Путін у відчаї і "планує щось проти балтійських держав" — The Guardian

На тлі посилення тиску з боку України Кремль може вдатися до спроби перевірити міцність єдності НАТО. Країни східного флангу Альянсу попереджають: Росія, ймовірно, готує можливу «провокацію» в Балтійському регіоні або Польщі, щоб протестувати згуртованість західного військового блоку.

Про це пише The Guardian із посиланням на джерела у двох державах.

Західні співрозмовники також висловлюють занепокоєння, що ризики можуть зрости на тлі тиску на Кремль через українську кампанію далекобійних ударів по об’єктах поблизу Москви та Санкт-Петербурга.

У понеділок латвійська розвідка повідомила: «Ми бачимо ознаки того, що Росія готує військові провокації проти балтійських країн або Польщі». Водночас, за оцінкою відомства, не йдеться про повномасштабне вторгнення.

Російська загроза для країн Балтії

Подібну заяву минулого тижня зробило й високе політичне джерело з іншої країни НАТО. За його словами, «ми отримуємо розвідувальні дані», що президент Росії Володимир Путін «планує щось проти балтійських держав».

Джерело припускає, що диктатор може прагнути перевірити готовність США захищати найменших союзників по Альянсу — Естонію, Литву та Латвію — у спробі «кинути кості», оскільки Росія стикається з дедалі більшими труднощами у війні проти України.

У четвер увечері прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відкрито заявив про власне занепокоєння ситуацією.

«Ми також одностайно поділяємо думку, що ситуація є дуже нестабільною, і в найближчі тижні та місяці можна очікувати різні типи ескалації. Ми хочемо підготуватися як група країн, які безпосередньо зазнають цьогоризику», — сказав Туск на після саміту Східного флангу у Гданську.

Росія може вдатися до гібридних атак проти НАТО — яка мета

Латвійська розвідка наголосила, що Росія наразі не має можливості відкрити другий фронт, однак може вдатися до «гібридних атак, таких як ракети, дрони або інші дії, спрямовані на те, щоб надіслати сигнал: припиніть підтримувати Україну, інакше у вас з’являться власні проблеми».

Попри те, що ці сигнали видаються взаємопов’язаними, вони поки що не підкріплені значною кількістю підтверджених деталей. Це відрізняє їх від детальних попереджень, які ЦРУ та MI6 оприлюднили напередодні повномасштабного вторгнення Росії до України.

Ці сигнали з’явилися саме в той час, коли російський наступ в Україні фактично призупинився. Це породжує припущення, що Кремль може вдатися до інших сценаріїв, аби зрушити ситуацію з мертвої точки або змінити баланс на свою користь.

«Москва шукатиме способи порушити нинішню тенденцію — через горизонтальну ескалацію [поширення конфлікту на інші країни] або здійснення чогось в іншому місці. Не варто очікувати, що Росія буде пасивно програвати«, — зазначив експерт із Росії аналітичного центру Chatham House Кейр Джайлз.

Видання нагадало, що від початку повномасштабної війни проти України Росія вже неодноразово вдавалася до саботажу та провокацій. Серед таких випадків — встановлення запалювальних пристроїв у посилки компанії DHL у Великій Британії, Польщі та Німеччині влітку 2024 року.

Минулого вересня 19 російських дронів-приманок порушили повітряний простір Польщі, через що НАТО було змушене підняти винищувачі для їхнього перехоплення, а жителям трьох східних воєводств наказали залишатися в укриттях.

Ознаки вразливості РФ та удар у відповідь

Ознаки вразливості РФ проявилися цього тижня, коли в Білорусі припинили роботу станції ретрансляції дронів після погроз України завдати по них удару. Президент України Володимир Зеленський ще минулої п’ятниці висунув Мінську тижневий ультиматум, наголосивши, що це обладнання використовується Росією для атак на українську територію.

Один із телеграм-каналів повідомив, що влада Білорусі у Брестській та Гомельській областях зобов’язала мобільних операторів демонтувати ретранслятори, пояснюючи це тим, що вони заважають місцям гніздування тетеруків.

Водночас Україна продовжує розвивати власний потенціал для глибоких ударів, здатний вражати об’єкти на відстані до 2000 км у глибині російської території. Лише минулого тижня майже 200 безпілотників атакували низку цілей у Москві, а після удару по нафтопереробному заводу над частинами столиці РФ пролився «чорний нафтовий дощ».

Одне із західних військових джерел зазначило, що існують побоювання: Росія може вдатися до удару у відповідь, якщо Путін відчує надмірний тиск, особливо з огляду на те, що війна дедалі активніше переноситься у повітряний простір над Москвою та Санкт-Петербургом.

«Не буду приховувати — це небезпечний період», — сказало джерело.

Подібні побоювання щодо можливої ескалації з боку Росії вже виникали восени 2022 року. Тоді серія несподіваних поразок окупантів у Харківській області викликала на Заході побоювання, що Москва може навіть вдатися до застосування ядерної зброї для самозахисту. Втім, жодних реальних ознак підготовки до такого кроку зафіксовано не було, а до кінця року лінія фронту стабілізувалася.

Загроза війни Росії з НАТО — останні новини

Попри значні втрати у війні проти України, Росія залишається довгостроковою загрозою для безпеки Європи. За оцінками аналітика Майкла Кофмана, РФ здатна відновити наступальний потенціал протягом 5 — 7 років. Кремль трансформує армію, збільшивши її чисельність до 1,3 млн, та адаптував оборонну промисловість до санкцій, зробивши ставку на масове виробництво бронетехніки, артилерії та сотень тисяч дронів. Експерти попереджають, що НАТО не варто недооцінювати ці зміни: західні армії мають перевагу в авіації, але програють у досвіді ведення бойових дій з масовим застосуванням БпЛА та засобів РЕБ.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте звернувся до Путіна з попередженням: Альянс готовий негайно відповісти на будь-яку агресію проти країн-членів. Рютте наголосив, що блок захистить себе, а майбутній саміт 7– 8 липня в Анкарі продемонструє абсолютну єдність 32 держав. Він анонсував підписання масштабних оборонних контрактів на десятки мільярдів доларів та початок «оборонної промислової революції», яка має зменшити бюрократію та подолати фрагментацію європейського ВПК.