Слідчі почали збирати свідчення кримчан для подання справи до Міжнародного кримінального суду.
Прокуратура Автономної Республіки Крим почала збирати свідчення вимушених переселенців з півострова про знищення та привласнення їхнього майна окупантами.
Про це повідомили у прес-службі відомства.
"Прокуратура Автономної Республіки Крим розслідує кримінальне провадження за фактами умисного пошкодження та знищення майна, незаконного привласнення, розтрати та заволодіння окупаційною владою Криму як державним майном, так і майном приватних осіб", - йдеться у повідомленні.
Як наголосили у прокуратурі, такі дії окупаційної влади не тільки підпадають під ознаки порушення законів та звичаїв війни, а є воєнними злочинами, на які розповсюджується юрисдикція Міжнародного кримінального суду.
"У разі наявної у вас інформації про такі факти або якщо ваше майно було незаконно націоналізоване, захоплене чи мали місце інші порушення ваших майнових прав, ви можете звертатися до прокуратури АР Крим (м. Київ, вул. Ділова,24) за телефоном (044) 569-73-57 або повідомляти про такі факти на електронну адресу: prok.ark@ark.gp.gov.ua", - додали у прес-службі.
Окремо у відомстві запевнили, що для захисту порушених прав громадян на тимчасово окупованій території Криму та міста Севастополя та притягнення до відповідальності винних осіб вживатимуться всі можливі заходи.
Нагадаємо, раніше міністр юстиції Павло Петренко заявив, що Україна зібрала достатню кількість доказів на підтвердження спланованої підготовки Росії до анексії Криму ще 2013 року.
Верховна Рада офіційно оголосила 20 лютого 2014 року початком анексії Криму.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся так званий референдум про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ані Україна, ані Євросоюз, ані США не визнали це голосування і вважають, що Росія незаконно анексувала Крим.
Від 2014 року Україна подала п'ять позовів до ЄСПЛ проти РФ через анексію Криму і бойові дії на Донбасі. У Мін'юсті анонсували подання шостої скарги до Європейського суду.
Своєю чергою Amnesty International жорстко відзвітувала про права людини в Криму. У річному звіті про дотримання і порушення прав людини наголошується на систематичних репресіях, забороні зібрань й обмеженні свободи слова в Криму. Правозахисники констатують, що самопроголошена кримська влада переслідує незгодних із її діями симпатиків України. Передусім за свою позицію потерпає кримськотатарська громада, наголошують у міжнародній організації. Люди зникають, у лідерів проводять обшуки, тривають політично вмотивовані арешти. Правозахисників непокоять також закриття кримськотатарського каналу "АТР" та бажання так званого "прокурора Криму" заборонити Меджліс – колегіальний орган кримських татар.