Обшуки у Міндіча та Галущенка: мішки з грошима, аудіозаписи й нові деталі скандальної корупції в енергетиці
Резонансні обшуки НАБУ похитнули найвищі політичні кола. Правоохоронці проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики.
Обшуки у Тимура Міндіча, Германа Галущенка та в «Енергоатомі» / © ТСН
Детективи Національного антикорупційного бюро України влаштували 10 листопада обшуки у бізнесмена Тимура Міндіча, міністра юстиції Германа Галущенка, його ексрадника Ігоря Миронюка, а також у компанії «Енергоатом». У якій справі відбулися слідчі дії, в чому можуть підозрювати Міндіча з Галущенком та що пов’язує їх обох?
Про все це читайте на ТСН.ua.
Що відомо про обшуки у Міндіча й Галущенка
Вранці 10 листопада детективи НАБУ влаштували обшуки в Києві в будинку Міндіча. Джерела «Української правди» у правоохоронних і політичних колах повідомили, що соратник президента Володимира Зеленського залишив територію України вночі, за лічені години до візиту НАБУ.
Речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі NV сказав, що не має доступу до інформації про виїзд Міндіча з країни 10 листопада. Він також зазначив, що ДПСУ не має права розголошувати інформацію щодо перетину кордону третіми особами. Демченко не відповів на запитання, у якому пункті пропуску та о котрій годині відбувся перетин кордону, а також відбувався він пішки чи транспортом.
Водночас нардеп Ярослав Железняк повідомив про паралельні обшуки у міністра юстиції Германа Галущенка, який раніше очолював Міністерство енергетики. За даними нардепа, детективи також могли завітати з обшуками до державної компанії «Енергоатом».
Дещо згодом Железняк заявив і про обшуки НАБУ в Ігоря Миронюка — ексрадника Галущенка, коли той був міністром енергетики.
«Саме Миронюка називали мої джерела „смотрящим“ від Германа з багатьох питань. До його офісу (точніше бекофісу) запрошували на розмови підрядників різних проєктів на державних енергетичних компаніях», — йдеться у заяві нардепа.
Він також звернув увагу, що до цього Миронюк «безкінечну кількість років» був помічником і дуже близькою особою підозрюваного в державній зраді колишнього народного депутата Андрія Деркача. Нині Деркач є членом Ради федерації Федеральних зборів Росії.
Коментар НАБУ
Своєю чергою в НАБУ, не називаючи жодних імен, повідомили, що разом зі Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою проводять масштабну операцію з викриття корупції у сфері енергетики.
«15 місяців роботи і 1000 годин аудіозаписів. Задокументовано діяльність високорівневої злочинної організації. Її учасники вибудували масштабну корупційну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема АТ «НАЕК „Енергоатом“. Деталі згодом», — йдеться в заяві антикорупційного бюро.
Там опублікували фото з обшуків, на яких видно стоси та сумки з доларами, євро і гривнями.
Фото з обшуків, які провели НАБУ і САП у межах операції з викриття корупції у сфері енергетики / © НАБУ
Фото з обшуків, які провели НАБУ і САП у межах операції з викриття корупції у сфері енергетики / © НАБУ
Фото з обшуків, які провели НАБУ і САП у межах операції з викриття корупції у сфері енергетики / © НАБУ
У НАБУ пізніше опублікували й фото «цікавого артефакту», який вони разом із САП знайшли під час обшуку в офісі одного зі співорганізаторів корупційної схеми у сфері енергетики — це чи то записник, чи то книжка з назвою «Служба безпеки президента Російської Федерації».
Знайдений артефакт під час обшуків, які провели НАБУ та САП / © НАБУ
НАБУ опублікувало записи у справі
Пізніше в НАБУ уточнили, що разом із САП проводять операцію «Мідас». Бюро опублікувало частину записів у масштабній корупційній справі в галузі енергетики.
Про що йдеться у записах?
09.07.2025
«Тенор» — Вони планують і далі строчити ї**чі захисні, цифри шалені.
«Рокет» — Скажи постачальникам, усі й так розуміють, що ось і ось щось відбуватиметься, тому що в нас йдуть зростаючі (суми відкатів — ред.)
«Рокет» — Почне вокзал, підключиться служба, Резницька, почнуть кліпати. В принцип і за ним тягнути…
14.05.2025
«Рокет» — Вона шукає щось таке. Це їй. Їй це до вподоби.
«Тенор» — Ці ж хлопчики не зароблять грошей.
«Рокет» — Зарплату їй плачу я.
09.07.2025
«Тенор» — Ми можемо, мені завтра дати звідси трохи на зарплату?
«Рокет» — Ви ж розумієте, що перше ж засідання Кабінету міністрів, на яке він потрапить, бл***.
«Рокет» — Просто феєрично. Плюс у нього в короні засяє ще один діамант.
30.06.2025
«Карлсон» — Не хочеться підозру отримувати.
Железняк назвав ймовірні особи фігурантів на записах. За словами нардепа:
«Тенор» — це колишній співробітник генпрокуратури Дмитро Басов. Наразі він очолює підрозділ безпеки «Енергоатому».
«Рокет» — Миронюк, так званий «смотрящий» за енергетикою від Міндіча.
«Карлсон» — наразі невідомо. Железняк написав, що «потримаємо інтригу».
Вочевидь, контекст усієї розмови має бути зрозумілим тим, чиї голоси є на записі.
Деталі операції НАБУ «Мідас»
Керівник підрозділу детективів НАБУ Олександр Абакумов в опублікованому на YouTube-каналі бюро відео розповів, що бюро розпочало операцію «Мідас» улітку 2024 року. Вона тривала 15 місяців. Сьогодні проводиться фінальний етап цієї операції — 70 обшуків.
За словами Абакумова, до слідчих дій залучено весь особовий склад НАБУ.
«В результаті проведеної роботи отримано тисячі годин аудіозаписів, які є доказом діяльності високорівневої злочинної організації, що діяла у сфері енергетики й оборони. Серед встановлених наразі учасників злочинної організації — колишній радник міністра енергетики, виконавчий директор з фізичного захисту й безпеки акціонерного товариства «Національна атомна енергогенерувальна компанія „Енергоатом“, відомий бізнесмен та 4 фізичні особи-працівники бекофісу», — розповів керівник підрозділу детективів.
Як працювала корупційна схема
Як пояснили в НАБУ, основним напрямом діяльності злочинного угруповання було систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10% до 15% вартості контрактів.
За словами Абакумова, для цього керівники злочинної організації залучили осіб, яких вони називали «Рокет» і «Тенор». Він підтвердив слова Железняка, що «Рокет» — екзаступник керівника Фонду держмайна та експомічник колишнього нардепа Деркача.
«Тенор» — колишній правоохоронець і донедавна виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому».
«Рокет» і «Тенор» — відповідальні за збір коштів з контрагентів «Енергоатому». За словами Абакумова, вони мають вплив на посадовців компанії та міністерства, що надає їм можливість розставляти своїх людей на посади, блокувати платежі та навіть намагатися встановлювати контроль над іншими підприємствами енергетичного сектору.
«Тенор» і «Рокет» / © YouTube/НАБУ
«Зокрема, контрагентам Енергоатому нав’язувалися умови сплати відкату за уникнення блокування платежів за надані послуги/поставлену продукцію або позбавлення статусу постачальника. Ця практика отримала назву «шлагбаум», — йдеться у заяві бюро.
Керівник організації, за даними слідства, залучив до реалізації схеми ексзаступника голови Фонду державного майна, який згодом став радником міністра енергетики, а також колишнього правоохоронця, який обіймав посаду виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки компанії.
Використовуючи свої зв’язки в міністерстві та в самій держкомпанії, учасники схеми контролювали кадрові призначення, процеси закупівель і рух фінансових потоків.
