Обстріли РФ України стають жорстокішими та кривавішими: у WSJ пояснили мотиви Кремля

За перші два тижні червня РФ випустила проти України стільки ж ударних безпілотників, скільки й протягом декількох місяців минулого року. Це створює навантаження на протиповітряну оборону та підриває спроби президента Трампа забезпечити мирну угоду.

Про це повідомляє The Wall Street Journal.

Статистичний аналіз, проведений британським Центром інформаційної стійкості показав, що Росія, після збільшення виробництва, запустила понад 20 000 безпілотників 2025 року.

«Значне збільшення загальної кількості запусків безпілотників майже намагається перенаситити українську протиповітряну оборону. А це означає більшу ймовірність того, що вони дійсно вразять ціль», — сказав Кайл Глен, слідчий CIR.

Вранці 10 червня Київ був оповитий димом після нічного нападу. Ударна хвиля від атаки, в якій було задіяно 315 безпілотників та сім ракет, пошкодила фасад Софійського собору. В Одесі напад сильно пошкодив історичну кіностудію.

Міста поблизу лінії фронту, де протиповітряна оборона має мало часу для реагування, особливо вразливі до частих ударів. Кількість безпілотників та ракет, що надходять, зростає вже кілька місяців, заявив президент України Володимир Зеленський у відеозверненні минулого тижня.

«Це стійка тенденція. І це означає, що в Москві не бояться нікого у світі — нікого з тих, хто закликав до припинення вбивств та змістовних переговорів про припинення війни».

Росія описала свої останні атаки як відповідь на зухвалу операцію України «Павутина», яка знищила російські стратегічні бомбардувальники глибоко всередині країни. Але руйнівні російські авіаудари були характерною рисою війни з самого її початку, і Москва постійно вдосконалювала свої можливості в галузі безпілотників.

Партнерство з Іраном

Перший злам настав у листопаді 2022 року, коли Росія підписала угоду з Іраном про закупівлю та виробництво своїх ударних безпілотників «Шахед» на місцевому рівні. Як пояснив Омар Аль-Гусбі, старший аналітик C4ADS, некомерційної організації, яка досліджує незаконні мережі по всьому світу, це забезпечує досить дешеву, масово вироблену платформу, яка має надзвичайно велику дальність польоту. Іранці мали систему зброї, яка ідеально відповідала тому, що було потрібно росіянам.

У нещодавньому звіті про безпілотник «Шахед» та його варіації C4ADS оцінює, що Росія заплатила 1,75 мільярда доларів за технологію, обладнання, вихідний код та 6000 безпілотників «Шахед». Таким чином, вона змогла керувати власним ланцюгом поставок та розширювати масштаби й частоту своїх атак.

До вересня Росія запустила 8060 ударних безпілотників типу «Шахед» та подібних. Цифри CIR свідчать про те, що між січнем 2023 року та 12 червня 2025 року було запущено загалом 34 014 безпілотників.

Мирні зусилля Трампа під питанням

Як зазначається, посилення повітряних нападів Росії поставило під сумнів зусилля адміністрації Трампа щодо переговорів про припинення вогню. Трамп дорікнув президенту Росії Володимиру Путіну після того, як у деяких атаках загинули мирні жителі.

«Володимире, СТОП!» — написав він у соціальних мережах після однієї атаки у квітні.

Проте США вагаються задовольнити прохання Зеленського посилити санкції проти Росії та надіслати Києву більше зброї, включаючи системи протиповітряної оборони.

«Україна має обмежену кількість систем перехоплення Patriot — дорогу та затребувану зброю, яку Зеленський роками намагався отримати більше. Боєприпаси можуть коштувати мільйони доларів за заряд. Хоча Україна все ще отримує зброю з допомоги США, схваленої адміністрацією Байдена, нових пакетів не надходить», — наголосили автори статті.

