Найбільша фобія Путіна: чому Україна стала головною мішенню Кремля

Президент РФ Володимир Путін розпочав війну проти України не лише через імперські амбіції, а й через глибоку неприязнь до демократії та страх перед суспільствами, які обирають шлях політичної конкуренції та самоврядування.

Таку думку висловив доктор економічних наук, співзасновник і провідний експерт Європейського центру аналізу та стратегій Владислав Іноземцев у статті для видання The Moscow Times.

Іноземцев наголосив, що російський президент та його найближче оточення фактично ніколи не брали участі у справжньому конкурентному політичному процесі.

За його словами, важко знайти іншу сучасну країну з формальною виборчою системою, де керівники держави протягом чверті століття практично не проходили через повноцінну політичну конкуренцію.

Ненависть Кремля до демократії

Іноземцев вважає, що відраза Путіна до демократичних механізмів поступово трансформувалася у недовіру до держав, які побудували свою ідентичність навколо виборності влади та суспільної конкуренції.

«Ненависть до демократії як такої, цілком імовірно, наклалася в його свідомості на недовіру і неприязнь і до тих країн, які з нею звикли і сприймали самоврядування та конкуренцію як елемент своєї ідентичності», — пише експерт.

Україна стала «головною фобією» Путіна

Особливе місце у цій системі поглядів, переконаний Іноземцев, посідає Україна.

«Україна не могла не стати своєрідною головною фобією Путіна», — зазначає він.

Автор пояснює це тим, що Україна відіграла важливу роль у розпаді СРСР, відмовилася від проєктів пострадянської інтеграції під егідою Москви, не прийняла нав’язуваних Кремлем політичних сценаріїв після Помаранчевої революції та обрала курс на європейську інтеграцію.

На думку експерта, саме демократичний вибір України став одним із ключових подразників для російського керівництва.

Війна проти демократичного вибору

Іноземцев стверджує, що нинішню агресію Кремля не можна пояснити лише прагненням зберегти вплив на пострадянському просторі.

«Війна, в яку Росія вплуталася з волі Путіна — не так війна задля збереження російської імперії, як війна проти суспільства, яке справді близьке російському з історії, культури та релігії, але зробило вибір на користь європейської демократії», — наголошує автор.

Він додає, що такий підхід залишається визначальним і для політики Кремля щодо інших пострадянських держав.

Росія заплатить за страх перед змінами

На переконання Іноземцева, неприйняття демократії стало однією з основних рис політичної системи, створеної Путіним.

«Відраза до демократії, конкуренції та меритократії для Путіна стала основним елементом його ідентичності», — зазначає експерт.

Водночас він вважає, що спроба зупинити історичні зміни приречена на невдачу.

«Шлях Путіна — це не просто шлях спецслужбиста чи шахрая; це шлях людини, яка звикла ставитися до прогресу і свободи як причин своїх особистих проблем», — пише Іноземцев.

На його думку, небажання російського керівництва адаптуватися до сучасних політичних і суспільних процесів зрештою може обернутися серйозними випробуваннями для самої Росії.

Нагадаємо, у Росії дедалі частіше з’являються ознаки дискусії про те, чи не час завершувати війну проти України навіть без досягнення заявлених Кремлем цілей. Водночас Володимир Путін публічно не демонструє готовності змінювати позицію.