Путін може розширити війну на ЄС: де та коли ймовірний перший удар Росії

Росія опинилася у пастці виснаження на українському фронті, що змушує Кремль шукати шляхи для радикальної ескалації. У європейських столицях серйозно побоюються, що президент РФ Володимир Путін спробує перекроїти мапу та атакувати країни НАТО. Західні розвідки називають потенційні цілі Кремля в Європі.

Про це йдеться у статті The Wall Street Journal.

Останнім часом Росія дедалі агресивніше висловлюється на адресу країн Балтії. Зокрема, Москва пригрозила ударами по «центрах ухвалення рішень» у Латвії, звинувативши країну в розміщенні українських операторів дронів — латвійська влада ці заяви відкинула. У Литві минулого тижня оголосили повітряну тривогу, через що члени уряду були змушені перейти до укриття після наближення до повітряного простору країни ймовірно російських безпілотників з території Білорусі.

Крім того, Міністерство оборони РФ оприлюднило адреси компаній у восьми країнах Європи, які, за твердженням Москви, співпрацюють з Україною у виробництві дронів. У відомстві пригрозили «непередбачуваними наслідками» та «різкою ескалацією» у разі, якщо підтримка Києва не буде припинена.

Європа боїться поширення війни на свою територію

Попри те, що занепокоєння можливим поширенням війни на територію Європи існують уже давно, останні події значно посилили ці побоювання. Представники європейських структур безпеки застерігають: Росія може спробувати випробувати єдність НАТО, завдавши удару по одній із балтійських країн, шведських або данських островах у Балтійському морі чи по територіях Альянсу в Арктиці.

«Безпекове середовище в Європі погіршилося за останні 24 місяці, і ми бачимо більшу схильність російської сторони йти на підвищені оперативні ризики у своїх гібридних операціях, переходячи також до кінетичних елементів. Ми усвідомлюємо, що маємо зосередитися на посиленні нашої здатності стримувати та захищатися від росіян», — сказав міністр оборони Швеції Поль Йонсон.

Останні заяви президента США Дональда Трампа про можливий вихід Штатів з НАТО, а також його дії щодо скорочення американської військової присутності в Європі, послабили ефект стримування Росії. Європейські чиновники високого рівня побоюються, що Кремль може скористатися «вікном можливостей» упродовж наступного року — особливо якщо наслідки війни між Іраном та Ізраїлем спричинять новий нафтовий шок і політичну нестабільність у Європі. Це, своєю чергою, може посилити позиції ультраправих сил, які виступають за відновлення закупівель російських енергоносіїв і припинення підтримки України.

«Ми знаємо, що мета Росії — поставити під загрозу всю європейську архітектуру безпеки, тому є всі підстави бути надзвичайно пильними, продовжувати підтримку України та, звісно, продовжувати зусилля щодо переозброєння Європи», — заявив міністр у справах Європи Франції Бенжамен Аддад.

Уже наступного року у Франції мають відбутися президентські вибори, і один із фаворитів перегонів вважається більш прихильним до Росії.

Європейські розвідки зробили попередження щодо дій Путіна

За даними представників розвідки та військових структур кількох європейських держав, наразі немає свідчень того, що Росія перекидає сили чи техніку для можливого нападу на країни Балтії або інші території за межами України. Водночас вони наголошують: найближчими місяцями Путін може опинитися перед складним вибором через виснаження ресурсів.

Західні розвідки оцінюють щомісячні втрати російської армії майже у 35 тис. військових — це більше, ніж Кремль здатен мобілізувати або набрати. За таких темпів продовжувати війну без нової масштабної мобілізації стане дедалі важче. Повторна мобілізація могла б мати серйозні наслідки як для внутрішньої ситуації в Росії, так і для міжнародної обстановки.

