому Київ захищає власні націоналістичні символи.

Втім, для сусідньої Польщі пов’язана з УПА історія має зовсім інший вигляд. Як наслідок, президент Кароль Навроцький у відповідь позбавив українського колегу найвищої польської нагороди — ордена Білого Орла.

«Для проєвропейського коаліційного уряду прем’єра Дональда Туска це потенційне погіршення одного з найважливіших союзів війни є болісним відхиленням від пріоритету: спільного фронту проти Кремля. Але водночас він обережно закликає політиків з обох сторін знизити напруженість, звинувачуючи обидві сторони у "стратегічній помилці" в історичній боротьбі», — наголошує Рolitico.

Зауважимо, Туск балотується на переобрання наступного року. Наразі головне питання полягає в тому, чи буде його коаліція замінена націоналістичною партією «Право і справедливість» (PiS) — пов’язаною з президентом Навроцьким — можливо, разом з антиукраїнськими ультраправими.

Внутрішні ігри

Президент України Володимир Зеленський заявив, що позбавлення Навроцьким ордена Білого Орла тісно пов’язане з внутрішньою політикою Польщі, яка пов’язана саме з виборами 2027-го.

Своєю чергою, Навроцький відкинув звинувачення у тому, що він займався політиканством. Ба більше — польський лідер, в якого центральним гаслом президентської кампанії було «Польща понад усе! Поляки понад усе!», попередив, що Варшава може заблокувати шлях України до ЄС, якщо Київ не попросить вибачення.

Видання зауважує, що такі загрози є серйозним поворотом для стосунків країн, які десятиліттями прагнули співпрацювати над подоланням складної історії. Зокрема, політологиня Варшавського університету Рената Менковська-Норкене наголошує, що суперечка навколо УПА глибоко вкорінена в польській політиці.

«Президент визнав, що громадський настрій змінився більше проти України та українців, і дійшов висновку, що насправді нічим не ризикує. Суперечка щодо історії дозволяє йому консолідувати навколо себе та свого рішення праві та націоналістичні кола, і це буде важливо напередодні виборів», — зауважила експертка.

Обурення Польщі

Після спалаху солідарності після повномасштабного вторгнення Росії 2022-го настрій у Польщі змінився. Від моменту перемоги на виборах Навроцький змістив табір «Право і справедливість» далі праворуч, часто об’єднуючись з двома ультраправими партіями — лібертаріанською «Конфедерацією» та антисемітською «Конфедерацією Польської Корони», обидві з яких дотримуються антиукраїнських поглядів.

«Ми розуміємо, що Україна перебуває у стані війни, і ми хочемо, щоб Україна виграла цю війну проти Росії, але ми не можемо дозволити, щоб Польщу та поляків так не поважали», — висловився речник партії Рафал Бохенек.

Лідер «Конфедерації Польської Корони» та член Європейського парламенту Гжегож Браун закликав до припинення військової допомоги Україні. Він зухвало заявив, мовляв, Київ «не є ані союзником, ані другом, він — ворог польської нації та польської держави».

Рolitico наголошує, що такі погляди зараз дедалі більше поширюються в Польщі. Дослідження фокус-груп CBOS показало, що поляки зацікавлені в політиці, яка б надавала їм перевагу над громадянами України, які, за словами респондентів, «зловживають своїми правами в Польщі». Зокрема, у сусідній країні соцдопомога українцям стає дедалі гострішим питанням.

Водночас опитування SW Research показало — 51,9% респондентів заявили, що їхнє ставлення до України і її президента погіршилося після рішення Зеленського щодо надання військовому підрозділу імені УПА.

Зауважимо, партія «Право і справедливість» продовжує критикувати прем’єра Дональда Туска і його уряд за надмірну м’якість щодо України, також обіцяє більш жорстку позицію щодо Києва, якщо повернеться до влади наступного року.

«Польське суспільство лікують від певного ідеалізму, ідеї, що щось можна побудувати з Україною на основі партнерства. Ми бачимо, що це неможливо. Тому відтепер мають бути лише жорсткі, прагматичні інтереси», — сказав депутат Європарламенту Муларчик.

Видання зауважує, що в Києві також зростає напруженість. Зокрема, Зеленський оголосив про створення національного пантеону на честь українських героїв, а керівник ОП Кирило Буданов назвав боротьбу між Варшавою та Києвом «серйозною помилкою».

Керівник відділу Білорусі, України та Молдови державного аналітичного центру «Центр східних досліджень» Тадеуш Іванський вважає, що скоротити розрив між польською та українською перспективами буде надзвичайно складно.

«Зеленський витримав величезний тиск з боку Росії та величезний тиск з боку Трампа, який намагався зламати його та змусити піти на різні поступки. Тож цей тиск з боку Польщі — щоб він відмовився від УПА — ледве помітний у порівнянні», — сказав він.

Нагадаємо, журналіст Віталій Портников вважає, що поляки перетнули «червону лінію» не через УПА. З його слів, проблема виникає, коли історичні суперечки починають впливати на міждержавні відносини. Окрім того, він звернув увагу, що Україна і Польща вже рухаються шляхом пошуку компромісу, зокрема у питанні ексгумацій.