Мир до червня під загрозою: територіальні вимоги Кремля заблокували переговори в Женеві — Reuters

У вівторок, 17 лютого, швейцарська Женева стала майданчиком для третього етапу тристоронніх переговорів за участі представників України, США та РФ. Ключова мета зустрічі — пошук механізмів для завершення повномасштабної війни. Переговорний процес розгортається в умовах потужного дипломатичного впливу з боку адміністрації Дональда Трампа. Нагадаємо, Вашингтон визначив чіткий часовий ліміт для підписання фінальної угоди — червень 2026 року.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Основним каменем спотикання у діалозі залишаються загарбницькі апетити Москви. Зокрема, Кремль висуває ультиматуми щодо повного контролю над Донецькою областю — позиція, яку офіційний Київ відкидає як абсолютно неприйнятну.

Інтереси України на зустрічі представляє делегація під керівництвом секретаря РНБО Рустема Умєрова. Разом із ним до переговорної групи увійшли очільник Офісу президента Кирило Буданов та низка інших високопосадовців. Від російської сторони виступає помічник глави Кремля Володимир Мединський. Його кандидатура викликає обґрунтовану недовіру в української сторони, оскільки Мединський неодноразово публічно ставив під сумнів державний суверенітет України.

У Кремлі офіційно заявили про розширення тем для обговорення під час цього раунду. Окрім звичних питань «енергетичної тиші» та гуманітарних треків щодо обміну полоненими, сторони переходять до дискусій про статус тимчасово захоплених регіонів, які на сьогодні становлять приблизно 20% українських територій.

Дипломатія під примусом та виклики для Києва

Напередодні поїздки до Женеви президент Володимир Зеленський визнав, що Україна стикається з аномальним зовнішнім тиском у питанні територіальних поступок. Глава держави підкреслив: надання залізобетонних гарантій безпеки має бути фундаментальною умовою перед будь-якими політичними домовленостями. При цьому існують розбіжності й у баченні цих гарантій: Білий дім пропонує план на 15 років, тоді як Київ вимагає довгострокових безпекових зобов’язань терміном від 30 до 50 років.

Аналітики звертають увагу, що перенесення локації переговорів з Абу-Дабі до Європи вказує на прискорення дипломатичного процесу. Втім, імовірність реального прогресу наразі оцінюється як низька. Головною причиною скепсису є безперервні атаки РФ на енергетичну інфраструктуру України, що нівелює атмосферу довіри.

«Ми плануємо розглянути максимально широке коло тем, зокрема й базові питання. Вони охоплюють як територіальний аспект, так і решту пунктів, що містяться в наших вимогах», — резюмував позицію агресора речник Кремля Дмитро Пєсков.

Мирні переговори у Женеві — останні новини

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що Україна має якнайшвидше долучитися до переговорного процесу.

Під час спілкування з пресою Трампа запитали, яких результатів він очікує від зустрічі у Женеві за участю його представників. Ішлося про переговори, у яких мають брати участь делегати з боку США.

У відповідь американський лідер наголосив, що майбутні перемовини є важливими, та додав, що, на його думку, Києву варто швидше сісти за стіл переговорів. За словами Трампа, саме цього прагне американська сторона.

Раніше керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що головним завданням наступного раундк переговорів у Женеві залишається захист інтересів України.