Російське "НАТО" тріщить по швах: Пашинян заганяє Путіна у нову кризу — Newsweek

Російський аналог НАТО опинився у глибокій кризі через рішення Єревана дистанціюватися від Москви. Керівництво Вірменії наголошує на неефективності ОДКБ та готує історичний розворот у бік Євросоюзу.

Про це йдеться у статті Newsweek.

Вірменія не активізуватиме роботу в ОДКБ

Виступаючи в парламенті 24 серпня, прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Єреван не планує відновлювати співпрацю з Організацією Договору про колективну безпеку (ОДКБ), яку Вірменія призупинила у лютому 2024 року. За словами глави уряду, рішення пов’язане з нездатністю організації допомогти Вірменії під час останніх конфліктів з Азербайджаном.

Пашинян також зазначив, що позитивно сприйняв би рішення шести держав-членів ОДКБ виключити Вірменію з організації.

«Я можу з упевненістю сказати, що ми не активізуватимемо нашу роботу в ОДКБ, ми не активізуватимемо її. І я знаю, що в ОДКБ та в організації тривають дискусії. Статут передбачає таку можливість, країну можуть виключити з організації. Я буду дуже радий, якщо організація вирішить виключити Республіку Вірменія з Організації Договору про колективну безпеку. Принаймні це звільнить нас від дилеми щодо виходу», — висловився Пашинян.

Речник Кремля Дмитро Пєсков прокоментував це так: «якщо Єреван більше не потребує членства в такій важливій для забезпечення регіональної безпеки організації для захисту своїх національних інтересів, то він вільний ухвалити відповідне рішення та вийти з цієї організації».

Директор Єреванського центру регіональних досліджень Річард Гірагосян вважає заяви Вірменії «доволі запізнілими». На його думку, ОДКБ «довела, що є ненадійним постачальником безпеки» на тлі «нападів і вторгнень Азербайджану на суверенну територію Вірменії».

«Хоча ця криза з Азербайджаном значною мірою відійшла на другий план через безпрецедентний прогрес у дипломатичних переговорах між Вірменією та Азербайджаном, очолювана Росією ОДКБ тепер має вигляд глухого кута для безпеки Вірменії», — сказав Гірагосян.

«Водночас керівництво Вірменії діє розсудливо й обережно, не бажаючи без потреби провокувати надмірну реакцію з боку Росії. Тому реальний важіль впливу Вірменії полягає у призупиненні її внеску в діяльність ОДКБ, а не у виході з «порожнього альянсу», яким нині є ОДКБ», — додав експерт.

Чому Вірменія хоче вийти з ОДКБ?

Нагірний Карабах і створення підтримуваної Вірменією Республіки Арцах на міжнародно визнаній території Азербайджану роками залишалися одним із ключових джерел напруженості між Єреваном і Баку та спричинили численні збройні зіткнення. Конфлікти у 2020, 2022 та 2023 роках зрештою завершилися ліквідацією Азербайджаном сепаратистської структури та значними втратами серед вірменських і підтримуваних Вірменією сил.

Росія направила до регіону тисячі миротворців, однак її відмова втручатися на боці Вірменії у відповідь на атаки Азербайджану по вірменській території змусила Єреван засумніватися в готовності та здатності Москви гарантувати безпеку країни. Ці сумніви посилилися після початку повномасштабного вторгнення Росії до України 2022 року.

У своїх останніх заявах Пашинян наголосив, що протягом останніх двох століть відносини між Єреваном і Москвою були «побудовані на фундаменті та розумінні того, що Росія є гарантом безпеки вірменського народу та вірменської держави». Водночас він зазначив, що «через власні безпекові виклики Російська Федерація часом може стикатися зі значними обмеженнями у своїй здатності виконувати цю роль».

Суперечності в ОДКБ та позиція Росії

Наразі до складу ОДКБ входять Вірменія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан, Росія та Таджикистан. Серед цих держав лише Білорусь відкрито підтримала російське вторгнення до України. Водночас за місяць до початку повномасштабної війни, у січні 2022 року, ОДКБ на запит Казахстану направила свої війська для придушення внутрішніх протестів у країні.

Попри зростання суперечностей, Москва продовжує виступати за поглиблення співпраці в межах організації. На початку серпня під час зустрічі представників ОДКБ начальник Об’єднаного штабу організації генерал-полковник Андрій Сердюков заявив, що «важливість забезпечення колективної безпеки продовжує зростати, що вимагає тісної співпраці з усіма відповідними міжнародними організаціями».

Проблеми ОДКБ у відносинах із Вірменією

Водночас засновник і директор Ради з політичних та стратегічних досліджень «Китай — Євразія» в Єревані Мгер Саакян вважає, що проблеми ОДКБ у відносинах із Вірменією почалися задовго до російсько-української війни.

За його словами, «центральна проблема полягає в тому, що ОДКБ перестала функціонувати як надійний компонент архітектури безпеки Вірменії» ще 2018 року. Тоді зміна влади у Вірменії призвела до кризи в керівництві організації. Зокрема, Єреван відкликав свого представника Юрія Хачатурова з посади генерального секретаря ОДКБ, щоб той постав перед судом у Вірменії за звинуваченнями у придушенні опозиційних протестів.

