Нова Рада: як відбуватиметься перше засідання та які рішення ухвалюватимуть новообрані депутати

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Перше і урочисте засідання Верховної Ради 9-го скликання відбудеться 29 серпня.

Перше засідання Верховної Ради 9-го скликання відбудеться 29 серпня. На ньому новообрані нардепи мають сформувати президіум, комітети, фракції, затвердити склад Кабміну і призначити прем’єр-міністра. Окрім того, народні обранці в перші робочі дні можуть також призначити і глав силових відомств, зокрема генпрокурора. Поміж іншим ходять чутки, що нова Рада, яку було обрано на дострокових виборах, може оголосити проведення й дострокових місцевих. 

ТСН.ua з'ясовував, який вигляд матиме нова Рада та чого  очікувати українцям від нового парламенту в перші дні роботи. 

Новий склад, який він?

До парламенту 9-го скликання пройшли п’ять партій. За результатами голосування за партійними списками і за мажоритарними округами партія “Слуга народу” отримає коаліційну більшість - 254 мандати - тому навряд чи буде об’єднуватись з іншими партіями. 

Друга за обсягом партія - "Опозиційна платформа - За життя" - отримала 54 мандати і вже заявила, що буде в опозиції до коаліції. Партія хоче отримати головування в бюджетному комітеті, комітеті свободи слова, з контролю над роботою правоохоронних органів, рахункової палати. Чи приєднається до ОПЗЖ якісь ще партії - поки невідомо.

Партія "Батьківщина", зі свого боку, отримала 26 мандатів, "Європейська солідарність" - 25, "Голос" - 20. Ще 10 отримали представники інших партій, 46 депутатів були обрані як самовисуванці. 26 місць в парламенті, як і в минулому скликанні, залишаться пустувати через неможливість провести вибори на окупованих Росією територіях.

Перше засідання

Перше засідання Ради призначили на 29 серпня. Новообрані депутати мають скласти присяги, обрати голову парламенту, його заступників. Поки найімовірнішою кандидатурою називають голову партії “Слуга народу” Дмитра Разумкова. На посаду першого віцеспікера парламенту пропонуватимуть його колегу - Руслана Стефанчука. 

Водночас, представники майбутньої опозиції від ОПЗЖ вже заявили, що не планують пропонувати свого лідера Віктора Медведчука на керівні посади президіума Верховної Ради, мовляв, він вже був у попередніх скликаннях і віцеспікером, і першим віцеспікером. 

У партії "ЄС", водночас, пропонуватимуть кандидатуру лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва на посаду віцеспікера нової Верховної Ради

Також на засіданні мають бути сформовані комітети і фракції. Що стосується комітетів, то згідно з інформацією, яка ширилася у ЗМІ, у пропрезидентській партії планують зменшити їхню кількість з 27-ми до 23-х. 

Підготовча група вже затвердила їхніх керівників. Фракція "Слуга народу" отримала в комітетах 19 посад голів і 49 посад заступників і секретарів. Партії "Опозиційна платформа - За життя" дістався лише один голова комітету і 14 заступників та секретарів.

"Батьківщина" і "Європейська солідарність" очолили по одному комітету, отримавши відповідно 10 і 3 посади заступників і секретарів. Із "Голосу" 13 депутатів стали заступниками та секретарями в комітетах. Позафракційні взяли 1 комітет і 10 посад заступників та секретарів.

Список кандидатів на керівників парламентських комітетів:

