Перейти до змісту
Путін кличе Лукашенка на килим у Сочі: чим Україні загрожує посилення Росії в Білорусі
ТСН.ua

В Кремлі давно марять ідеєю розміщення в Білорусі своєї військової бази. Білорусь — єдина з членів ОДКБ, де її немає.

У понеділок, 22 лютого, Олександр Лукашенко знов полетить до Володимира Путіна в Сочі на аудієнцію. Хоч нелегітимний білоруський президент і каже, що просити грошей у хазяїна Кремля не буде, насправді йдеться про $3 млрд кредиту на добудову Білоруської АЕС на кордоні з Литвою. Москва на це дивиться доволі скептично. Там не приховують бажань позбутися Лукашенка, який став токсичним вже для самого Путіна. 

Проте, на тлі згасання протестних настроїв, Лукашенко затягує транзит влади. Він готовий піти, але після конституційного референдуму, який хоче провести одночасно з місцевими виборами на початку 2022 року. Хоч Лукашенко й пообіцяв не балотуватися на наступних президентських виборах, які ще невідомо коли будуть, перерозподіл повноважень від президента до парламенту та уряду в його інтерпретації швидше фікція. Чи влаштує це Путіна, якому, за чутками, у вересні в Сочі він обіцяв піти вже цього року? До чого готуватися Україні? Адже, за словами експертів, з військової точки зору Білорусь становить для нас загрозу. 

ТСН.ua розбирався, коли Лукашенко віддасть владу, та як Путін може використати це проти України. 

Коли піде Лукашенко

Репресії в Білорусі тривають. У четвер, 18 лютого, двох журналісток польського телеканалу "Белсат" засудили до двох років колонії за стрім розгону мітингу в Мінську 15 листопада 2020 року. Режим Лукашенка, якому, попри протести після сфальсифікованих президентських виборів 9 серпня вдалося втриматися при владі, продовжує закручувати гайки. 

Світлана Тихановська, головна опонентка Лукашенка на торішніх виборах, з Литви пообіцяла відновлення масових акцій протесту навесні. 25 березня в Білорусі День волі. Понад сто років тому, 1918 року, в цей день незалежність проголосила Білоруська Народна Республіка, проіснувавши менш ніж рік. Проте, на тлі зниження протестних настроїв, бо людей банально залякали, а лідери протестного руху хто за кордоном, кого кинули за ґрати, Олександр Лукашенко вирішив ще трохи подовжити своє перебування при владі. 

Виступаючи на Всебілоруських народних зборах 11 лютого, Лукашенко пообіцяв піти, але після ухвалення нової білоруської конституції на референдумі наступного року. Та й це, скоріше, блеф. По-перше, він не сказав, якими повноваженнями поділиться з парламентом та урядом. По-друге, не озвучив дату проведення дострокових президентських виборів. По-третє, хоче зберегти за Всебілоруськими народними зборами конституційні повноваження, щоб їх очолити і звідти ляльководити своїм наступником.  

Експерт програми "Міжнародна і внутрішня політика" Інституту майбутнього Ігор Тишкевич нагадує, що РФ тиснула не так на відхід Лукашенка, як на конституційну реформу, бо для Москви вкрай важлива зміна політичної системи Білорусі, щоб з’явилося місце для проросійських партій. Тому Путін у Сочі поставить перед Лукашенком питання формату та точних строків транзиту влади. Адже після їхньої попередньої вересневої зустрічі преса рясніла таємним планом "Путіна-Патрушева" (секретар Ради нацбезпеки РФ Микола Патрушев. — Авт.), що передбачав передачу влади Лукашенком вже у 2021 році. 

"Загальні контури політики РФ спрямовані на максимізацію впливу всередині Білорусі. Для РФ вкрай важливий вхід у ключові галузі білоруської економіки через створення спільних підприємств. Також їм важливий ще більший вхід у гуманітарну та інформаційну сфери. Звичайно, більшість цих програм будуть запаковуватися у формати Союзної держави. Тому переговори будуть достатньо складними, бо Лукашенко не має наміру ділитися владою, зокрема з Росією, про що він недвозначно говорив, звертаючись до чиновників Всебілоруських народних зборів, закликаючи не дивитися на російських колег. Адже в умовах дефіциту легітимності, якраз чиновники середньої ланки можуть почати пошуки нового покровителя", — каже ТСН.ua Ігор Тишкевич. 

