Критика "голубів миру" й посилення армії. Про що говорив Порошенко в посланні перед Радою

Критика "голубів миру" й посилення армії. Про що говорив Порошенко в посланні перед Радою

Фото: Reuters

ТСН.ua зібрав головні тези із президентського виступу.

“Армія, мова і віра”. Президент Петро Порошенко у вступній частині свого щорічного послання перед парламентом процитував гасло із власних плакатів, які з’явилися на вулицях країни напередодні Дня незалежності. Він вкотре наголосив на пріоритетності курсу України до НАТО і ЄС, згадав про важливість Томосу, а також подякував депутатам за підтримку  “довгоочікуваного вітання” в армії - "Слава Україні- Героям слава!”. Примітно, що на словах про укріплення статусу української мови із зали вийшли лідери фракції "Опозиційний блок" Олександр Вілкул, Вадим Новинський та Нестор Шуфрич.

Президентська промова, як завжди, містила низку риторичних фігур і пафосних висловлювань, якими Порошенко підкреслював, зокрема, символічне і фактичне значення Збройних сил України для функціонування держави. Він не оминав нагоди подякувати за співпрацю парламенту. А також, крім зрушень перелічив низку помилок, яких припустилася влада.

ТСН.ua зібрав головні тези із президентського виступу.

Порошенко назвав питання, які владі не вдається наразі вирішити:

  • Не вдалося завершити війну і відновити територіальну цілісність країни. Через агресію було втрачено 20% промислового потенціалу країни. Попри те, що державі вдалося відновили зростання, більшість українців поки що не відчули поліпшення, констатував Порошенко.

  • Суспільство розчароване динамікою антикорупційної боротьби, і претензії людей абсолютно виправдані, погодився президент. Також він додав, що його не влаштовує “коефіцієнт корисної дії” нових антикорупційних органів.

  • Влада допустила прорахунки у кадровій політиці

  • Серйозних масштабів набула еміграція з країни.

  • Темпи реформ значно менші за заплановані

  • Існує загроза реваншу проросійських сил.

  • Президент помітив розквіт лівого популізму і прояви правого радикалізму. На його думку, це є наслідком недовіри до державних інституцій.

Після цього Порошенко перерахував здобутки (створення армії, збереження країни, угода про асоціацію, газова незалежність, уникнення дефолту, декомунізація, мовні квоти на радіо і телебаченні, децентралізація). За роботу над ними він подякував урядам Яценюка та Гройсмана, депутатам та українському народові. 

Армія: збільшення озброєння та надання нового житла військовим

Порошенко виділив ЗСУ головним пунктом серед своїх повноважень. Він зазначив, що Україна вийшла на рівень трьох відсотків ВВП на оборону вперше за роки незалежності. І додав, що це все ще “доволі скромно у порівнянні з військовими витратами країни-агресора”. Глава держави констатував, що оборонні потреби точно значно перевищують можливості, для вирішення проблеми потрібно знаходити нестандартні рішення.

Він повідомив, що з цього року планується активна розробка, підготовка виробництва та закупівля сучасного високоточного ракетного озброєння, високоточних боєприпасів для новітніх систем артилерії, бронетанкової техніки, високоточних інших засобів ураження.

Порошенко: Україна вийшла на рівень трьох відсотків ВВП на оборону вперше за роки незалежності / Фото: Reuters

Також президент заявив про наміри нарощування оборони української частини акваторії та узбережжя Азовського моря.

Щодо військових, то він нагадав - грошове забезпечення наступного року має бути збільшене не менш ніж на 37%. У жовтні  в експлуатацію будуть здані нові гуртожитки для контрактників (184 нових приміщення для 23 тисяч контрактників). Цей проект здійснюють за конфісковані у попередньої влади кошти.

Водночас завдяки підтримці держав-партнерів планується інший соціальний проект – компактні квартири для сержантського корпусу.

Окремо Порошенко згадав і про дерадянізацію армії - “нові назви військових частин, нові вітання, нові знаки, нові традиції, нові свята”.

“Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру”. Полеміка з опонентами

Порошенко обурився рекламою політичних сил, які закликають до поступок з рекламних майданчиків.