  • Комітет з питань аграрної та земельної політики - Микола Сольський ("Слуга народу").
  • Комітет з питань антикорупційної політики — Анастасія Красносільська ("Слуга народу").
  • Комітет з питань бюджету — Юрій Арістов ("Слуга народу").
  • Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики — Олександр Ткаченко ("Слуга народу").
  • Комітет з питань екологічної політики та природокористування — Олег Бондаренко ("Слуга народу").
  • Комітет з питань економічного розвитку — Дмитро Наталуха ("Слуга народу").
  • Комітет з питань енергетики та житлово-комунальних послуг — Андрій Герус ("Слуга народу").
  • Комітет з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування — Михайло Радуцький ("Слуга народу").
  • Комітет з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва — Богдан Яременко ("Слуга народу").
  • Комітет з питань інтеграції України з Європейським Союзом — Іванна Климпуш-Цинцадзе ("Європейська солідарність").
  • Комітет з питань молоді і спорту — Андрій Кожем’якін ("Батьківщина").
  • Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки — Олександр Завітневич ("Слуга народу").
  • Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування — Андрій Клочко ("Слуга народу").
  • Комітет з питань освіти, науки та інновацій — Сергій Бабак ("Слуга народу").
  • Комітет з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин — Дмитро Лубінець (позафракційний).
  • Комітет з питань правової політики — Ірина Венедіктова ("Слуга народу").
  • Комітет з питань правоохоронної діяльності — Денис Монастирський ("Слуга народу").
  • Комітет з питань Регламенту, депутатської етики та організації роботи Верховної Ради – кандидатура не визначена, "Слуга народу" запропонує пізніше.
  • Комітет з питань свободи слова - Нестор Шуфрич ("Опозиційна платформа — За життя").
  • Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів — Галина Третьякова ("Слуга народу").
  • Комітет з питань транспорту та інфраструктури — Володимир Крейденко ("Слуга народу").
  • Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики — Данило Гетманцев ("Слуга народу").
  • Комітет з питань цифрової трансформації — Михайло Крячко ("Слуга народу").
комітети Верховної Ради

Але саме формування комітетів, і те, хто їх очолить, стали предметом невдоволень представників інших політичних сил. У "Голосі", зокрема, під час підготовчого депутатського засідання 9 серпня наголосили, що керівництво у комітетах мають розподілити за професійними навичками, а не за партійним принципом. У “Слузі народу” вважають, що у них досвідчених професіоналів для цього достатньо. 

Така "узурпація" може спричинити об’єднання в опозицію "Голоса", "Батьківщини" та "Європейської солідарності". Хоча у партіях наразі доволі стримано коментують таку можливість. 

Відео Нова Рада: які можливі варіанти формування коаліції та хто може стати прем'єр-міністром

Хто ж тепер голосуватиме у будинку під куполом - про нову коаліцію та нового прем'єра поговоримо у студії "Сніданку" з генеральним директором Комітету виборців України Олексієм Кошелем.  

Нова Рада: які можливі варіанти формування коаліції та хто може стати прем'єр-міністром

Процедури проведення урочистого засідання

Перше засідання першої сесії новообраної Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат. Наразі таким є 78-річний Юлій Іоффе - нардеп обраний від партії “Опозиційний блок - За життя”. Втім, 2014 року депутати відмовилися складати присягу за процедурою, встановленою 79 статтею Конституції України: текст присяги зачитав спікер парламенту попереднього скликання Олександр Турчинов замість найстаршого обраного депутата Юхима  Звягільського.

Далі, згідно з порядком, що прописаний в регламенті, голова Верховної Ради України попереднього скликання - Андрій Парубій - має запросити новообраних народних депутатів до складення присяги. 

Потім парламент має сформувати Тимчасову президію першої сесії. До її обрання засідання вестиме голова Підготовчої депутатської групи - Дмитро Разумков. 

Тимчасова президія складається з шести народних депутатів - до її складу увійдуть Разумков та по одному представнику від кожної політичної партії, між виборчими списками яких розподілено депутатські мандати. Вони виконуватимуть обов'язки того, хто головує на пленарному засіданні, почергово. 

Кожен член Тимчасової президії першої сесії Верховної Ради головує протягом одного пленарного засідання. Черговість головування визначається кількістю депутатських мандатів, отриманих партією. Тобто першим після голови Підготовчої депутатської групи веде пленарне засідання представник політичної партії, яка отримала найбільшу кількість депутатських мандатів.

Далі нардепи мають сформувати та зареєструвати депутатські фракції або депутатські групи.

Після цього новообрані депутати заслухають доповідь Парубія про стан законодавчої роботи в парламенті, оберуть Лічильну комісію і оберуть нового голову парламенту. Після цього новий голова бере на себе проведення засідання парламенту, а Тимчасова президія першої сесії припинить свою діяльність.

Депутати мають також обрати першого заступника та заступника голови Верховної Ради і заслухати позачергове послання президента про внутрішнє і зовнішнє становище України.

Загалом на урочисте засідання Верховної Ради запрошуються народні депутати попереднього скликання, президент, прем'єр, голова ЦВК, члени уряду, голова та судді Конституційного Суду, голова Верховного Суду, генеральний прокурор, уповноважений Верховної Ради України з прав людини, голова Рахункової палати, інші офіційні особи за рішенням Підготовчої депутатської групи.

