Путін намагався поділити “сфери впливу” на переговорах з Байденом

Дата публікації
Поділитись:
WhatsApp
Viber
Путін намагався поділити “сфери впливу” на переговорах з Байденом

Associated Press

Після онлайн-саміту президентів США та Росії агресивні плани РФ щодо України нікуди не зникли.

Російський президент Володимир Путін поставив перед собою цілу низку цілей під час онлайн-саміту з президентом США Джо Байденом і певних результатів все ж досягнув.

Таку думку в коментарі ТСН.ua висловив директор програми “Російські та Білоруські Студії" Ради зовнішньої політики "Українська призма” Максим Хилько.

Чого хотів Путін

Експерт перерахував головні цілі, які, домагаючись зустрічі із Байденом, поставив перед собою Путін:

  • добитися визнання України “сферою впливу” Росії й відмови не лише від перспектив розширення НАТО на Схід, а й від постачання до України нових озброєнь, зокрема, могло йтися про системи протиракетної й протиповітряної оборони, потребу в яких неодноразово озвучували у Києві, а також про посилення українських військово-морських сил; 
  • переконати Вашингтон натиснути на Київ, щоб змусити погодитися на імплементацію російського тлумачення Мінських угод; 
  • отримати гарантії нерозміщення американських ракет на території держав східного флангу НАТО – перш за все Польщі, до якої можуть бути переміщені ракети з Німеччини, якщо новий уряд у Берліні вирішить домагатися їх виведення;
  • перевірити, чи готові заклопотані протистоянням із Китаєм Сполучені Штати розпочати розмови про повернення до існування сфер впливу в Європі (умовної “Ялти-2”);
  • переконати Байдена не чинити перепони для запуску "Північного потоку 2";
  • отримати іміджеві переваги, довівши, що він може вдруге за рік змусити президента США до зустрічі з собою і що Вашингтонові доводиться рахуватися із Росією – хай навіть як із загрозою;
  • компенсувати відсутність запрошення на саміт за демократію, який Джо Байден проведе 9-10 грудня за відсутності російського та китайського лідерів − тепер кремлівська пропаганда має нагоду сказати, що Путін мав свій персональний саміт із президентом США.

“Навряд чи Кремль справді розраховував на виконання всієї програми-максимум, адже такі поступки з боку Байдена не лише зруйнували б американське лідерство у Західному світі й підірвали Північноатлантичний Альянс, але й, вірогідно, коштували би президентові США його посади. Але для Путіна було важливо принаймні перевірити можливу межу компромісів, готовність чи неготовність Байдена до поступок, а також рішучість протистояти планам Кремля, зокрема, щодо України”, - зауважив із цього приводу Максим Хилько

Чого домігся господар Кремля

Судячи з офіційних повідомлень Білого Дому та Кремля, на відміну від Женевського зустрічі, цього разу топ-темою переговорів все ж була Україна, а питання стратегічної стабільності, кібербезпеки та Ірану відійшли на другий план. 

За словами експерта, добитися критичних поступок від Байдена щодо України Путіну не вдалося: гарантій невступу України до НАТО йому не обіцяли, натомість Байден  підтвердив підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також окреслив "сильні економічні та інші заходи", які США та їхні союзники будуть готові застосувати у разі подальшої воєнної ескалації.

Також, як зазначив Максим Хилько, позитивним сигналом є той факт, що після переговорів Байдена та Путіна, посольство США у Києві заявило, що "уряд США наразі не розглядає питання про евакуацію урядового персоналу США або американських громадян з України". Це означає, що різкого погіршення ситуації з безпекою найближчим часом не очікується.

“Втім, все ж доводиться констатувати, що певних результатів Путін добився. Хоча енергетичні питання під час зустрічі, за словами російських посадовців, не піднімалися, але навряд чи випадково саме після їх звершення стало відомо про невключення до оборонного бюджету США поправок, які передбачали санкції щодо "Північного потоку - 2", а також щодо суверенного боргу РФ”, - пояснив співрозмовник ТСН.ua.

Окрім того, за його словами, Кремль мав нагоду повторно впродовж року перевірити реакцію Заходу і України на загрозу повномасштабного вторгнення.

“У Москві почули, що реакцією США та ЄС будуть економічні санкції, включно щодо "Північного потоку - 2", а також переміщення більшої кількості американських військ до держав східного флангу НАТО. Це братиметься до уваги у Кремлі при прийнятті рішення щодо можливого нарощування російської агресії проти України, і, на жаль, не факт, що ця ціна буде визнана у Москві надто високою для реалізації її геополітичних амбіцій і особистих політичних планів Путіна”, - зазначив Хилько. 

Що далі

Експерт наголошує, що Росія уважно спостерігала за реакцією України на загрозу повномасштабного вторгнення, включно із заявами і діями політичного та військового керівництва, рівнем злагодженості реакції Києва та його західних партнерів - все це буде враховано російськими стратегами на майбутнє, і нам потрібно про це пам’ятати. 

“Хоча після зустріч Байдена і Путіна ймовірне тимчасове зменшення напруги на українських кордонах, агресивні плани РФ щодо нашої держави нікуди не зникли, а критично важливий для Путіна 2024 рік невблаганно наближається, і, ймовірно, “українське питання” від прагнутиме закрити до транзиту, в якому б форматі останній не планувався”, - зазначив Максим Хилько.

За його словами, у 2021 році значна частина уваги Кремля була зосереджена на поглинанні Білорусі, але наступного року він може цілком зосередитися на Україні, розраховуючи на білоруську територію як на стратегічний плацдарм, а на білоруський силовий блок − як на проксі сили, які можна використати і для створення загроз, і для провокацій (за які Москва нібито не буде нести відповідальності), а в разі потреби – і для воєнного вторгнення.

“Це означає, що Україна має максимально ефективно використовувати час, прискорено нарощуючи власну обороноздатність, посилюючи співпрацю із партнерами, які будуть готові надати дієву допомогу в критичний момент, а також спільно із партнерами розробляючи комплекси заходів, які зможуть зробити ціну ескалації невиправдано високою для РФ. Цьому дуже сприяло би вміння враховувати інтереси наших партнерів, а також здатність відділяти емоції від прагматичного розрахунку”, - резюмував експерт.

Нагадаємо, президент США Джо Байден поінформував лідерів європейських країн-союзників про свою розмову із президентом Росії Володимиром Путіним.

Читайте також:

Наступна публікація