Корпорація зла. Чому під Шокіним хитається крісло генпрокурора

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Корпорація зла. Чому під Шокіним хитається крісло генпрокурора

Генеральна прокуратура України

Експерти зазначають, що відставка Шокіна доволі ймовірна, але він може розіграти сценарій порятунку.

Поінформовані джерела зазначають, що Скварелідзе не хоче на посаду генпрокурора / Facebook.com/svyatoslav.tsegolko
Днями у ЗМІ потрапив начебто лист генпрокурора Віктора Шокіна, адресований голові МЗС Павлу Клімкіну. Офіційно жодне з відомств не підтверджує факт існування такого документу, а головний український дипломат навіть заявив про відсутність будь-яких непорозумінь із Шокіним

Тим не менш, лист знову підняв трохи стихлі дискусії навколо однієї з найболючіших реформ – створення Спеціальної антикорупційної прокуратури (САП).

Як відомо, новостворене Національне антикорупційне бюро (НАБ) не зможе працювати на повну силу без САПу. Антикорупційну прокуратуру як орган було утворено наказом Шокіна ще 22 вересня 2015 року, проте навколо обрання її голови вибухнув скандал.

Справа в тому, що оскільки антикорупційний прокурор матиме повноваження перевіряти діяльність решти прокурорів у системі, то це має бути людина не тільки фахова, але й незалежна. І ця незалежність лякає людей при владі.

Шокін «кришує» прокурорів-хабарників – Шабунін

Шокін «кришує» прокурорів-хабарників – Шабунін

Проблеми почалися зі створення комісії, яка має провести прозорий конкурс з відбору кандидатів та обрати найкращого для призначення на посаду головного антикорупційного прокурора. Комісія складається з 11-ти осіб - сім кандидатів від Верховної Ради та чотири від генпрокурора (Юрій Севрук, Юрій Грищенко, Роман Балита і Микола Садовий). І ось на адресу останніх лунала критика та звинувачення у причетності до корупції. Комітет ВР з питань запобігання та протидії корупції запропонував генпрокурору переглянути своїх кандидатів. Проте марно. Докладніше почитати про "четвірку Шокіна" можна у матеріалі Антикорупційний трилер. Що заважає Україні отримати безвізовий режим з ЄС.

Відтак у листі Шокін нібито звинувачує відомство Клімкіна у розповсюдженні необґрунтованих пропозицій щодо формування комісії, серед яких, зокрема, вимога замінити членів комісії на таких людей, які не є політиками або держслужбовцями. На думку генпрокурора, яка висловлюється у листі, розповсюдження такої інформації негативно впливає на імідж органів прокуратури та влади в цілому.

Хоча насправді більше негативу може принести небажання генпрокурора так просто віддавати контроль над цілою прокурорською "корпорацією" країни, зазначають експерти. Крім того, існує думка, що таким чином, через "четвірку Шокіна" президент хоче вплинути обрання антикорупційним прокурором зручної для нього людини.

Ця політична гра дуже небезпечна не стільки для внутрішньої ситуації в Україні, скільки для євроінтеграційних прагнень українців. Європейські чиновники неодноразово наголошували раніше, що без обрання незалежного антикорупційного прокурора Україна може одразу забути про безвізовий режим.

Зараз робота комісії з обрання голови САП запущена у прозорому режимі, трансляції засідань є публічними, а відібраних кандидатів ще чекають тестування та співбесіди. Тож поки що зарано говорити про якісь страшні наслідки. Але ймовірно, що скоро президенту доведеться зробити відповідальний вибір – або отримати залежного-незалежного прокурора, або виконати вимоги західних партнерів та наблизити Україну до Європи. До речі, останній шлях, зважаючи на спрямований проти Шокіна негатив як серед іноземних дипломатів, так і в українському суспільстві, може завершитися відставкою генпрокурора.

Експерти зазначають, що Шокін дійсно скоро може піти з посади, і його звільнення – це лише питання часу.

УНІАН
Володимир Фесенко, політолог, голова Центру політичних досліджень "Пента":

- Я знаю від першоджерел, що посли США і Європейського союзу вкрай незадоволені тим, що відбувається у Генпрокуратурі. Зокрема і позицією щодо формування Антикорупційної прокуратури. Проблема дійсно є, але я би інтерпретував її трошки інакше, ніж як це роблять ЗМІ. Ці гучні заголовки на кшталт "Шокін воює проти безвізового режиму", заяви, мовляв, Шокін ледь не проти самої європейської інтеграції не відповідають дійсності.

То за що воює Шокін? Шокін воює за корпоративні інтереси. Шокін воює за те, щоб зберегти прокуратуру в її нинішньому стані, щоб нічого не змінювалося, щоб вплив прокуратури не зменшувався, щоб зберегти загальний нагляд. У цьому листі є фраза, де він погрожує розслідуванням законності дій МЗС. Вона дуже показова. Адже коли є загальний нагляд, прокуратура може взяти на гачок будь-яке відомство, будь-яку людину, розпочати розслідування, відкрити кримінальне провадження. Це величезна влада.

