Пленарний день: які закони сьогодні ухвалила Верховна Рада та що вони змінюють

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Депутати підтримали низку законопроєктів та кілька постанов.

У середу, 2 жовтня, Верховна Рада України провела черговий пленарний день, маючи повноцінні ранкове та вечірнє засідання. Однак початок її роботи затримався майже на годину через приїзд до парламенту президента Володимира Зеленського.

Він провів зустріч із фракцією "Слуга народу", а також із головами усіх парламентських фракцій, під час яких розповідав деталі перемовин у Мінську та погодження "формули Штайнмаєра".

За робочий день депутати встигли ухвалити низку законопроєктів у другому читанні, які наберуть чинності після підписів голови ВР та президента і публікації в офіційному віснику, а також кілька постанов. ТСН.ua розповідає, що саме змінюють ухвалені закони.

Відео Зеленський обговорив погодження "формули Штайнмаєра" з лідерами парламентських фракцій

Що підписала українська сторона у Мінську? Сьогодні у мережі з'явився текст листа, під яким поставив свій підпис представник України у Тристоронній контактній групі Леонід Кучма. Копії документів опублікувало російське видання "Комерсант".  Примірників – 5. З однаковим  текстом, але з різними підписами.  

Зеленський обговорив погодження "формули Штайнмаєра" з лідерами парламентських фракцій

На початку роботи Рада ухвалила постанову про створення Тимчасової спеціальної комісії з питань правого статусу ветеранів війни. За відповідне рішення проголосували 340 депутатів.

Головним доповідачем та лобістом цієї постанови стала нардепка від "ЄС" Яна Зінкевич. Саме вона очолила цю комісію, а її заступником стала Леся Василенко із фракції "Голос". Загалом до складу увійдуть 12 нардепів на пропорційній основі, які представлятимуть усі фракції та групи парламенту.

Комісія працюватиме один рік та займатиметься аналізом практики застосування законів з питань правового статусу ветеранів, зокрема їх соціального захисту відповідності, а також аналізом підзаконних нормативно-правових актів з питань правового статусу ветеранів війни законам України. Також комісія має право вносити на розгляд Верховної Ради України або комітету Верховної Ради України  з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів, комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування пропозиції щодо планування розвитку законодавства з питань правового статусу ветеранів.

Наступним ухваленим законом №2036 стали зміни до Закону України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення" щодо вдосконалення процедури звільнення та призначення членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення". За цей документ проголосували 266 депутатів.

Згідно з законом, члени Нацради призначатимуться на п’ять років, після цього їхні повноваження тривають до призначення нового члена за винятком випадків дострокового припинення повноважень. Водночас голосування у ВР щодо призначення членами Нацради відбувається одночасно на всі вакантні посади членів Нацради, що повинні призначатися парламентом.

Також закон прирівнює Нацраду до першого рівня державних органів, визначених законом "Про державну службу".

Окремо також прописано, що профільний комітет повинен за 90 днів припинення повноважень членів Нацради оприлюднити у ЗМІ та направити фракціям і групам парламенту оголошення про відбір кандидатур на відповідні вакантні посади  Пропозиції щодо кандидатур комітет прийматиме протягом 21 дня з дня оприлюднення оголошення. Подавати кандидатури на членів Нацради, крім фракцій і груп парламенту, можуть також і всеукраїнські об’єднання громадян у галузі діяльності ЗМІ.

Наступним ухваленим законом став №1060 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку ліцензування господарської діяльності". За нього проголосували 301 депутат.

За словами заступниці голови комітету з питань економічного розвитку Роксолани Підласи, закон вводить відповідальність за невиконання рішень органу досудового оскарження, спрощує процедури видачі ліцензій, запроваджує механізм тимчасового припинення дії ліцензії замість її повного вилучення та визначає більш жорсткі умови для анулювання дії ліцензії.

Також закон має на меті уточнити перелік відомостей щодо ліцензування, що міститимуться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також забезпечити створення умов для маломобільних груп населення та удосконалити процедури оскарження дій органів ліцензування до Експертно-апеляційної ради.

Важливим став ухвалений закон №1029 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективності інституційного механізму запобігання корупції". За нього проголосували 237 нардепів.

Закон поширює дію закону про запобігання корупції в частині е-декларування на посади в Офісі президента України, яких призначає і звільняє глава держави, а також на посади патронатної служби згідно з законом про державну службу й на помічників суддів. При цьому з переліку приберуть громадських активістів-антикорупціонерів, е-декларування для яких раніше вже було скасовано рішенням Конституційного суду.

Окрім цього, ухвалений закон передбачає реформування НАЗК. Тепер замість п'ятьох керівників, там буде лише голова, якого призначає і звільняє Кабінет Міністрів. Таким чином, форма управління НАЗК зміниться з колегіальної на одноосібну. У документі прописано вимоги та обмеження для претендентів на посаду голови Нацагентства. Його призначатимуть на чотири роки, та сама людина не зможе обіймати посаду двічі поспіль, а однією з підстав для звільнення буде висновок комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності НАЗК про неефективність такої діяльності.

