Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відхрестився від таких компромісів та заявив, що слова Фокіна не є офіційною позицією влади.
Загальна амністія бойовикам, особливий статус Донбасу та вибори на території ОРДЛО. Пропозиція заступника голови української делегації в Тристоронній групі в Мінську Вітольда Фокіна про спосіб досягнення миру на умовах Росії розбурхала суспільство. А перед тим очільник делегації Леонід Кравчук запропонував депутатам погодитися на ультиматум росіян у Мінську та змінити постанову про проведення жовтневих виборів, дозволивши їх на окупованому Донбасі.
Про це йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Під Верховною Радою сьогодні вшановували пам'ять чотирьох нацгвардійців, загиблих у теракті п'ять років тому. Того дня Рада мала внести до Конституції рядок про особливий статус Донбасу. Ці зміни, ініційовані президентом Порошенком на виконання Мінських угод, спричинили шалений опір суспільства. Спроба завершилась трагедією: один з учасників протестних акцій жбурнув у шеренгу нацгвардійців бойову гранату.
Сьогодні у парламенті знову обговорюють ті самі поступки Росії, але озвучені вже представниками України в Мінську.
"І з того боку, і з іншого боку було скоєно багато злочинів, які в кінцевому підсумку потрібно розслідувати, а винні нехай понесуть покарання. Але сьогодні, щоб припинити війну і вберегти життя бійців і командирів, моя позиція – потрібно оголосити загальну амністію, провести вибори, вирішити питання особливого статусу окремих районів, а краще – всього Донбасу", – заявив Вітольд Фокін в своєму інтерв'ю.
Там же, на місці загибелі чотирьох солдатів, голову Верховної Ради запитують, чи може парламент схвалити цілковиту амністію бойовикам.
"Повна амністія… є військові злочини, які в жодній державі світу не підлягають амністії. Це — реалії, з якими стикався світ вже багато років, і я думаю, що Україна тут навряд чи може йти своїм окремим шляхом", – каже Дмитро Разумков.
Шоковані заявами Фокіна і в опозиції. В "ЄС" вимагають відкликати Фокіна з мінської групи. В "Голосі" розглядати розумні компроміси готові. Але застерігають від небезпечних кроків.
"Сьогодні нам фактично пропонують те саме, що і 5 років тому: вибори на окупованих територіях, повну амністію, особливий статус. Мені здається, цей перелік неповний. Я би додав ще пам'ятник Захарченку, пам'ятні дошки Гіві і Моторолі і публічні вибачення від усіх нас тим, хто вбивав і калічив українських громадян", – каже голова фракції "Голос" Сергій Рахманін.
Очільник МВС Арсен Аваков вважає: висловлювання Фокіна провокаційні та суперечать національним інтересам України. А колишній в. о. президента Олександр Турчинов назвав цю заяву "не просто старечим маразмом, а демонстративним переходом довіреної особи Зеленського на бік країни-агресора".
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак відхрестився від таких компромісів та заявив, що слова Фокіна не є офіційною позицією влади.
"Давайте відокремлювати особисту позицію від позиції делегації. Вітольд Фокін щойно приєднався до переговорного процесу та розбирається з тематикою. І якраз деякі одіозні та двозначні формулювання, на які чомусь погодилася попередня влада, сьогодні українська сторона намагається пом’якшити чи застосувати виключно в межах національних інтересів України", – розповів він пресслужбі ОП.
Сам Вітольд Фокін в телефонному інтерв'ю ТСН пояснив: озвучені ним пропозиції майже цілковито взяті з Мінських угод.
"Природно, мене не тішить, що я стикнувся з такою добре організованою обструкцією. Але з іншого боку, я не перетнув жодної межі. Проблема є лише з маленькою деталлю. Це я вже від себе додав, визнаю. Я сказав: а краще б поширити особливий статус на весь Донбас", – пояснив Фокін.
Жодних перспектив, схоже, не має і позиція Кравчука задовольнити російський ультиматум та провести місцеві вибори у жовтні на окупованому Донбасі. Без цього, пояснює Кравчук, переговори росіяни блокують. У парламенті лист розглянули, але постанову про вибори змінювати не бачать ані потреби, ані можливості.
Виборча кампанія офіційно стартує 5 вересня. Місцеві вибори мають відбутись 25 жовтня на підконтрольних Україні територіях. Проте у ЦВК заявили, що через небезпеку вибори не можуть провести у 18 територіальних громадах поблизу лінії зіткнення.