“ [...] всю країну обтикано біг-бордами із закликом до "компромісу" з агресором. Ледве не кожний стовп обсіли голуби миру… Тільки тінь від них, від цих голубів, наче від двоголового. І хай вас не вводить вона в оману заспокійливе воркотання, бо у дзьобах у цих горлиць – насіння миру на російських умовах”, - попередив він, зауваживши, що "мир" – “це красива й приваблива обгортка, в яку можна покласти все, що завгодно”.

Він наголосив, що в прагненні до справжнього миру територіальна цілісність не буде предметом компромісу.

Також він розкритикував моделі політичної системи України, які пропонують кандидати у президенти України Анатолій Гриценко та Юлія Тимошенко.

"Минулого року я відхилив численні пропозиції щодо конституційних змін у політичній системі. Вважаю, що перед виборами такі маневри не відповідають європейській політичній культури, яка вчить нас грати за правилами, а не з правилами. Але звичайно, з інтересом стежу за суспільною дискусією. І вважаю категорично неприйнятними ті пропозиції, які просувають явно недемократичні моделі. Хтось відверто адвокатує освічений авторитаризм, а хтось камуфлює цей авторитаризм в парламентаризм канцлерського типу, і тільки якщо вчитатися в зміст, а не в заголовок, там у канцлера повноважень більше, ніж у кайзера (імперський титул у Німеччині – ред.), а в Рейхстагу по суті створюється однопартійна система", - розповів Порошенко.

Як відомо, ідею освіченого авторитаризму як один із елементів передвиборчої кампанії просуває Анатолій Гриценко, а парламентаризм канцлерського типу – Юлія Тимошенко. 

Вихід на міжнародні економічні ринки

Порошенко констатував недостатню швидкість реалізації Угоди про асоціацію. Він зауважив, що частка Євросоюзу в експорті коливається в межах 43-43%, що є вагомим компенсатором втрат, які через блокаду та закриття ринків спричинила Росія, однак недостатнім.

Він відзвітував, що піддав критиці низку посольств у Латинській Америці, Африці та Азії, які мали відкривати нові ринки збуту.

Єдина помісна українська церква

 Питання Томосу є одним з найбільш обговорюваних політичних питань останніх місяців. попри те, що воно стосується сфери релігії. Порошенко у парламенті знов нагадав, що процес надання автокефалії Україні виходить на фінішну пряму.

Він гарантував, що держава захистить права тих священиків і мирян УПЦ Московського Патріархату, які добровільно ухвалять рішення “вийти з-під Москви”. Також президент гарантував, що держава поважатиме вибір тих, хто вирішить залишитися в РПЦ. 

Законодавчі ініціативи: зміни до Конституції та реєстрація російських агентів впливу

Порошенко пропонує виключити із Конституції можливість базування Чорноморського флоту Росії в Криму. Наразі Конституція забороняє базування на території України будь-яких іноземних військових, однак у прикінцевих положеннях є норма, яка дозволяє використання існуючих військових баз на території України для тимчасового перебування іноземних військових формувань. Це можливе лише на умовах оренди за ратифікованими Верховною Радою України договорами.

Також занепокоєний “п’ятою колоною” Порошенко заявив, що підтримує ідею законопроекту про реєстрацію агентів впливу Російської Федерації.

“Наголошую, саме держави-агресора, тому такий закон жодним чином не вплине ані на громадянське суспільство, ані на мас-медіа, ані на свободу слова”, - вирішив заспокоїти він.

На думку Порошенка, до президентських виборів варто ухвалити закон про податок на виведений капітал, закони про концесії, процедуру банкрутства, бізнес-омбудсмена й посилення персональної відповідальності працівників контрольних органів. Також він вважає важливим є законопроект "Про Національне бюро фінансових розслідувань", який “в парламенті поклали під сукно, бо нібито він посилює повноваження президента”.

Крім того, глава держави перед депутатами висловив своє ставлення до мораторію на вільний продаж землі: “Хотів би нагадати, що Європейський суд з прав людини визнав, що мораторій на вільний ринковий обіг землі порушує права українців”.

 

Порошенко звернувся до Верховної Ради із щорічним посланням

Порошенко звернувся до Верховної Ради із щорічним посланням

Повʼязані теми:

Наступна публікація