Україна в оточенні  

Сумнівів у тому, що Путін кличе Лукашенка на килим для пояснень, немає. Лукашенку доведеться виправдовуватися, чому, перефразовуючи його ж вислів, він "посинілими пальцями тримається за крісло". Подальша підтримка нелегітимного підсанкційного на Заході білоруського лідера для Путіна є токсичною. Росія ризикує наразитися на додаткові санкції ЄС і США, та поглиблення антиросійських настроїв у самій Білорусі. 

Але й Лукашенко має кілька козирів у рукаві. По-перше, він може справедливо вказати Путіну на масові затримання і розгін протестів у самій Росії (цікаво, що прокремлівські Telegram-канали порівнювали розгони російських протестів з білоруськими, акцентуючи, що російські правоохоронці гуманніші за білоруський ОМОН). По-друге, може знову шантажувати заграваннями з Заходом (відміна смертної кари, звільнення затриманих активістів і опозиціонерів). По-третє, Росія також зважає на фактор Китаю, який досить непогано почувається в Білорусі. 

Але все це радше внутрішня кухня Білорусі та Росії. На публіку Лукашенко заявляє, що вони з Путіним в одном човні проти колективного Заходу, а протести в Росії — це насправді відлуння та продовження білоруських акцій. Більш ворожими стали заяви Лукашенка й на адресу Києва, хоча українські дипломати не вважають Білорусь прямою загрозою. 

В Кремлі давно марять ідеєю розміщення в Білорусі своєї військової бази. Переговори про дислокацію авіабази РФ в Барановичах або Бобруйську з можливістю подальшого розширення тривали роками. Цікаво, що Білорусь — єдина з членів ОДКБ, де немає російської військової бази. Щоправда, два російські військові об'єкти, що передані Москві в оренду, в країні все ж є. 

До того ж, як стало відомо ТСН.Тижню, Росія та Білорусь створюють спільні розвідувальні пункти на кордоні з Україною для виконання спільних завдань. Тож на спільному з нами кордоні з’являться прикордонні підрозділи російської ФСБ. 

Заступник директора Центру армії, конверсії та роззброєння з міжнародних питань Михайло Самусь каже, що з військової точки зору Білорусь для України становить загрозу. Від 1997 року діє об’єднане угруповання військ (за Договором про Союз Білорусі та Росії). За всіма оперативними і стратегічними документами воно діє за єдиним планом, керується з єдиного центру в Москві. Застосування цього угруповання вже є загрозою для України. 

"Ми перебуваємо в стані війни з Росією, тому вся територія Білорусі фактично може бути використана для нападу на Україну. Звісно, географічно з військової точки зору ця територія не є сприятливою для проведення широкомасштабних сухопутних операцій. Але для дій сил спеціальних операцій, ракетних і ударів авіації білоруська територія може використовуватися. І до цього Україні треба готуватися — це протидиверсійна, протиповітряна та протиракетна оборона. На всіх військових іграх, які проводяться урядовими й неурядовими структурами НАТО, територія Білорусі постійно використовується Росією для масштабного наступу на країни Балтії і Польщу", — пояснює ТСН.ua Михайло Самусь. 

Відео Скандальне розслідування "Палац Путіна": що знайшов у Геленджику Олексій Навальний

Розслідування головного російського опозиціонера Олексія Навального про так званий палац Путіна стало найпопулярнішим цього тижня серед українців відео в ютубі. Його Навальний опублікував одразу ж після свого арешту. Минулої неділі політик повернувся до Москви з Німеччини, де майже 5 місяцІв лікувався від наслідків отруєння речовиною "Новачок". Але Навальний навіть з аеропорту не вийшов. Суд заарештував його на 30 діб і зараз політик перебуває у СІЗО "Матроська тиша". Тим часом його розслідування про розкіш палацу Путіна вже подивилися більше п’ятдесяти п'яти мільйонів разів. Ми теж це зробили і далі коротко усе вам перекажемо.   

Скандальне розслідування "Палац Путіна": що знайшов у Геленджику Олексій Навальний