Реінтеграція у фактах. За якими правилами житиме окупований Донбас

Реінтеграція у фактах. За якими правилами житиме окупований Донбас

Фото: Reuters

Що нового у законі про реінтеграцію Донбасу.

Перші три дні Нового року народні депутати витратили на ухвалення документа, який наробив багато галасу у році попередньому – закону про реінтеграцію окупованих територій Донбасу.

Документ дозволяє застосовувати Збройні сили та інші військові формування без оголошення воєнного стану, значно розширює права учасників АТО та створює абсолютно новий орган, який користуватиметься нечуваною владою на окупованих територіях. Головним дискусійним питанням минулого року було законодавче визнання Мінського процесу. Цей пункт із тексту вилучили.

До другого читання депутати подали майже 700 поправок, 500 з яких успішно провалили. Саме голосування цього разу минуло мирно – без блокувань трибуни Ради і димових шашок.

Влада визнала Російську Федерацію окупантом Донбасу та Криму і цією тезою згуртувала навколо себе союзників – "Самопоміч", "Батьківщину" та "Радикальну партію". "Опозиційний блок" і "Відродження" дали лише один голос "за". Загалом документ підтримало 280 нардепів. Що треба знати про новий закон і як він вплине на кожного українця – коротко на ТСН.ua.

Хто автор і чому так довго ухвалювали?

Ще навесні минулого року в Адміністрації президента виокремилися два центри написання законопроекту про деокупацію – секретар Ради національної безпеки Олександр Турчинов та президент Петро Порошенко. Перший пропонував агресивну політику щодо окупованих територій, другий – винятково мирне повернення.

Як розповідали високопоставлені джерела, Турчинов педалював якнайшвидше створення об’єднаного штабу. Секретарю РНБО не подобалося, що силові відомства в зоні АТО не мають координації, а подекуди навіть ворогують між собою.

Порошенко, своєю чергою, зосередився на узгодженнях з міжнародними партнерами. Президент хвилювався, що категоричні формулювання щодо Росії можуть зашкодити Україні у відносинах із Заходом.

Усе літо обговорення стратегії повернення Донбасу тривало винятково кулуарно. Депутати вперше побачили напрацювання владних юристів лише у вересні минулого року.

Під час ухвалення законопроекту про реінтеграцію Донбасу в першому читанні офіційним автором був президент України. Турчинов доповідав щодо нього перед голосуванням.

До другого читання документ коригувався у комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони.

"Народний фронт" – політична сила, до якої входить Турчинов, наполягав, щоб законопроект остаточно ухвалили до кінця 2017 року.

Однак із розглядом затягнули через обмін заручниками, що відбувся перед Новим роком. В оточенні президента стверджують, що ухвалення закону щодо Донбасу з чіткими антиросійськими формулюваннями могло завадити визволенню незаконно утримуваних українців.

Що міститься в законі?

Закон про реінтеграцію, або як його ще називають про деокупацію – визнає Російську Федерацію країною-окупантом деяких територій Донецької та Луганської області, півострова Крим та міста Севастополь. В тексті закону вказано, що ефективний контроль над цими територіями здійснює не Україна, а "окупаційна адміністрація Російської Федерації". Фактично вся відповідальність за моральну та матеріальну шкоду покладена на Росію. 

Замість антитерористичної операції в документі вживається термін "заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі й стримування збройної агресії Російської Федерації".

Ухвалений закон дає можливість застосовувати Збройні сили України та спеціальну техніку на окупованих територіях Донецької та Луганської областей без офіційного запровадження воєнного стану. За екстрених обставин документ передбачає особливі заходи в окупованих районах. Військовослужбовці, працівники правоохоронних органів та інші особи, залучені до здійснення заходів із забезпечення нацбезпеки, можуть застосовувати зброю, перевіряти документи громадян та посадових осіб, проводити особистий огляд речей, транспортних засобів, обмежувати рух громадян. Крім цього, вони можуть проникати до приватних житлових та інших приміщень, використовувати із службовою метою засоби зв’язку і транспортні засоби, що належать громадянам, підприємствам, установам та організаціям.

Створюється об’єднаний оперативний штаб. Умовно кажучи, це – великий оперативний центр керування окупованими територіями, на який буде покладено всю військову та політико-економічну владу в регіоні. Йому підпорядковуватимуться всі військові формування в регіоні.

У разі запровадження воєнного стану військово-цивільні адміністрації замінять на військові, які будуть напряму підпорядковуватися саме створеному оперативному штабу.

Управляти оперативним штабом буде командувач об’єднаних сил. Його призначатиме президент України за поданням начальника Генерального штабу. Командувач об’єднаних сил має право обмежувати в’їзд осіб на тимчасово окуповані території Донецької та Луганської областей та їх виїзд із таких територій.

Що змінилося в новій редакції

Депутати доповнили законопроект згадками про окупацію Криму та міста Севастополь, чого не було в попередній редакції. Однак дат початку окупації Криму та Донбасу в документі так і не вписали.

Парламентарі значно деталізували роботу Об’єднаного оперативного штабу. На нього покладено планування, організацію та контроль за операціями в зоні конфлікту. Також він контролюватиме всю роботу військово-цивільних адміністрацій у Донецькій та Луганській областях.

Якщо раніше пропонувалося, що оперативний штаб відповідатиме за переміщення товарів із окупованих територій, то тепер ця функція покладена на Кабінет міністрів.

Важливо, що ухвалений закон не змінює ні тактики, ні стратегії військових дій на Донбасі. А визнання Російської Федерації агресором надалі може допомогти Україні в міжнародних судах. 

Повʼязані теми:

Наступна публікація