«Якщо ви оголошуєте мобілізацію для цієї війни, то тим самим подаєте сигнал, що насправді не перемагаєте у ній. Тож настає момент, коли їм потрібно ескалувати ситуацію, щоб виправдати мобілізацію. І це дуже небезпечний момент. Звісно, ніхто не може зазирнути в голову Путіну, але це може бути тим розрахунком, який змусить його рухатися далі й змінити лінійний характер цієї війни», — сказала головна посадовиця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

«Росія не може дозволити собі продовжувати війну за нинішньою траєкторією, тому що вона потрапить у пастку виснаження ресурсів. Це означає, що Путін буде змушений ескалувати. Він може зробити це вертикально — підвищуючи інтенсивність насильства, включно з ядерним шантажем, але без реального застосування ядерної зброї. А може зробити це горизонтально — розширивши географію конфлікту, прагнучи заморозити війну на вигідніших умовах», — сказав очільник Центру оборонних реформ у Києві та експосадовець у сфері оборони й розвідки Олександр Данилюк.

Попри труднощі Росії на полі бою, немає жодних свідчень того, що Кремль відмовився від своїх стратегічних амбіцій — встановлення контролю над усією Україною та зміни балансу сил у Європі.

«Росія може змінювати тактику, але вона не змінила своєї стратегії та своїх цілей і не зупиниться сама по собі. Її імперіалістичні та реваншистські прагнення залишаються незмінними», — сказала заступниця міністра закордонних справ України Мар’яна Беца.

«Мета Росії — знищити Європейський Союз»

У російському офіційному дискурсі, який після повернення Трампа став дещо м’якшим щодо США, саме Євросоюз — головний донор підтримки України — дедалі частіше зображується як ключовий ворог, якого необхідно послабити або знищити.

«Росія чітко бачить у Європейському Союзі загрозу своїй системі управління, яка базується на пригніченні та страху. Зрештою, їхня мета — знищити Європейський Союз. І ми не повинні мати жодних ілюзій щодо цього, тому що вони не хочуть бачити біля своїх кордонів великий, сильний і об’єднаний демократичний блок», — сказав єврокомісар із питань демократії, правосуддя та верховенства права Майкл Макґрат.

Під час нещодавніх військових симуляцій українські дронові підрозділи продемонстрували здатність швидко нейтралізовувати значно чисельніші сили НАТО. Водночас експерти наголошують: російська армія також має великий досвід використання безпілотників і відповідне оснащення, тому в разі конфлікту з європейськими країнами могла б діяти ефективніше, ніж у війні проти України — особливо без оперативної підтримки США.

Напад Росії на НАТО — що Путіну потрібно для цього

Для переходу до нового рівня ескалації Кремлю доведеться насамперед збільшити чисельність армії.

«Мобілізація технічно цілком здійсненна; їхню систему мобілізації було налагоджено. Але це також створить серйозні внутрішні проблеми й тиск, які можуть привести до різних цікавих сценаріїв. Для Путіна це було б ризиковане рішення. Проблеми всередині Росії починають накопичуватися: невдачі на полі бою, фінансова ситуація та українські удари вглиб території Росії, які впливають не лише на економіку, а й на людей», — сказав директор Служби зовнішньої розвідки Естонії Каупо Розін.

На думку Йонсона, напад на НАТО став би для Кремля стратегічною помилкою.

«Ми дуже рішуче налаштовані захищати кожен дюйм території Альянсу», — сказав міністр оборони Швеції.

Німецький політик Норберт Реттґен вважає, що для Путіна може видаватися привабливою ідея вийти з глухого кута у війні проти України шляхом розширення конфлікту на країни НАТО в Балтійському регіоні. Водночас він застерігає, що це було б надзвичайно небезпечним кроком.

«Це був би настільки величезний і додатковий ризик для Путіна — після того, як він не досяг достатнього успіху проти України, просто додати собі ще одного дуже сильного противника у військовому конфлікті», — сказав Реттґен.

Втім, додав німецький депутат, російський диктатор неодноразово демонстрував готовність до ризикованих рішень.

«Попри мої сумніви, ми також маємо враховувати, що Путін може діяти ірраціонально та шляхом ескалації«, — зауважив політик.

Нагадаємо, німецький генерал-лейтенант у відставці Юрген-Йоахім фон Зандрарт заявив, що Росія здатна паралельно з війною в Україні розв’язати новий обмежений конфлікт, якщо побачить у цьому вигоду. За його словами, Кремль уже готує потенційне поле бою нижче порогу відкритої війни в Балтійському регіоні, посилює військовий потенціал, нарощує виробництво зброї та створює нові формування у західних військових округах від Фінляндії до Польщі.