Через 45 днів після набрання чинності закону достроково припинять повноваження члени НАЗК, керівники апарату, члени громадської ради при Агентстві. Упродовж цих 45 днів Кабмін повинен буде провести конкурс для призначення нового глави НАЗК, а протягом двох місяців забезпечити формування громадської ради при органі. Крім того, Кабмін матиме визначити склад комісії з аудиту ефективності НАЗК не пізніше ніж через два роки від дня призначення голови агентства.

Також цим законопроєктом скорочення щорічного державного фінансування партій з 0,02% до 0,01% розміру мінімальної заробітної плати, помноженої на кількість виборців, які взяли участь у голосуванні в багатомандатному виборчому окрузі на останніх виборах народних депутатів. Держфінансування матимуть партії, які на останніх парламентських виборах набрали щонайменше 5% голосів у багатомандатному виборчому окрузі. Нині фінансування отримують партії, що подолали 2%-поріг.

Відео Під стінами Верховної Ради відбуваються одразу три акції протесту

Частково заблокований урядовий квартал. Біля ВР проїхати буде важко, там вчергове збираються власники автомобілів з іноземною реєстрацією. З'їжджатись вони почали приблизно від 6 ранку. Чи триває акція і досі – у сюжеті.  

Під стінами Верховної Ради відбуваються одразу три акції протесту

Також парламент ухвалив проект Закону №1048 "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо деяких питань функціонування авторизованих економічних операторів". Цей документ підтримали 270 депутатів.

На ухваленні цього закону активно наполягали у Мінфіні та Європейському союзі. За даними Міністерства, введення АЕО спростить декларування, оперативність процедур та знизить ризики для бізнесу, підвищить сервіс, зекономить час на послуги митних терміналів та введе прозорі процедури митного оформлення.

#ГолосуйЗА #НоваМитниця #АЕО Сьогодні народні депутати розглянуть у другому читанні законопроєкт #1048 про...

Опубліковано Міністерство фінансів України Середа, 2 жовтня 2019 р.

Очікується, що майбутнє визнання статусу національних АЕО митними органами країн ЄС забезпечить участь українських АЕО в формуванні так званих безпечних ланцюгів постачання товарів та підвищить їх конкурентоспроможність на зовнішньому і внутрішньому ринках.

На вечірньому засіданні парламент також ухвалив "Проєкт Закону №1026 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення адміністративних справ". За нього проголосував 271 депутат.

Цей закон розвантажить Велику Палату Верховного Суду та встановить термін у 15 днів для повернення касаційних справ усіх видів. Також запроваджується і сукупність причин для передавання справ до цієї Палати - наявність різної судової практики в подібних спорах в касаційних судах інших юрисдикцій; відсутність висновків Великої Палати Верховного Суду щодо предметної чи суб’єктної юрисдикції у подібних спорах; заявлення учасника справи, який оскаржує судове рішення про порушення правил юрисдикції під час розгляду справи в судах попередніх інстанцій.

Також Верховна Рада ухвалила "Проєкт Закону №1071 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо державного регулювання космічної діяльності". За це проголосували 308 депутатів.

Закон направлений на демонополізацію освоєння космосу і залучення приватних компаній до космічної діяльності. Зокрема Україна дозволить здійснювати приватні космічні запуски.

Рада ухвалила і "Проєкт Закону №1224 про внесення змін до деяких законів України щодо застосування Збройними Силами України та Державною спеціальною службою транспорту бойової техніки, зброї та спеціальних засобів в особливий період".  За нього віддали свої голоси 307 нардепів.

Згідно з документом передбачається законодавче закріплення права з’єднань, військових частин і підрозділів ЗСУ на застосування бойової техніки та зброї в особливий період до введення воєнного стану та після його припинення або скасування шляхом внесення змін до назви та частини першої статті 1-1 закону "Про Збройні сили України".

Також було дозволено застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Державної спеціальної служби транспорту працівниками підрозділів воєнізованої охорони Державної спеціальної служби транспорту, а також зброї військовослужбовцями Державної спеціальної служби транспорту.

Ще одним законом парламентарі відкрили шлях для приватизації державних об'єктів. Так, депутати 250 голосами підтримали законопроєкт №1054-1 про визнання таким, що втратив чинність Закону України  "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Сам ухвалений документ складається з двох визначальних пунктів. Перший – це і є саме скасування переліку об'єктів, які заборонено приватизовувати ще починаючи від 1999 року. Другим пунктом депутати внесли зміни до Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна".

Авторка законопроєкту про скасування закону 847-XIV заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Роксолана Підласа зазначила, що державі вдасться захистити стратегічно важливі об'єкти від потрапляння до приватної власності.

Наприкінці вечірнього засідання Верховна Рада внесла зміни до Закону "Про Державний бюджет України на 2019 рік"

Законом передбачено внесення змін щодо зменшення обсягу видатків із державного дорожнього фонду на покращення стану автомобільної дороги М-15 Одеса – Рені (на 976 508,3 тис. грн) та на розвиток автомобільних доріг загального користування державного значення за маршрутом Північний об'їзд міста Рівного (на суму 1 166 508,3 тис. грн), які передбачено спрямувати за цим напрямом.

Залиште свій коментар

Вибір редакції