Переговори у Женеві: NYT оцінила шанси на швидке завершення війни
Третій раунд переговорів про мир в Україні супроводжується низькими очікуваннями через жорстку позицію Москви та небажання Києва поступатися суверенітетом.
Війна в Україні / © ТСН.ua
У Женеві 17 лютого стартує третій раунд тристоронніх перемовин за участю України, Росії та США, де ключовою темою стане майбутнє територій Донецької області. Сторони зберігають принципові розбіжності, і перспективи швидкого завершення війни оцінюються як низькі.
Про це йдеться у статті The New York Times.
Україна та Росія продовжують мирні переговори, однак очікування від них залишаються стриманими. Обидві сторони позитивно оцінювали попередні раунди за посередництва США, хоча вони фактично не торкнулися найскладніших тем — територіальних питань і гарантій безпеки.
Зустріч у Женеві — ключові розбіжності між Україною та РФ
Українські й російські представники планують зустрітися 17 лютого у Швейцарії для нового раунду переговорів за участю США. Водночас перспективи швидкого завершення війни оцінюються як низькі: бойові дії тривають, попередні контакти дали мінімальні результати, а ключові розбіжності залишаються.
Це вже третя тристороння зустріч делегацій приблизно за три тижні. Два попередні раунди в ОАЕ сторони називали конструктивними, але реальним підсумком став лише обмін полоненими — тоді як війна наприкінці місяця входить у п’ятий рік.
Київ і Москва досі не можуть домовитися щодо головних питань: долі українських територій на сході, на які претендує Росія, а також післявоєнних західних гарантій безпеки, що мають стримувати можливу нову агресію.
Президент України Володимир Зеленський підкреслив ці розбіжності у своїх дописах, заявивши, що буде «великою помилкою дозволити агресору щось забрати», натякаючи на російські вимоги щодо східних регіонів. Він також закликав США активніше працювати над безпековими гарантіями, які ускладнюються позицією Москви проти розміщення західних військ в Україні.
Повернення Мединського до переговорів — які очікування
Посередниками на переговорах у Женеві виступлять спецпосланець президента США Стів Віткофф і зять американського лідера Джаред Кушнер. До української делегації увійдуть секретар РНБО Рустем Умєров та керівник Офісу президента Кирило Буданов. Росію представлятимуть помічник очільника Кремля Володимир Мединський і представники військової розвідки.
Повернення Мединського — колишнього міністра культури, який очолював російську переговорну групу торік — викликало скепсис у Києві. Раніше він відзначався жорсткою позицією та тривалими історичними виступами, наголошуючи на готовності Росії воювати довго.
Водночас на попередніх тристоронніх зустрічах цього року його не було — тоді Росію представляли силові та розвідувальні структури, що, за словами української сторони, зробило переговори більш предметними. Очільник МЗС України Андрій Сибіга зазначав, що тоді розмови відбувалися без «псевдоісторичних лекцій» і були зосереджені на практичних питаннях.
За словами Зеленського, ті раунди стосувалися переважно технічних аспектів можливого припинення вогню та механізмів його контролю. Найсуперечливіші теми — території та гарантії безпеки — фактично не обговорювалися.
Очікується, що тепер переговори зосередяться саме на територіальному питанні. Речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив це, пояснивши повернення Мединського роллю «головного переговірника».
Вимоги Путіна щодо завершення війни та позиція Зеленського
Президент Росії Володимир Путін наполягає, що війна не завершиться без передавання Москві частини Донеччини, яку Україна досі контролює. Зеленський неодноразово заявляв, що така вимога є неприйнятною, але допускав можливість компромісів — наприклад, створення демілітаризованої зони. Водночас опитування показують, що серед українців зростає готовність до поступок через втому від війни.
Москва натомість вважає, що її повільне просування на фронті змушує Україну погоджуватися на угоду вже зараз, щоб уникнути більших втрат у майбутньому.
Київ, своєю чергою, намагається максимально підвищити ціну російського наступу, завдаючи значних втрат ворожим військам. Водночас українські чиновники заявляють, що адміністрація президента США посилює тиск на Київ із вимогою піти на компроміси, щоб завершити війну до початку літа.
Переговори у Женеві 17-18 лютого — подробиці
Нагадаємо, українська делегація на чолі з Умєровим прибула до Женеви для тристоронніх переговорів із РФ та США 17-18 лютого. Порядок денний охоплює безпекові та гуманітарні питання задля досягнення стійкого миру. Зеленський зазначив, що Україна підтримала всі реалістичні пропозиції США, включно з припиненням вогню, проте Росія продовжує штурми та удари по енергетиці. Президент наголосив, що агресія Москви ускладнює діалог, і закликав партнерів, зокрема США, до рішучих дій для реального примусу агресора до миру.
Президент США Дональд Трамп напередодні зробив дивну заяву про те, що Україна має якнайшвидше долучитися до переговорного процесу, оскільки саме цього прагне американська сторона. Коментуючи очікування від зустрічі у Женеві, Трамп наголосив на важливості цих перемовин та закликав Київ не зволікати з початком діалогу.