Не останній день Помпеї. Експерти розповіли, чому "боляче" за референдум буде не тільки Україні

Експерти сходяться на думці, що референдум не нашкодить асоціації Україна-ЄС.

За результатами референдуму у Нідерландах голландці висловилися проти ратифікації угоди про асоціацію України з Євросоюзом. Й одразу соцмережі й ЗМІ, особливо російські, почали рясніти публікаціями, у яких смакувалася начебто поразка України.

Однак тут є декілька нюансів. Явка на референдумі хоча й перетнула визначений законом 30-відсотковий бар'єр, все ж таки була дуже низькою. Із тих, хто прийшов голосувати (32% населення), "проти" асоціації Україна-ЄС висловилися 61%. Кілька математичних операцій - і можна констатувати, що насправді проти України висловилося менше 20% населення Голландії, яке має право голосу. Тобто далеко не більшість.

Крім того, експерти кажуть, що цей референдум більше проблем принесе не Україні, а владі Нідерландів, яка зараз опинилася у скрутному становищі. Результат референдуму є консультативним, тобто не обов'язковим до виконання. Але у разі, якщо уряд не дослухається до цієї рекомендації, внутрішні популісти зможуть використати це проти нього.

З іншого боку на голландську владу тиснутиме керівництво ЄС, адже угода про асоціацію наразі є більш вигідною саме для ЄС, аніж для України.

ВідеоПолітики вже роблять висновки після проведення референдуму в Нідерландах

Звичайно, Україна в цій ситуації понесла репутаційні втрати, чим, без сумнівів скористається російська пропаганда та деякі європейські політики, що налаштовані проросійськи. Водночас це дає українським дипломатам простір для маневру. Питання у тому - чи скористаються вони цим.

Володимир Огризко
УНІАН
Володимир Огризко, екс-міністр закордонних справ України:

- Результат референдуму не нашкодить асоціації України з Євросоюзом. Для цього є багато причин.

Я почав би з того, що те, що ми називаємо голландським референдумом, насправді є волевиявленням десь 19% голландців, які мають право голосу. Це означає, що певна частина голландських громадян висловилася проти. Але це зовсім не означає, що такою є політика самої Голландії. Тим більше, якщо взяти до уваги, що ще минулого року у липні місяці голландський парламент ратифікував цю угоду.

Таким голосуванням частина голландських громадян насамперед завдала шкоди репутації самої Голландії. Бо тепер голландський уряд опиниться між чотирьох вогнів - з боку ЄС, США, Києва і з боку тих громадян, які проголосували проти. Йому зараз доведеться гарячково шукати якусь формулу дій, скоріш за все, це буде політико-правова, яка дозволить жити за тим принципом, щоб і вовки були ситі, і вівці цілі.

Для України це, звичайно, створює певні репутаційні проблеми. Вже з'явилися такі заголовки, на кшталт "Україна програла", "Україну відштовхнули". Зараз можна уявити, що буде говорити московська пропаганда, яким чином вона буде це використовувати. Тому з цього нам теж треба зробити висновки.

Мені здається, що головний висновок полягає у тому, що нам потрібно нарешті зрозуміти, що імідж країни за кордоном - це коштовна штука, на яку треба вміти витрачати гроші. Це теж фронт. Фронт ідеологічний, фронт, який сьогодні не менше впливає на прийняття рішень, ніж військовий фронт на Сході. Тому нашій владі нарешті треба пересилити себе і зрозуміти, що хороший імідж країни - це в тому числі й інвестиції, і нормальне економічне співробітництво, і позитивне ставлення до того, що відбувається.

Відтак, мені здається, є два ключових висновки після того, що вчора відбулося у Голландії. А головний з них - не панікувати і не робити вигляд, що це останній день Помпеї.

Василь Філіпчук
Василь Філіпчук, колишній дипломат і речник МЗС України:

- Нідерландський референдум дозволяє зробити декілька дуже важливих висновків.

По-перше, референдум не матиме якогось суттєвого негативного впливу на українську європейську інтеграцію. Чому? Все дуже просто. Європейська інтеграція – це рух країни до повноправного членства в Європейському союзі, що з нашого боку було передбачено ще Стратегією інтеграції до ЄС у 1998 році й у спільних документах з ЄС було закріплено у 2003 році.

Але під час переговорів про угоду про асоціацію в 2008 році українська делегація за вказівкою Костянтина Єлісєєва [на той момент голови делегації України на переговорах з ЄС] офіційно погодила зняття з усіх складових угоди будь-яких згадок про мету угоди як вступ України до ЄС.

Таким чином угода у політичній частині почала бути подібною до угоди ЄС з Чилі, ПАР, Марокко і так далі. В економічну ж частину Єврокомісія нам нашпигувала зобов'язань таких же, як і країнам-кандидатам. Хоч натомість ми не отримали ні політично, ні економічно, ні інституційно нічого з того, що отримали кандидати. Таку угоду, зливши у ній усі критично важливі для української частини складові, і парафував нинішній міністр закордонних справ Клімкін.

Те, за що боролися на Майдані (маю на увазі угоду про асоціацію, яка нас приведе в ЄС), і проти чого виступали в Нідерландах – це МІФ! Ця угода немає жодної можливості привести нас до ЄС. Тому ми, громадяни України, з точки зору євроінтеграції нашої країни нічого не втратили. Бо нічого особливо – окрім міфу і брехні новоявлених євроінтеграторів – ми не мали.

По-друге, референдум дає можливість для нового старту у відносинах з ЄС. Треба сісти за стіл і сказати – все, обман закінчився. Або євроінтеграційна модель, або модель відносин як рівноправних партнерів.

ВідеоДаля Грібаускайте підтримала Україну в русі до Європи

Модель відносин у концепції Східного партнерства показала свою неспроможність. Не можна з одного боку вимагати як від країн-кандидатів, а з іншого ставитись як до третьої країни типу Чилі чи Марокко. Прочитайте усі дослідження про євроінтеграцію країн Східної Європи чи Балкан, усі виступи єврочиновників про успіх країн-кандидатів, які стали новими членами. Наявність у них європейської перспективи була однією з найважливіших – чи взагалі найважливішою - умовою їх успіху. В умовах України цей стимул і ця умова ще більш важлива, ніж для Польщі чи Хорватії. Без неї нас чекав би відкат від євроінтеграції через короткий період часу – 2-3 роки. І хто знає, наскільки десятиліть.

Нас врятують чесність – і нарешті реформи всередині нашої країни. Тоді нас будуть поважати і за кордоном, і всередині своєї країни. Інакше – ми залишатимемось таким європейським Марокко, якщо не Сомалі.

По-третє, референдум не має прямого впливу на безвізовий режим і теоретично не матиме серйозного впливу на надання безвізового режиму Україні – ці питання просто не пов'язані, а текст статті угоди про безвізовий режим скоріше мінус, ніж плюс у цій роботі.

По-четверте, референдум завдав негативного удару по іміджу нинішнього українського керівництва. Хоча в цьому я також нічого поганого не бачу - після того всього, що нинішній режим натворив у країні, мати позитивний імідж в середині держави чи за її кордонами було би справжнім дивом.

По-п'яте, рівень демократії у Нідерландах викликає глибоку повагу. За декілька годин проголосили результати, з якими усі погодились і визнали. Не те що наші євроінтегратори, які тижнями після виборів фальсифікують їх результати. Можливо нідерландський референдум стане тим катарсисом, що остаточно змете олігархічно-корумповану еліту. Якщо ні – то в українців залишається лише перспектива індивідуальної євроінтеграції. Шляхом еміграції з України в ЄС.

По-шосте, референдум показав як результати роботи у сфері євроінтеграції під керівництвом Клімкіна, так і ефективність очолюваної ним зовнішньополітичної служби. Думаю, президент зробить нарешті необхідні для себе і для країни кадрові висновки.

Читайте детальніше у блозі Василя Філіпчука: Що означають для України результати референдуму у Нідерландах

Богдан Яременко
Богдан Яременко, голова фонду "Майдан закордонних справ":

- Підсумки референдуму ще має підвести їхній, голландський ЦВК, бо 32% плюс-мінус 3% означає від 29% до 35% (це явка). Про 29% говорити немає чого. Шкода, що так не буде. А ще більше шкода, що Україні "шари" не буває.

Візьмемо найгірший з можливих варіантів 35% явка, 65% "проти", ну і хтось там "за". Що це означає?

Для Брюсселя це означає знайти відповідь на питання, що легше - проігнорувати результати референдуму в якийсь спосіб, чи пояснити усьому світові, що для укладення договорів з ЄС іноземні партнери тепер мали би до початку переговорів з ЄК піти і вклонитися кожній голландській корові на референдумі?

Голландський уряд шукає відповідь на питання, що легше: проігнорувати в якийсь спосіб (в пристойних домівках допускається формулювання чи врахувати в якийсь не особливо обов'язковий спосіб) результати референдуму, чи виходити з угоди, яку вже підписали і навіть ратифікували?

Все може бути не одразу, але щось підказує, що проігнорувати референдум в якийсь елегантний спосіб може виявитися легше для усіх.

Організатори референдуму в Голландії інвестують в місцевих пабах чесно зароблені російські рублі і передають естафету натхненним організаторам референдуму про вихід з ЄС Великобританії (до речі, можливо, найсерйозніший наслідок референдуму в Голландії).

Українці, по-перше, спокійно продовжують виконувати угоду про асоціацію з ЄС (тепер не надто поспішаючи виконувати не особливо зрозумілі її моменти), а, по-друге, якщо не люблять ганьби, швиденько переобирають парламент і президента. Якщо гроші люблять більше, ніж не люблять ганьбу, то продовжують розтирати соплі про те, що офшори - це добре, а вибори - це погано.

Читайте більше у блозі Богдана Яременка: На х*й песимізм

Анатолій Октисюк, експерт Міжнародного центру перспективних досліджень:

Анатолій Октисюк, експерт МЦПД
Міжнародний центр перспективних досліджень
- Я не думаю, що цей референдум стане великою перешкодою для України, оскільки це є більше внутрішнім питання консолідації й єдності суспільства Нідерландів. Це вираження євроскептицизму і протесту проти будь-якого розширення Європейського союзу, оскільки багато хто переконаний, що це несе певні ризики - економічні, міграційні, фінансові й безпекові для стабільності старої Європи.

Ця ситуація є викликом для нідерландських політиків, яким зараз треба обійти і грамотно зіграти на цьому референдумі. За великим рахунком, явка дуже мала. І серед цієї явки 30% є прихильниками асоціації. Але цю карту можуть розіграти популісти, комуністи, соціалісти тощо.

Цей референдум є скоріше спробою розділити Європу. Очевидно, що це внутрішнє рішення Нідерландів, але воно буде використано і російською пропагандою для подальшого розмежування Європейського союзу.

Треба розуміти, що ЄС має якісь свої уявлення і схеми розвитку. Бельгія, Нідерланди, Люксембург як найстарші члени ЄС мислять виключно категоріями прагматизму, тобто "вигідно/невигідно".

Якщо хтось говорить, що асоціація може опинитися під загрозою зриву, то зазначу, що ЄС у ній зацікавлений навіть більше від України. Адже асоціація відкрила ринки збуту для європейської продукції.

Я думаю, що Нідерланди ратифікують угоду про асоціацію. У Нідерландах, як і в більшості європейських країн, є процедура консультацій із зацікавленими сторонами. Тобто будь-яке політичне рішення, яке потім перетворюється в адміністративні процедури, проходить весь цикл публічної політики - це консультації, слухання, відкриті обговорення. Насправді ратифікація не є критичним питанням. І навіть якщо воно і буде відкладено, то через тиск європейських бюрократичних структур уряд і парламент Нідерландів врешті-решт ратифікують угоду.

Водночас, якщо з економічною частиною угоди все зрозуміло (вона вигідна країнам ЄС), то у політичній частині ще є невизначеність. До того ж, найближчим часом у нас має змінитися голова представництва ЄС в Україні. Ян Томбінський залишає Україну. На його місце вже є два претенденти, представники Єврокомісії. Там також певною мірою буде змінюватися політика, і тоді вже буде вибудоване розуміння, яку стратегію вибере Євросоюз.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Аватар
Залиште свій коментар

Коментарі до посту

Останні Перші Популярні Разом коментарів: