МОН: Польща і Україна підпишуть декларацію для впровадження мовної статті закону "Про освіту"

МОН: Польща і Україна підпишуть декларацію для впровадження мовної статті закону "Про освіту"

Фото: pixabay.com

Наразі сторони працюють над текстом декларації. 

Польща та Україна підпишуть декларацію, де буде прописано основні напрями імплементації мовної статті закону «Про освіту» для українських шкіл, в яких навчання ведеться польською мовою. Про це домовилися під час зустрічі Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич з міністром національної освіти Республіки Польща Анною Залевською, - повідомляє МОН.

Що приваблює молодь у польській системі освіти

Що приваблює молодь у польській системі освіти

Лілія Гриневич зазначила, що МОН планує поступово збільшувати частку предметів, що вивчається українською мовою. За попередньою пропозицією української сторони, у старшій школі часка вивчення предметів українською має складати 60%.

«Ми розуміємо важливість для України утвердження української мови як державної, у Польщі ми також багато уваги приділяємо розвитку нашої мови. Однак у нас є двосторонні домовленості. Один із пунктів каже, що деякі предмети можуть вивчатися мовами Європейського союзу. Але слово можуть – це не гарантія. Має бути гарантія, що певна частина предметів буде вивчатися польською», – наголосила міністр національної освіти Польщі. 

Лілія Гриневич повідомила, що загальність статті пояснюється тим, що це базовий закон, і детальніші формулювання будуть виписані у профільному Законі «Про загальну середню освіту», а також у підзаконних актах Кабінету Міністрів України.

«На роботу над цими документами потрібен час. Своєю чергою ми з самого початку декларували готовність виписати шлях імплементації у двосторонніх документах між країнами. Хочу наголосити, що 5 українських шкіл, де навчання ведеться польською мовою, уже навчаються за моделлю, яку ми пропонуємо для імплементації. Тобто частково предмети у базовій та старшій школі вивчаються українською», – додала міністр освіти і науки України.

Наразі сторони працюють над текстом декларації, яку планується підписати вже найближчим часом.

Лілія Гриневич спростувала створені за кордоном міфи нового закону про освіту

Лілія Гриневич спростувала створені за кордоном міфи нового закону про освіту

Згідно з офіційною статистикою, в Україні навчається близько 400 тисяч дітей національних меншин у 735 навчальних закладах. У 2016/2017 навчальному році функціонувало 2 дошкільні навчальні заклади з вихованням польською мовою. Загалом польською мовою у дитсадках виховуються 137 дітей. Натомість у  загальноосвітніх навчальних закладах польською навчається 1тис 785 учнів, вивчають польську мову як предмет 45 тис 964 учні, у тому числі, як другу – 27тис 636 учнів.

Нагадаємо,  5 вересня під час засідання Рада ухвалила в цілому закон України "Про освіту", яким запровадила 12-річну середню освіту. Мовою навчання у закладах освіти визначено державну. У документі передбачається, що у закладах можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською мовою, а також іншими офіційними мовами Європейського Союзу.  Особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти. 

Румунія і Угорщина розкритикували ухвалений закон про освіту, вважаючи, що він порушує права національних меншин в Україні. Із заявами щодо українського закону виступили міністерства закордонних справ двох сусідніх країн.

Президент Молдови Ігор Додон сподівається, що Україна відмовиться від нового закону про освіту через порушення прав нацменшин. За його словами, новий Закон про освіту призведе до скасування системи освіти на рідній мові для етнокультурних меншин в Україні.

Згодом у Росії цей закон назвали "актом насильницької українізації, який грубо суперечить ратифікованій Україною Європейській хартії регіональних мов або мов меншин". "Держдума" РФ підготувала заяву стосовно українського закону про освіту, в якому засудила ухвалення Верховною Радою документу. У МЗС РФ наголосили, що документ обмежує інтереси мільйонів російськомовних жителів України.

Повʼязані теми:

Наступна публікація