Ця "корпорація" почала формуватися давно. У 90-х роках це було менш помітно, але вже у 2000-х ГПУ стала стрижнем каральної системи. І, безумовно, Шокін хоче зберегти цей величезний вплив прокуратури.

Коли я був членом Конституційної асамблеї, я сам бачив, як люди, близькі до прокуратури, категорично виступали проти конституційних змін, проти скасування загального нагляду прокуратури. І зараз Шокін як керівник цього відомства, як людина, яка виросла у цьому відомстві, захищає його. Я би назвав те, що робить Шокін, інстинктом самозбереження. І не з точки зору його особистих інтересів, а з точки зору захисту інтересів відомства. Це захист корпоративний інтересів, захист впливу прокуратури, зокрема, в тому процесі, який стосується створення Антикорупційної прокуратури. У нього є розуміння, що у разі, якщо буде створена паралельна Антикорупційна прокуратура, то мало того, що ГПУ втратить частину влади, Антикорупційна прокуратура ще й зможе розпочинати розслідування проти прокурорських. І це те теж небезпечно.

Дипломати відреагували на цей лист так: Шокін підписав собі вирок. Я згоден з цією оцінкою. Це лише питання часу, коли Шокін піде. Шокін і прокуратура змушені будуть відступити. Справа в тому, що для Порошенка важливі дві речі. По-перше, яким би близьким для нього не був Шокін, якби він йому не довіряв, але для президента позиція західних партнерів вища за дружбу з Шокіним. По-друге, питання лібералізації візового режиму з політичної точки зору для нього більш важливе, ніж намагання Шокіна зберегти відомство, і більш важливе, ніж намагання зберегти Шокіна. Тому у цьому спорі Шокін програє неминуче.

Шокіну доведеться піти, але це станеться не зараз. Цьому є дві причини. Перша полягає у тому, що Порошенко - серйозний політик і адміністратор, який не звільняє людей під тиском вимог. Він це демонстрував раніше в історії з Яремою [попередник Шокіна] або з колишнім міністром оборони Гелетеєм. Коли є величезна критика та вимоги звільнити - а по Шокіну давно вже є такі вимоги - Порошенко ніколи не звільняє негайно, тому що це буде проявом слабкості. Якщо він зараз буде здавати, то тоді кожен день будуть лунати вимоги - звільнити того чи іншого. Пізніше - так. Згадаємо, як пішов Ярема. Його не звільнили, він сам пішов. Думаю, що і Шокін піде сам. Для того, щоб це виглядало пристойно і поважно. Не секрет, що у нього є - це така делікатна тема - проблеми зі здоров'ям. Я думаю, що він піде за станом здоров'я. Питання - коли. У грудні чи січні - тут неможливо прогнозувати. Це все питання тактики.

Друга причина, чому це станеться не зараз - тому що треба знайти заміну. Це ключове питання і у мене немає на нього відповіді. Я думаю, що і у Порошенка немає. Адже до настуника Шокіна є чимало вимог: щоб мав довіру президента, щоб мав вплив на прокуратуру, щоб був ефективним прокурором, тобто таким, що і реформу доробить, і боротьбу з корупцією продемонструє. Немає такої людини зараз.

Коли ставлять запитання "Хто буде таким жорстким реформатором і достатньо незалежним прокурором?", то згадують у першу чергу про Сакварелідзе. До речі, чомусь не про Касько, хоча він теж активно працює разом із Сакварелідзе. Проте, наскільки я чув від поінформованих людей, Сакварелідзе сам відмовляється від цієї посади. Тож у мене є така підозра, що у Порошенка зараз проблема не стільки у звільненні Шокіна, скільки у тому, що немає відповіді на питання: хто замість Шокіна.

УНІАН
Банчук Олександр, експерт Центру політико-правових реформ:

- Політично є бажання контролювати Спеціальну антикорупційну прокуратуру (САП) і її керівництво. А від того, хто буде прокурором, чи буде він політично залежним, чи ні, залежатиме ефективність діяльності усього антикорупційного блоку. Саме від антикорупційного прокурора залежатиме, чи продовжувати провадження, чи звертатися про взяття під варту конкретного корупціонера, про арешт майна, а далі чи приймати рішення щодо обвинувального акту і доведення справи до суду. Тобто, згідно із законодавством, одне Національне антикорупційне бюро (НАБ) без антикорупційного прокурора нічого не може зробити. Фактично у нього зв'язані руки, НАБ повинен погоджувати свої дії з прокурором, який у свою чергу має представляти сторону обвинувачення в суді. І це правильна модель.

Але у нашого президента є така особистісна риса - він хоче контролювати якомога більше процесів. Це відмічають багато оглядачів. Можливо, він вважає, що оскільки несе відповідальність за генерального прокурора, то має контролювати і цю сферу антикорупційної прокуратури. З іншого боку, якщо керівник САП буде повністю неконтрольований, то не виключено, що найближчим часом прийдуть і до знайомих президента. Але зараз ми поки що ні про що таке не можемо говорити із впевненістю, бо прокурор обирається прозоро, документи на конкурс подали усі охочі, пройшли усі, хто відповідав критеріям. Як буде далі - побачимо вже у процесі.

Зараз комісія, яка обиратиме керівника САП, його заступника та керівників різних відділів САП (всього 11 адміністративних посад), працює. Під час засідань комісія вже визначила і затвердила порядок проведення конкурсу, оголосила про цей конкурс, почала приймати документи і призначила вже на ці вихідні (30 жовтня - 1 листопада) тестування зі знання законодавства. Вони опублікували запитання для перевірки рівня знань кандидатів. Тестування проходитиме в Академії прокуратури. Далі буде ще тест на загальні знання, після чого вже з відібраними кандидатами проводитимуть співбесіди. Загалом подали документи близько трьох сотень кандидатів, певна кількість відсіялася, і перед першим тестом лишилося 257 кандидатів, які претендують на 11 посад.

І це лише одна частина реформи прокуратури. Інша частина передбачених змін прокуратури - це конкурс на посади у місцеві прокуратури, який зараз також відбувається. Тут впливу генпрокурора не відчувається. Процес відбувається планово, відповідно до Перехідних положень закону "Про прокуратуру". Саме зараз проходить конкурс на посади керівників 178-ми місцевих прокуратур та їхніх заступників. Єдина проблема, що в районах, розташованих у зоні АТО, навряд чи набереться повний комплект заступників, адже не всюди вистачає кандидатів на займання відповідних посад.

УНІАН
Віталій Бала, політолог, директор Агентства моделювання ситуацій:

- Якщо говорити про посаду голови ГПУ або СБУ, то згідно з Конституцією, це входить до компетенції і відповідальності президента України. Тому коли я чую розмови про відставку того чи іншого очільника, це видається спробами у той чи інший спосіб вплинути на прийняття рішення президентом. У цій ситуації більш коректно ставити запитання так: скільки ще президент України згоден брати на себе негатив від перебування на посаді Шокіна і коли набереться критична маса негативу, який обертається навколо посади генпрокурора, що Порошенко змушений буде прийняти рішення про відставку генпрокурора. Ця ситуація може вирішитися як у вигляді добровільної відставки Шокіна, так і через прямий наказ президента. І я думаю,що досягнення цієї критичної маси вже дуже близько. Адже навколо Шокіна виникало чимало скандальних ситуацій - і питання діамантових прокурорів, і питання призначення тих чотирьох прокурорів у комісію з обрання антикорупційного прокурора.

Водночас не варто забувати і про таку ймовірність, що люди, які писали цього листа (зрозуміло, що Шокін сам його не писав, вій лише підписав), або просто некомпетентні, або спеціально таке зробили. Я не виключаю, що це могла бути направлена проти Шокіна технологічна операція, провернута для того, щоб прискорити те рішення про його звільнення.

Тим не менш все залежить від рішення президента. Перший сигнал нам дасть реакція Порошенка на петицію щодо звільнення Шокіна, яка зібрала вже більше 25 тисяч підписів. Після його заяви стане зрозуміло, чи буде він найближчим часом вирішувати питання відставки Шокіна.

Зазначу, що арешт Мосійчука трохи відволік увагу від негативу навколо Шокіна. Це можна оцінювати як спробу залишити генпрокурора на посаді. Тож я не виключаю, що завтра-післязавтра ми можемо стати свідками якогось супер резонансного вчинку ГПУ, якому всі будуть плескати в долоні та казати: "Ну, в принципі, так, все ж таки працює".

І ще один важливий момент. Якщо хтось вимагає відправити людину у відставку через засоби масової інформації, якщо про це говорять депутати і політики, то вони мають надати хоча б дві-три кандидатури, які зможуть з точки зору компетентності, патріотичності та порядності замінити нинішнього генпрокурора. Згадайте, якою була реакція, тих, хто хотів відставки Яреми, коли президент запропонував взамін кандидатуру Шокіна. Ті, хто голосував за відставку Яреми, не голосували за Шокіна. Тому зараз, якщо вони знову хочуть відставки генпрокурора, треба одразу давати план, що робити далі. Бо інакше президент сам призначить когось іншого, а вони за місяць-два скажуть, що він їм також не подобається.

Ініціатори петиції про відставку Шокіна пропонують провести відкритий конкурс на заміщення посади, але я думаю, що з посадою генпрокурора так не вийде. Конкурс може бути на заступників, керівників департаментів. А генпрокурор - це все таки та людина, призначення якої перебуває, згідно з Конституцією, у сфері відповідальності президента. Але, звичайно, громадянське суспільство може допомогти президенту, представивши йому 2-3 гідні кандидатури. Щоб потім не звинувачувати його у незрозумілій кадровій політиці.

Ольга Скичко

Наступна публікація