«Рокет» фактично взяв під контроль проведення закупівель в «Енергоатомі» та виконання вже укладених договорів через підконтрольних йому службових осіб компаній, виконавчого директора з фізичного захисту та безпеки «Енергоатому» — він же «Тенор» — та директора з фінансів і бюджетування компанії», — розповів Абакумов.
За його словами, саме «Рокет» організовував схему отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» в розмірі від 10 до 15% від суми контрактів.
«Фактично було створено систему, за якою стратегічним підприємством з доходом понад 200 мільярдів гривень керували не топменеджери, наглядова рада чи держава як власник, а стороння особа, яка, не маючи жодних формальних повноважень, взяла на себе роль тіньового управління, так званого „смотрящого“, — розповів керівник підрозділу детективів НАБУ.
За його словами, побудована в «Енергоатомі» практика укладення договорів з контрагентами зазвичай передбачала післяплату за поставлену продукцію та надані послуги до пів року, притому що постачати товари чи послуги для потреб компанії в багатьох випадках контрагент міг лише після проходження процедури оцінки та набуття затвердженого статусу постачальника. Водночас наказом Мінстратегпрому «Енергоатом» включено до переліку підприємств, з яких у період воєнного стану заборонено у примусовому порядку стягувати заборгованість за судовими рішеннями.
«Користуючись цими дуже широкими дискреційними повноваженнями, працівники компанії запровадили схему так званого „шлагбауму“. Ти або платиш „відкат“, або отримуєш блокування виплат за вже зроблену роботу та позбавлення затвердженого статусу постачальника „Енергоатому“, — розповів Абакумов.
Під час розмов між «Рокетом» і «Тенором» обговорюється механізм тиску на контрагентів, завдяки чому створювалися передумови для отримання від них неправомірної вигоди.
Далі у відео від НАБУ наводиться фрагмент ще однієї розмови.
15.05.2025
«Рокет» — («Тенор» — НАБУ) до мене вчора прийшов, каже *** (керівник однієї з компаній-контрагентів «Енергоатому» — НАБУ) з нами не відвертий. Я говорю: вірогідно. Іди до Люди (ДзФ) розбирайся, нехай пояснить нам, що це. Ну ми ж просто знесемо сертифікацію і все. І знесемо технічні умови на ці кільця.
ДзФ — Ну давай тоді я його завтра кличу і скажу: нехай розкладає всі свої стосунки з Андрієм?
«Рокет» — Просто розкажи йому. Дивися. Буде пи*дець усій лінійці компаній. Ви просто закінчите там же. Де *** (йдеться про особу, яка контролювала групу постачальників «Енергоатому» — НАБУ) та всі решта — в чорному списку. Ходитимете і розповідаєте: «Ми скоро повернемося». Це скоро триває вже 5 років. Але за 5 років до того, як ви повернетеся, ми вам винесемо всі техумови, поскасовуємо всі сертифікати, бл***, ви обнулитеся просто і все. Усіх ваших співробітників заберуть до армії.
Учасники схеми відмовлялися будувати захист енергооб’єктів без «відкатів».
Учасники схеми відмовлялися будувати захисні споруди на енергооб’єктах, поки не отримають «відкати». За даними НАБУ, під час обговорення проєкту на 4 млрд грн щодо захисту трансформаторних підстанцій «Тенор» і «Рокет» скаржилися, що не отримали бажану суму «відкату».
«Тенор» — Так, по цих будівлях хотів поговорити з вами… І інших речах. Вони планують продовжувати будувати ї*учі захисні. Цифри божевільні. Ми ще щось робитимемо чи закінчимо на тому, що є? І більше захисні споруди ми будувати не будемо?
«Рокет» — Я б зачекав. Але, бл***, якщо чесно, шкода грошей, марна трата.
«Тенор» — Єдине питання в контексті того, щоб захистити інтереси компанії — це будувати самим.
«Рокет» — Але ж у нас компанії немає. Кіпр же зістрибнув.
«Тенор» — Ні, одна є. Одна.
09.07.2025
«Рокет» — А завели?
«Тенор» — Так, я її завів. 14-го буде на місці, зустрічається, і він забирає на субпідряд і розпочинає роботу.
«Рокет» — Добре.
«Тенор» — Вони починають працювати. І ми можемо в принципі. Він приїхав, він тут нарахував проєктів АТ2 на 2 млрд, АТ330 — ще на 2 млрд (йдеться про захисні споруди для трансформаторів — НАБУ). Те, що він зібрався там ще збудувати. Ну я розумію, що йому добре, він свої 4 забирає. І в нього там усе склалося. З трьох, бл***, із дев’ятьма нулями — це пристойно виходить.
25.09.2025
«Тенор» — По Хмельницькій… Я не розумію, хто ось цей папірець передав. Ось цей хто такий? По Хмельницькій з будівництва.
«Рокет» — *** (йдеться про компанію, яка отримала мільярдні підряди на облаштування захисних споруд на АЕС — НАБУ).
«Тенор» — Це *** передав?
«Рокет» — Так, це вєрняк.
«Тенор» — Вони за мною з усіх боків ходять, вони хочуть далі будувати захисні споруди.
25.09.2025
«Тенор» — Я ну буквально не можу зрозуміти реально, якщо чесно, це стільки грошей знову закопати, чи треба воно? Ну, мабуть, треба закінчити. При цьому знову ж таки вони віддають 0,10, але охочих за 0,15 освоїти ці гроші достатньо. Можемо сказати одеситу дати. Або Ростику. Або можна (нерозбірливо — ред.) попрацювати.
Що відомо про Тимура Міндіча
Міндіч насамперед відомий як співвласник студії «Квартал 95», а також має інтереси в ресторанному та кіновиробничому бізнесі. Окрім того, бізнесмен Ігор Коломойський 2019 року згадував, що Міндіч є його партнером «у деяких проєктах». Коломойський також зазначав, що Міндіч, із яким раніше зустрічалася його донька, познайомив його з Зеленським.
Міндіч активно підтримував Зеленського під час кампанії 2019 року. Крім того, під час пандемії 2020-го бізнесмена фіксували в Офісі президента, куди той, за його словами, навідувався з «благодійністю».
2025 року з’явилися дані, що Міндіч може бути пов’язаний з компанією Fire Point, яка постачає дрони та ракети для Сил оборони України.
У липні «Українська правда» з посиланням на впливового співрозмовника в антикорупційних органах інформувала, що НАБУ готує підозру Міндічу. Тоді ж «Цензор.НЕТ» з посиланням на джерела писало, що бізнесмен є фігурантом розслідування НАБУ щодо розкрадання державних коштів.
Директор НАБУ Семен Кривонос відмовлявся підтверджувати чи спростовувати інформацію про це. Він пояснював, що бюро не анонсує підозр, а оголошує про них лише після ухвалення рішення. Сам Міндіч також не коментував ці заяви.
Журналіст «УП» Михайло Ткач звертав увагу на особисті стосунки між Зеленським і Міндічем, зокрема на святкування дня народження президента 2021 року у квартирі бізнесмена (хоча Зеленський стверджував, що святкував у своїй, але в тому ж будинку). «УП» із посиланням на джерела писала, що НАБУ та САП саме в цій квартирі задокументували розмови Міндіча, і на записах, можливо, присутній і сам Зеленський.
«Щоправда, жодної інформації від правоохоронців стосовно цих плівок немає, тому незрозуміло, чи стосувалися розмови Міндіча корупційних оборудок», — йшлося у статті журналіста.
Ткач зазначав, що після початку повномасштабної війни Міндіч «не лише не випав із близького кола спілкування першої особи, а навпаки, набув ще більшого статусу». Розслідувач стверджував, що тісні взаємини з Зеленським дають бізнесменові можливість звертатися до президента з особистими проханнями.
«Серед таких прохань називають вплив на призначення і курування тих чи інших державних питань без надання безпосередньо Міндічу жодних відповідних офіційних посад», — писав журналіст.
До слова, у червні Вищий антикорупційний суд узяв під варту Леоніда Міндіча — двоюрідного брата бізнесмена. Його підозрюють в організації схеми з заволодіння 12,5 млн грн та у спробі заволодіння ще 120 млн грн коштів АТ «Харківобленерго» під час закупівлі трансформаторного обладнання та електровимірювальних приладів.
У листопаді «УП» також писала, що Тимур Міндіч може стати фігурантом розслідування американського ФБР. Воно може стосуватися відмивання коштів. Предметом дослідження правоохоронців зі США стали офшорна компанія з Британських Віргінських островів, компанія з британською реєстрацією та чоловік на прізвисько «Sugarman». Схоже прізвище має бізнесмен Михайло Цукерман. Як згадував у своїх розслідуваннях Железняк, Цукерман і пов’язані з ним компанії «засвітилися на Одеському припортовому заводі до повномасштабного вторгнення».
Хто злив Міндічу інформацію про заплановані обшуки НАБУ
«Українська правда» припускає, що за злив може відповідати топкерівництво САП. Як пише видання, заступник керівника САП Андрій Синюк мав доступ до цих резонансних справ, зокрема до справи Міндіча. За відсутності керівника Олександра Клименка саме Синюк виконував його обов’язки.
Журналіст Михайло Ткач зафіксував зустріч Андрія Синюка з адвокатом Олексієм Менівим. Той часто бував біля будинку, де, як зазначається, розташована квартира Тимура Міндіча. Також на відео потрапив момент, де Синюк віддає папку з документами невідомому чоловікові.
Сам Андрій Синюк запевняє, що не «зливав» жодної інформації і не мав доступу до справ, які можуть бути пов’язані з Міндічем та «Енергоатомом».
Що відомо про Германа Галущенка
У травні 2020 року Галущенко був призначений на посаду віцепрезидента «Енергоатому», а 2021-го обійняв посаду міністра енергетики України. В липні 2025-го його призначили міністром юстиції.
До слова, в серпні 2024 року співробітники НАБУ викрили заступника Галущенка — Олександра Хейла — в отриманні хабара у 500 тис. дол. за надання дозволу на вивезення гірничовидобувного обладнання з прифронтової зони.
Герман Галущенко / © Офіс президента України
Як можуть бути пов’язані Міндіч із Галущенком
Железняк неодноразово звинувачував «Енергоатом» у корупції. В червні нардеп заявив про розкриття масштабної схеми, через яку держкомпанія могла втратити 300 млн грн. В умовах блекаутів навесні 2024 року «Енергоатом» уклав договір на постачання електроенергії з невідомою компанією «Світлогруп М», яка систематично не доплачувала, хоча мала платити наперед. Железняк подав заяву до НАБУ, оскільки керівництво «Енергоатому» не припинило постачання, а згодом намагалося приховати справу, звернувшись до районної поліції, а не до антикорупційних органів.
За даними нардепа, ключові фігури, зокрема звільнений директор філії Володимир Маткін і віцепрезидент Якоб Хартмут, пов’язані з Міндічем. Железняк називає цей кейс початком великого розслідування щодо «бізнес-імперії Банкової».
У жовтні видання NV з посиланням на наближеного до Офісу президента високопосадовця писало, що Галущенко зберігає свій вплив на енергетичні компанії після призначення до Мін’юсту та співпрацює передусім із Міндічем, якого в медіа називають «тіньовим куратором енергетики».
Реакція Офісу президента на скандал
В Офісі президента прокоментували корупційний скандал в енергетиці та заявили, що для всіх причетних «має бути невідворотність покарання».
«Очевидно, що має бути невідворотність покарання, і якщо є таке звинувачення — мають бути підозри та інші необхідні процесуальні дії, тож ми підтримуємо це», — сказав радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин у коментарі «Суспільному».