Відтоді, за словами Саакяна, Азербайджан неодноразово атакував вірменську територію, тоді як відносини між Єреваном і Москвою дедалі більше погіршувалися. Однією з причин цього стало «поглиблення стратегічного партнерства Москви з головним союзником Азербайджану — Туреччиною, що породжує у Вірменії питання, чи варто країні залишатися [в ОДКБ]».

«Водночас Вірменія прагнула уникати прямої ескалації з Росією. Відтак замість офіційного виходу з ОДКБ Єреван вирішив заморозити свою участь в організації, використовуючи цей крок як політичний сигнал невдоволення нездатністю ОДКБ забезпечити територіальну цілісність Вірменії, водночас зберігаючи стратегічну гнучкість», — пояснив Саакян.

За його словами, Москва також намагається посилити тиск на Єреван.

«Своєю чергою, Росія нині загострює ситуацію, намагаючись змусити Вірменію визначитися зі стороною в умовах формування Багатополярного світового ладу 2.0, використовуючи традиційні механізми м’якого балансування, зокрема економічний тиск та погрози використати енергоресурси як зброю, щоб перешкодити Єревану й надалі зміцнювати відносини зі США та ЄС», — додав експерт.

Трамп демонструє Вірменії переваги партнерства зі США

На тлі спроб президента Росії Володимира Путіна зберегти вплив і довіру Вірменії президент США Дональд Трамп прагне продемонструвати Єревану переваги партнерства з Вашингтоном.

Ще за адміністрації президента США Джо Байдена Вашингтон почав активніше розвивати дипломатичні контакти з Вірменією. У міру послаблення російського впливу Вашингтон та Єреван уклали угоду про стратегічне партнерство. Це сталося за кілька днів до того, як Трамп вдруге вступив на посаду президента у січні 2025 року.

У серпні 2025 року Трамп зустрівся з Пашиняном та президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим. Сторони попередньо погодили мирну угоду та заклали основу для створення «Трампівського маршруту міжнародного миру та процвітання» (TRIPP).

Проєкт TRIPP почали активно просувати у травні на тлі поглиблення американсько-вірменських відносин і нової всеосяжної угоди про стратегічне партнерство. Він передбачає будівництво залізничного маршруту протяжністю 27 миль, який має з’єднати материкову частину Азербайджану з його ексклавом Нахічевань через південну частину Вірменії.

Минулого тижня США, Вірменія та Азербайджан у спільній заяві підтвердили намір продовжувати реалізацію проєкту TRIPP. Документ оприлюднили до річниці мирної угоди, укладеної за посередництва Вашингтона. У ньому зазначається, що наразі проводяться відповідні дослідження для подальшого просування ініціативи. Вона, зокрема, відкриває для США можливості інвестувати в інфраструктуру та проєкти з освоєння природних ресурсів.

Вірменія не відмовляється від тісних контактів із Росією

Проте, як зауважив Гірагосян, Вірменія водночас не відмовляється від тісних контактів із Москвою. Зокрема, на початку цього року Пашинян здійснив свою першу після переобрання закордонну поїздку саме до Росії, де зустрівся з Путіним.

Крім того, Вірменія досі залишається членом Євразійського економічного союзу (ЄАЕС), створеного за участю Росії. Це також свідчить про те, що повний геополітичний розворот Єревана на Захід наразі малоймовірний.

«Вірменія нині докладає значних зусиль, щоб відновити баланс між поглибленням зв’язків із Заходом і залежністю від Росії в енергетичній, економічній та торговельній сферах», — сказав Гірагосян.

Він також наголосив, що політика «диверсифікації» Вірменії, «яка зумовлена необхідністю залучення ширшого кола партнерів у сфері безпеки, працює».

«І вона виявилася успішною, оскільки дозволяє уникнути пастки протистояння між Росією та Заходом за принципом гри з нульовою сумою», — додав експерт.

Обережний курс Вірменії

На тлі прагнення Єревана переглянути свої геополітичні орієнтири Саакян закликав Вірменію дотримуватися максимально обережної політики.

«Вірменії потрібно діяти обережно, не займаючи чийогось боку, поєднуючи балансування та хеджування як цілісну геостратегію у взаємодії з акторами на Заході, Сході, Півночі та Півдні одночасно», — сказав експерт.

Водночас експерт висловив сумнів у тому, що Трамп зацікавлений у подальшому розширенні НАТО на території, які раніше належали до радянської сфери впливу. На його думку, це фактично означає, що «двері зачинені» для Вірменії, якщо вона вирішить перейти від ОДКБ до західного військово-політичного альянсу.

Разом із тим Саакян позитивно оцінив укладену в травні всеосяжну угоду про стратегічне партнерство між США та Вірменією. За його словами, вона може стати основою для подальшого розвитку країни.

Нагадаємо, напередодні Пашинян оголосив про плани Вірменії найближчим часом офіційно звернутися по членство у Євросоюзі та провести відповідний референдум після досягнення необхідної реперної точки в обговореннях.