Комбіновані удари для посилення шкоди

Відомо, що Росія використовує комбіновані атаки, щоб посилити шкоду. Вона використовує поєднання імітаторів та справжніх ударних безпілотників, намагаючись подолати ППО, а також ракети з літаків та кораблів, які важко перехоплювати.

«Москва також удосконалює технології, які вона використовує для обходу української оборони. Удосконалення антен та технології наведення ускладнюють перенаправлення російських безпілотників за допомогою засобів радіоелектронної боротьби. Безпілотники запрограмовані на політ на висоті понад милю, що робить їх недосяжними для українських мобільних підрозділів ППО, озброєних кулеметами, встановленими на дахах вантажівок», — зазначають у WSJ.

Речник українських ВПС Юрій Ігнат визнає, що росіяни продовжуватимуть експериментувати та вдосконалюватися. Це нормальна практика під час війни. У відповідь Україна також використовує комбінацію видів зброї: окрім радіоелектронної боротьби та мобільних груп, вона іноді розгортає винищувачі F-16 для збивання ударних безпілотників над районами з меншим покриттям ППО. Німецькі системи Gepard та Iris-T допомагають захищатися від ракет. Для балістичних ракет, таких як ті, що постачаються Північною Кореєю, Україна використовує Patriot.

Водночас далекобійні удари України по території РФ завдала шкоди цілям далеко всередині Росії, регулярно запускаючи десятки, а іноді й сотні, власних безпілотників через кордон. Нещодавно Україна атакувала завод у Татарстані, де виготовляються безпілотники Shahed, що стало третім таким ударом по заводу за кілька місяців.

«Ми захищаємося всіма можливими методами. Ми хотіли б зробити якийсь щит, парасольку, щоб прикрити Україну з території Росії та, сподіваємося, і Білорусі також», — сказав Ігнат.

Тим часом Росія здійснює свої повітряні атаки з кількох напрямків, зокрема з окупованого Кримського півострова. Вона часто програмує дрони так, щоб вони прибули до цілі уповільнено, створюючи ефект рою.

У WSJ акцентують, що російські командири часто обирають лише кілька міст за ніч для атаки — ще одна тактика прориву оборони України. Коли дрони прибувають один за одним, нічне небо наповнюється звуком комариного дзижчання, яке набирає інтенсивності, коли дрони розганяються та пікірують до своїх цілей під кутом 45 градусів.

Перехоплені дрони все ще можуть становити небезпеку. Вони можуть вибухати в небі, розкидаючи осколки в усіх напрямках, або падати на землю, де вибухові боєголовки можуть детонувати в будь-якому місці, загрожуючи будинкам, інфраструктурі та людям.

Після нещодавнього нападу на Київ, за даними влади, пошкодження торкнулися 20 будівель в одному районі. Мешканці, які переховувалися в гаражі, спостерігали, як ударна хвиля вибиває ворота.

«Вони атакували кожні пів години. Ми ховалися й ховалися, а потім почули удар. Ми вийшли на вулицю подивитися, а потім кинулися назад, на випадок, якщо буде ще один напад», — розповів житель Києва.

Нагадаємо, вночі 17 червня російські війська завдали масованого удару по Києву. Ворог застосував безпілотники типу «Шахед» та балістичні ракети. Є загиблі та поранені.

За словами президента Володимира Зеленського, це був один із найбільш страшних ударів по столиці. Наслідки зафіксували у 7 районах столиці: Солом’янському, Святошинському, Дарницькому, Дніпровському, Подільському, Оболонському та Шевченківському.

Заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця наголосив, що нашій державі потрібно більше ППО та ракет до систем, і Україна очікує на потужну реакцію в Кананаскісі, де триватиме саміт G7.

Станом на 9 ранку 18 червня є оновлена інформація про кількість жертв у Києві. На жаль, вона зросла, і цифра може бути не остаточною. Так, через ракетний удар РФ по будинку в Солом’янському районі загинуло 18 людей. Загалом у столиці — 23 загиблих. Розбір завалів триває.