Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
"Мовний закон" у дії: захват, шок і обурення нацменшин

Лише російська мова отримала статус регіональної після введення в дію скандального закону Ківалова-Колесніченка.

Цього тижня Україну охопила мовна лихоманка – кілька облрад скористались законом "Про засади державної мовної політики", нашвидкуруч ухваленим Радою перед канікулами, йдеться в сюжеті ТСН-Тижня.

Російською вже оголосили регіональною облради Одещини, Запоріжжя, Донеччини, Луганщини, Дніпропетровщини, Харківщини і Херсонщини, та - міська рада Севастополя.

Крим відклав проголошення російської регіональною до жовтня. А Тернопільська облрада навпаки вирішила закон про мови ігнорувати і закликала визнати його неконституційним.

Тим часом, одеські болгари вже планують судитися за статус своєї  мови, кримські татари - нарікають на ущемлення їхніх прав.

На Херсонщині тюркомовні народності, які проживають в цих місцях, також готові претендувати на надання їхній мові статусу регіональної. 

Вітають ухвалення закону і українські румуни.

"В Чернівецькій області існує багато сіл, де живе румуномовне населення, але існують тільки українські школи. Там діти не вивчають літературну румунську мову, навіть факультативно... В Чернівецькому університеті існує лише кафедра румунської мови... Хоча на побутовому рівні половина області говорить румунською", - каже секретар об'єднання "Румунська спільнота України"  Ауріка Божеску.

Кримські татари, вочевидь, вимагатимуть окремого статусу для своєї мови - навіть більше, ніж регіональної.

"У татар, на відміну від решти українських етнічних меншин, немає своєї національної держави. Україна - наша держава. Тому статус регіональної мови для кримсько-татарської нас не влаштовує. Ми хочемо, щоб наша мова була державною", - пояснює кримський татарин Енвер Аметов.

А от українські поляки не бачать практичного сенсу в законодавчих змінах.

"Житомир, Вінниця - в цих регіонах найбільші польські громади в Україні. Мовним законом я шокований - це перший крок до розвалу держави. Є ж конституція - там чітко записано, що державна мова є українська.  Я не уявляю, щоб українці у Польщі вимагали окремого статусу для своєї мови", - здивований  голова Товариства польської культури Еміль Лєгович.

Однак парад регіональних мов – зовсім не те, на що розраховували батьки нового закону.

"46 мільйонів розуміють лише дві мови: українську та російську. Не болгарську мову, не угорську мову, не румунську , не єврейську, ідиш чи іврит, я не знаю, як там. Ці мови розуміє лише купка людей", - зазначив заступник голови фракції Партії регіонів Михайло Чечетов.

Така позиція вже породила перший конфлікт. На Одещині в місті Ізмаїл місцеві депутати відмовилися надавати болгарській мові статус регіональної, хоча за російську проголосували. Це викликало різкий  протест болгарської громади , яка там нараховує рівно 10%, як вимагає новий закон.

Втім, представники центральної влади офіційно заговорили про необхідність змін до мовного закону - принаймні у збільшенні квоти національної меншини до 20, а то й 30% населення.

ВідеоУкраїну цього тижня охопила мовна лихоманка

Залиште свій коментар

Вибір редакції