Піар і самокритика. Експерти роз'яснили бадьорий та емоційний виступ Порошенка

Дата публікації
Піар і самокритика. Експерти роз'яснили бадьорий та емоційний виступ Порошенка

twitter/Петро Порошенко

Політологи, економіст та психолог проаналізували промову президента.

facebook.com/Богдан Бортаков
4 червня президент Петро Порошенко виступив у Верховній Раді з щорічним посланням до депутатів, під час якого надав звіт про свою роботу впродовж року.

Промова президента тривала близько години і була дуже емоційною та впевненою. Крім того, президент із задоволенням жартував, використовуючи яскраві вислови та метафори.

Водночас Порошенко торкнувся багатьох тем, які хвилюють суспільство, зокрема, згадав про перемогу українських військових під Мар'їнкою, на яку 3 червня російсько-терористичні війська здійснили спробу наступу.

Також президент багато говорив про економіку країни та визначив свої головні завдання на наступний рік.

Політичні та економічні експерти проаналізували для ТСН.ua промову президента перед депутатами.

Євген Магда, політолог:

- Порошенко був самокритичний, що в принципі не властиве для президентів. Можна говорити, що це з одного боку, тактичний крок, але з іншого боку, у парламентсько-президентській республіці навряд чи може бути по-іншому для глави держави.

Думаю, що від нього багато хто очікував, що він заговорить про запровадження воєнного стану. Але в тій ситуації це недоцільно, тому що руйнування Мінських домовленостей сьогодні однозначно не на користь Україні.

Загалом, президент був на своєму місці у цьому виступі.

Юлія Тищенко, політичний експерт:

- Послання Порошенка мало певною мірою піарний характер, але все ж таки президент окреслив власне бачення своєї каденції і виокремив першочергові пріоритети та виклики, які стоять перед ним, зокрема корупцію.

Також ледь не вперше пролунало питання фінансування політичних партій. Хоча є певна іронія у цій ситуації. Про фінансування партій говориться дуже давно і більше того, в парламенті лежать відповідні законопроекти, необхідні для реалізації цієї ідеї, які не приймаються. Зокрема, їх досягнення - це питання протидії корупції. Але сьогодні ми бачимо, що це відбувається вже надто повільно. За великим рахунком, ще потрібно дуже багато працювати і контролювати відповідні органи (я маю на увазі Антикорупційне бюро) для того, щоб це дійсно був робочий інститут, який реально гарантує протидію корупції.

Потім як напрям було оголошено деолігархізацію. Це може бути, але сам Порошенко при цьому не говорить, що він продає власний бізнес.

Також Порошенко зазначив, що реформи не на старті, але і не на фініші. Водночас він, як і уряд, не визначив, а де саме ми знаходимося у цих реформах - ближче до старту чи до фінішу.

Я не думаю, що сьогодні у нас є чіткі підстави для якогось піднесеного настрою. Тому що те, що відбувається на Сході - це ледь не крах Мінських угод. Звичайно, на них не покладалося величезної надії, але принаймні це була якась підтримуюча рамка. Сьогодні ж ми бачимо, що ситуація стрімко змінюється.

Є питання стосовно майбутнього Донбасу загалом. Варто згадати заяву Луценка про необхідність цілковитої блокади окупованих територій. Але наскільки враховуються наслідки такої ситуації по відношенню до тих громадян, які там проживають? Коли ми закликаємо всіх громадян, які сповідують територіальну цілісність, переїжджати з Донбасу, то ми маємо усвідомлювати: а чи створені тут умови, щоб вони могли переїхати. Тут є і гуманітарні, і стратегічні моменти, наприклад, як це може відбитись взагалі на настроях громадян, які там проживають? Це величезне питання. Водночас, якщо дивитися крізь призму таких перспектив, то постає інше запитання: що далі з Кримом? 

Униан
Борис Кушнірук, економіст:

- Варто нагадати, що економіка - це блок відповідальності не президента, а уряду, який, на жаль, далеко не завжди, особливо враховуючи прем'єра, відповідає тим вимогам, які сьогодні ставить суспільство перед урядом.

Президент не може замінити уряд, тому єдине, що він може зробити, - це дати поштовх у певному напрямку, у якому він і його політична сила у парламенті бачать розвиток реформ, тобто що потрібно робити у першу чергу - дерегуляцію, спрощувати державні функції та кардинально зменшувати кількість державних підприємств (до 200-т) в економіці. До речі, щодо останнього, то на мою думку, і 100 державних підприємств – це забагато для України.

Крім того, президент сьогодні сказав, що Україна уникнула дефолту. Я припускаю, що загроза дефолту у нас була пов'язана з відсутністю домовленостей з приватними кредиторами. А якщо президент робить таку заяву, то, мабуть, на сьогоднішній момент домовленості з приватними кредиторами уже майже досягнуті, тобто вони ще не оформлені на папері, але, мабуть, вони дійшли до того рівня, що за приватними зобов'язаннями (а це була головна проблема) дефолту не буде. А якщо не буде дефолту за цими зобов'язаннями, відтак дефолту не буде взагалі.

УНІАН
Олексій Голобуцький, політтехнолог:

- Президент заявив, що в наступному бюджеті виростуть витрати на оборону. Більше того, продемонстрував непоганий настрій на розвиток галузі: "Від латання дірок, від реставрації старої техніки ми переходимо до модернізації та випуску нової техніки".

А що - було б дуже навіть непогано, щоб у результаті російської агресії Україна повернула собі позиції на світовому ринку зброї та й не тільки (та ж екстремальна медицина - всім відомі "три проекти, що чекають інвестицій": вирощування кістки, опіковий пластир і бинт "Кровоспас" замість "Целокса").

Зрештою, є в цьому якась вселенська справедливість: Путін намагався розвалити державу Україна - і створив українську націю; Путін і його агенти в нашій політиці планомірно знищували економіку і руйнували велику індустрію - так нехай за рахунок потреб війни Україна виростить високотехнологічні виробництва і цілі галузі.

Оригінал

Валентин Кім, психолог:

Загальний характер початку промови Порошенка відрізнявся астенічністю. Жести, динаміка зміни пози, голосові особливості були більш млявими, ніж це властиво нашому президенту. Однак він не виявляв явних ознак скутості, невпевненості, тривоги.

Уже до середини виступу Порошенка "осідлав" трибуну і став вести себе більш впевнено, почав навіть жартувати і дещо загравати з аудиторією. Жести стали більш частими і широкими, постава більш рівною, голос гучнішим.

Що стосується самокритики. Тут характер висловлювання, жести, погляд в аудиторію говорять про те, що вимовляючи слова про жорсткість власної самокритики, президент не вірить, що в це хтось повірить. І не вірить з приреченістю одинака.

Говорячи про успіхи в дипломатії, Порошенко використовує більш широкі жести, більш пряму позу, гучніший голос. Для нього важливий момент значущості своєї ролі в цьому успіху.

Детальніше читайте у блозі Валентина Кіма: Мовою жестів

Під час виступу Порошенка у Раді сталося кілька інцидентів. Зокрема, депутату Володимиру Парасюку не дали розвішати плакат про фабрику Roshen, а нардепи Олега Ляшка встали і вийшли з сесійної зали, коли президент почав говорити про корупцію. Через деякий час ляшківці повернулися, Порошенко зустрів їх зі словами, що, мовляв, не все так просто у коаліції, але іншої у нас немає.

Ольга Скичко

Наступна публікація