Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин
Особливий і окупований. Експерти пояснили маніпуляції Ради зі статусом Донбасу

Визнання частини Донбасу окупованим може мати серйозні юридичні та політичні наслідки.

17 березня Верховна Рада після тривалих обговорень прийняла внесені президентом Петром Порошенком зміни до закону щодо особливого порядку місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей.

Голови фракцій на Раді коаліції цілий день обговорювали з Порошенком запропоновані ним зміни, через що пленарне засідання Ради кілька разів переносилося. Врешті-решт парламент відкрився о 17-й годині.

За зміни до статті 10 закону про особливий порядок самоврядування (його було прийнято ще 16 березня 2014 року) проголосували 265 депутатів. Зазначимо, що зміни не підтримала фракція "Опозиційного блоку", більшість депутатів якої просто не голосували. Фракція Юлії Тимошенко також в основному не голосувала. А фракція Олега Ляшка майже повним складом висловилася проти.

Суть змін полягає в уточненні, що закон набуває чинності лише після проведення на окремих територіях Донбасу позачергових місцевих виборів за українськими законами, під повним контролем української влади і за участі незалежних спостерігачів, зокрема від ОБСЄ та Ради Європи.

Крім того, 296-ма голосами було прийнято постанову президента, яка визначає межі територій на Донбасі, де може бути встановлений особливий порядок місцевого самоврядування. До них належать "території між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови, що відповідає Мінському меморандуму від 19 вересня 2014 року". Додаток з переліком населених пунктів на лінії розмежування наведений нижче.

Також під час засідання Рада прийняла постанову про визнання окремих територій Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими. За неї проголосували 280 депутатів. Відтак, окремі території Донбасу (межі яких визначені вище згаданою президентською постановою) матимуть статус окупованих "до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України".

ТСН.ua поцікавився в експертів, що означає прийняття таких змін до законодавства і як це позначиться на ситуації з буремним Донбасом, який тепер офіційно став окупованим.

Юрій Палійчук
Політолог Юрій Палійчук:

- Виконання Мінських домовленостей в частині голосування за особливий порядок самоврядування на Донбасі – це вимога навіть не так російської сторони, скільки наших західних партнерів. Вони неодноразово наголошували, що саме Україна має дотримуватися підписаних у Мінську протоколів.

Російський МЗС і бойовики поставили нас у такі умови, що якщо ми не йдемо за погодженим планом, вони залишають за собою право на поновлення бойових дій. Тож вони розраховували, що голосування щодо закону про особливий порядок на Донбасі ВР провалить. І, враховуючи те, які точилися дискусії щодо цього питання і скільки разів переносилося засідання Ради, вони були близькі до перемоги. Але цього не сталося.

Однак відбулося голосування за визнання Донецької і Луганської областей окупованими територіями. З точки зору здорового глузду – рішення абсолютно логічне: ми ці території не контролюємо, там немає  представників української влади, за усіма визначеннями, ця територія є окупованою. Але така постановка питання, хоч як це дивно, теж шкодить Мінським домовленостям.

Філософія Мінських угод полягає у тому, що це є внутрішній конфлікт України з бойовиками. Визнаючи ці території окупованими, ми допускаємо відхилення від Мінських угод, в яких нічого не сказано про агресію РФ.

Читайте детальніше у блозі Юрія Палійчука на ТСН.ua: Гібридний закон гібридної війни

Володимир Фесенко
Дзеркало тижня. Україна
Політолог Володимир Фесенко:

- З одного боку, за допомогою прийняття відповідних законів потрібно визначити порядок місцевого самоврядування на цих територіях, у разі якщо будуть реалізовані Мінські домовленості, визначити меж цих територій. Це і є виконання Мінських домовленостей.

З іншого боку, саме формулювання "окуповані території" говорить про те, що на цих територіях певний період часу не можуть діяти українські закони. Тобто тут простежується двояка позиція, але вона досить реалістична.

Однак протиріч з Мінськом домовленостями тут немає, оскільки на окупованих територіях просто фіксується нинішній стан цих територій. А термін "особливий порядок місцевого самоврядування" - це не особливий статус Донбасу, як у нас багато хто говорить. Про жодний особливий статус у Мінських домовленостях не йдеться, і зараз ніхто не припускає фіксувати його законодавчо. Йдеться про особливий порядок місцевого самоврядування, але тільки після того, як буде виконано низку умов. Це, насамперед, проведення місцевих виборів на тих умовах, які прописані в президентському законі про особливий порядок місцевого самоврядування.

Таким чином, "окуповані території" - це термін, що застосовується до нинішнього стану, а "особливий порядок місцевого самоврядування" - це той бажаний формат, до якого ми готові рухатися.

Професор, юрист-міжнародник Олександр Мережко
Peppermint
Доктор юридичних наук Олександр Мережко:

- Верховна Рада України визнала як тимчасово окуповані території частини Донецької і Луганської областей. Це рішення Верховної Ради буде мати серйозні юридичні та політичні наслідки. По суті, це означає, що до цих територій продовжує застосовуватися не тільки право України, але також міжнародне гуманітарне право, в першу чергу, Женевські конвенції 1949 року, зокрема, Женевська конвенція від 12 серпня 1949 року про захист цивільного населення під час війни.

Дана Конвенція застосовується навіть у тому випадку, якщо одна зі сторін міжнародного збройного конфлікту не визнає стану війни.

Відповідно до її положень Росія набуває статусу "Держави-окупанта", що означає, що на неї покладається цілий ряд серйозних міжнародно-правових зобов'язань. Так, Росія як держава-окупант зобов'язана тепер за допомогою всіх наявних засобів забезпечувати цивільне населення на окупованій нею території України продовольством і санітарними матеріалами (стаття 55 Женевської конвенції).

Для того, щоб забезпечити контроль над діями Росії як держави-окупанта і запобігти можливим порушенням міжнародного гуманітарного права та зловживанню своїм статусом з її боку, Україні та Росії, згідно з відповідними положеннями Женевської конвенції, належить визначити Державу-покровительку. Якщо ж цього не вдасться зробити через спротив Росії, тоді Україна зможе звернутися до Міжнародного Комітету Червоного Хреста, який візьме на себе захист її інтересів перед Росією.

Читайте детальніше у блозі Олександра Мережка на ТСН.ua: Росія як держава-окупант

18 березня стало відомо, що президент Петро Порошенко готує нові ініціативи щодо врегулювання ситуації на Донбасі. Про це повідомив перший заступник глови фракції БПП Ігор Кононенко, зазначивши, що "ситуація розвивається в динаміці". Водночас він не уточнив, чого саме стосуватимуться додаткові проекти.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції