Подарунок для Путіна. Що отримує Кремль від теракту у Санкт-Петербурзі

Дата публікації
Подарунок для Путіна. Що отримує Кремль від теракту у Санкт-Петербурзі

Reuters

Хто б не стояв за терактом, очевидно, що керівник Російської Федерації має з цього певні вигоди. 

Після теракту в метро Санкт-Петербурга триває обговорення версій, хто може бути організатором вибуху.

Слідство поки не озвучує свої підозри, але вже відомо, що смертником був росіянин Акбаржон Джалілов, уроженець Киргизії, який начебто симпатизував ідеям однієї екстремістської організації, пов'язаної з терористичною "Ісламською державою".

Втім, незважаючи на ісламський слід, у російських інтернет-ЗМІ та на федеральних каналах політичні експерти та високопосадовці висловлюють думку про ймовірну причетність "українських бойовиків" до вибухів. Зокрема, про це йдеться у статті на сайті інформагентства "РИА Новости" і в ефірі телеканалу "Россия 1".

Наслідки тривалої антиукраїнської пропаганди можна простежити і в соцмережах, користувачі яких традиційно жартують на цю тему.

Російські ЗМІ стверджують, що спецслужби знали про теракт в метро

Російські ЗМІ стверджують, що спецслужби знали про теракт в метро

Версія українського сліду є безглуздою і навряд чи стане офіційною, зазначають у свою чергу українські експерти. Проте свої задачі пропаганда виконує, продовжуючи розпалювати у росіян ненависть до українців.

Хто б не стояв за терактом, очевидно, що керівник Кремля отримає з цього певні вигоди. Зокрема, це дасть змогу Путіну консолідувати націю навколо себе як сильного лідера, який всіх врятує, та "закрутити гайки" опозиції і загалом усім громадянам, які виходять на мітинги висловлювати протест проти дій влади.

Примітно, що просто перед терактом Путін виступав на медіафорумі у Санкт-Петербурзі, де прокоментував тему обмеження свободи в Інтернеті. Як аргумент він використав саме вплив на інтернет-сферу терактів, які відбулися у США і в Європі.

"Розхристаної свободи в Інтернеті вже ніде немає. І в Європі, і в США дуже жорстке регулювання. Його почали вводити після трагічних подій 11 вересня і серії терактів в Європі", - сказав Путін.

Трагічна подія у Санкт-Петербурзі призвела навіть до розмов про введення смертної кари для терористів. Таку пропозицію вже внесли на розгляд нелегітимній Держдумі РФ. У разі позитивного голосування кожен, кого каральний апарат Кремля визначить організатором терактів, поплічником або підбурювачем, ризикує втратити життя.

Крім того, зазначають експерти, Путін може спробувати вчергове розіграти карту спільної боротьби з міжнародним тероризмом задля зближення із Заходом і Штатами зокрема.

УНІАН
Олексій Гарань, професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи":

- Обговорення участі українців в організації теракту у Санкт-Петербурзі - це маячня. Це пропаганда на рівні Геббельса. Чим брехливіша брехня, тим легше у неї повірять люди. Це свідчить про рівень нагнітання істерії і шовінізму, в тому числі й антиукраїнства. В Росії в цілому нагнітається шовінізм, але щодо України він просто зашкалює.

Чи звинуватить Росія Україну офіційно - запитання. Адже наразі не можна прогнозувати дії російського керівництва. Але думаю, що у це ніхто не повірить.

Якщо пам'ятаєте з історії, був підпал Рейхстагу, який влаштували самі гітлеровці. Ще один випадок провокації - Радянський Союз розповідав, як на нього напала Фінляндія. З недавньої історії можна пригадати обмежений контингент радянських військ в Афганістані, який "прийшов на допомогу" афганському народу проти імперіалізму. І зараз Путін як людина із системи КДБ продовжує ці традиції.

Як би там не було, зараз виглядає так, що цей теракт став таким собі подарунком для Путіна. В Росії зараз відбуваються протести. І тут раптом вибух, який дозволив йому перевести увагу громадськості від своїх проблем, від своєї агресії проти інших країн та від протестів усередині Росії, на зовнішню агресію. Більше того, тим самим він викликає співчуття з боку світу, в тому числі простих людей. Адже мирні люди, які загинули, ні в чому не винні.

Знову ж таки, цей теракт є приводом закручувати гайки. Давайте згадаємо, як він прийшов до влади на хвилі боротьби з Чечнею, вірніше з терористами, які підривали багатоповерхівки у Москві. І досі є величезні сумніви, хто насправді це робив.

Facebook/Євген Магда
Євген Магда, директор Центру суспільних відносин:

- Відомо, що людська свідомість, мислення зокрема, працює з певною інерцією. Тому якщо вже більше трьох років в російському суспільстві українців й Україну називають ворогом номер один, то немає нічого дивного, що у вибухах у Петербурзі бачать український слід.

Інше питання, що Путін заробив собі певну репутацію. Так, практично одразу після вибухів всі згадали ситуацію 1999 року, коли теракти в Росії створити для Путіна атмосферу, що сприяла обранню його президентом.

Відповідно, почали шукати зв'язки з нинішньою ситуацією. І небезпідставно, адже скоро в Росії стартує президентська кампанія, а тим часом відбуваються протести і зростає незадоволення з боку громадян.

Тому думаю, що російська влада залишає собі простір для маневру, щоб оголосити більш зручного винного і діяти не з огляду на об'єктивні дані, а з огляду на політичну кон'юнктуру.

Але для того, щоб напряму звинуватити українців, треба мати докази, які не лише "з'їсть" російське суспільство, але й такі, які будуть переконливими для західної спільноти. Не секрет, що протистояння між Росією та Україною привертає увагу світу, відповідно західні лідери далеко не настільки легковірні, щоб приймати все, що Росія видаватиме за дані розслідування.

Я думаю, що все ж таки зараз офіційною версією Росії буде близькосхідний слід, який зможе створити для Росії більший простір для політичного маневру у сенсі зближення із Заходом і взаєморозуміння із Трампом. Стратегічно це для Путіна виглядає важливішим, аніж посилення тиску на Україну.

Facebook/Микола Капітоненко
Микола Капітоненко, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень:

- Важко сказати, хто стоїть за терактом у Санкт-Петербурзі, адже ворогів у Росії вистачає - і людей, й організацій, які зацікавлені у дестабілізації і приверненні уваги, що загалом притаманно терористичним актам.

Найбільш ймовірною я все ж таки вважаю версію, пов'язану з бойовими діями у Сирії. Але це навіть не 90-відсоткова ймовірність. Нічого дивного немає у тому, що смертником називають вихідця з Киргизії. Сучасному тероризму притаманний мережеподібний характер, глобальне охоплення й цінісна складова, як правило, релігійна або інша ідеологічна. У нього немає кордонів і меж. І людина будь-якої національності, будь-якого походження і майнового стану може бути завербована будь-якою глобальною терористичною організацією.

Проте випадку цього теракту причиною може бути, що завгодно. Теракт міг стати результатом і внутрішніх, регіональних проблем Росії. Адже в авторитарній державі з такими політичними кризами зростає ймовірність сепаратизму в різних формах. Тож цей варіант я би теж не відкидав.

Хто б не стояв за терактом, йому потрібен резонанс та увага – це, власне, одна з цілей теракту. Тому хтось неодмінно візьме на себе відповідальність. Це відбувається не завжди швидко, не завжди на першу або другу добу, тому варто почекати. Але якщо пройде тривалий час, а відповідальність так ніхто й не візьме, то тоді вже можна буде висувати конспірологічні версії про те, що цей теракт - спецоперація Кремля.

У версії щодо українського сліду я не бачу сенсу. Точно не думаю, що це може бути частиною державної політики України чи українською спецоперацією. І також не думаю, що це діяльність якихось екстремістських українських груп на території Росії. Бо по-перше, якби були передумови і можливості для такого, то це вже б траплялося і раніше. А по-друге, більшість українських радикальних організацій якраз співпрацюють або фінансуються Москвою і навряд чи б з їхнього боку могла бути така самодіяльність.

Можливо, що Путін спробує зіграти на цьому теракті, використавши свій старий прийом із пропозицією разом воювати з терористами, як йому це вдалося після терактів у США у 2001 році. Але ситуація змінилася, вона вже далеко не така як у 2001-му. Думаю, що для західних держав є більш важливі речі, ніж спільна з Росією боротьба з терористами, як наприклад, правила світового порядку, які Росія нахабно порушила. Тому навряд чи з цього щось вийде.

Водночас ми звичайно спостерігатимемо короткотермінову хвилю співчуття і симпатії, як це траплялося після терактів в Європі. Але це буде симпатія не до Кремля чи Росії як держави, а швидше до росіян як до народу.

Ольга Скичко

Наступна публікація