Формування уряду

Існує висока вірогідність, що Верховна Рада не затягуватиме із затвердженням кандидатури прем’єра та складу Кабінету Міністрів.

"Коаліціада не триватиме, все буде дуже швидко. Я думаю новий Кабмін буде сформований в перший або другий день роботи нового парламенту… Я в цьому впевнений", - заявив раніше представник президента в Кабінеті міністрів Андрій Герус.

Ще місяць тому у ЗМІ ширилася інформація, що на пост прем'єр-міністра України розглядають п’ять кандидатур: 

  • Представник України в Міжнародному валютному фонді Владислав Рашкован;
  • Секретар РНБО Олександр Данилюк;
  • Голова Наглядової ради "Укроборонпрому" Айварас Абромавічус;
  • Керівник НАК "Нафтогаз" Андрій Коболєв;
  • Виконавчий директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко.

Згодом почала ширитися інформація, що Зеленський визначився з кандидатурою і на посаду перм'єра розглядає заступника голови Офісу президента Олександра Гончарука.

Раніше він заявляв, що майбутній глава уряду має бути професійним економістом, незалежною людиною, яка не має стосунку до політики. "Я вважаю, що ця людина повинна бути абсолютно професійним економістом, який не повинен мати жодного політичного руху. Я хочу, щоб це був абсолютно незалежна людина, яка ніколи не була ні прем'єр-міністром, ні спікером, ні лідером якоїсь фракції. Я бачу такого лідера. Чесно вам скажу: проводяться консультації, розмовляю. Хочу мати уявлення", - сказав глава держави. 

За словами Зеленського, він вже проводить консультації з майбутнім очільником Кабміну.

Олексій Гончарук - досвідчений юрист, адвокат, магістр державного управління. Має науковий ступінь доктора філософії в галузі права. Від вересня 2015 року очолює Офіс ефективного регулювання (BRDO). Був радником першого віце-прем'єр-міністра – міністра економічного розвитку і торгівлі України. Наприкінці травня став заступником голови Офісу президента України.

Гончарук на парламентських виборах 2014 року був першим номером у списку партії "Сила людей", яка набрала 0,11%. Згодом він приєднався до суспільно-політичного руху "Люди важливі".

Перші рішення

Під час першої сесії (не обов'язково під час першого засідання) Рада нового скликання може ухвалити закон про імпічмент. Зокрема, це нещодавно анонсував Руслан Стефанчук. “Закон про імпічмент президента буде один із перших законів, який, я сподіваюся, буде проголосований у цій Раді", – сказав представник глави держави у Раді минулого тижня.

Крім того, серед інших законопроєктів, з яких почнуть роботу депутати дев'ятого скликання, будуть переведення документообігу парламенту в електронну форму замість паперової та зміни до Конституції, які дозволять позбавляти народних депутатів повноважень за кнопкодавство.

Також депутати можуть внести зміни в Конституцію, які дозволять оголосити проведення дострокових місцевих виборів вже цього року (чергові мали б відбутися 2020 року). Хоча достовірного підтвердження цієї інформації немає. Сумнів в можливості цього раніше висловлював і глава Офісу президента Андрій Богдан. 

"Місцеві перевибори неможливі достроково без ухвалення відповідного закону. Мотивація такого закону мені поки що не зрозуміла. Плюс у нас є проблема незакінченої реформи місцевого самоврядування - частина виборів в ОТГ відбулася, частина не відбулася. Було б логічно закінчити формування ОТГ, а тоді здійснити перевибори в новій реальності, в новому чинному місцевому самоврядуванні", - вважає Богдан.

Також парламент у пріоритетному порядку може призначити нового генерального прокурора і керівників інших силових відомств.

Пізніше ЗМІ повідомили, що у перші дні роботи нова Рада планує розпочати ухвалення законопроєкту про скорочення кількості депутатів з 450 до 300 осіб.

Відео Парламентські вибори: який вигляд матиме новообрана Рада

Нині майбутня Рада виглядає так: 20 - від партії "Голос". 25 - від "Європейської солідарності", на одного більше обранця матиме "Батьківщина", 43 - у "Опозиційної платформи – За життя", і парламентська більшість за "Слугою народу" – 254 депутати. Це дані разом з кандидатами – мажоритарниками.  

Парламентські вибори: який вигляд матиме новообрана Рада

Залиште свій коментар

Вибір редакції