Роздавання паспортів та критика освітнього закону. Хронологія загострення кризи між Україною та Угорщиною

Від минулого року між державами не вщухають конфлікти.

Минулого року - у вересні - між Угорщиною та Україною розгорівся скандал навколо нового закону про освіту, який Рада на той час щойно ухвалила. Норма щодо збільшення української мови в процесі викладання у школах збурила й інших сусідів, які вбачали у ній наступ на етнічні меншини. Серед них реакція офіційного Будапешта була найбільш різкою і вилилася у тривале дипломатичне протистояння, яке триває й нині та підживлюється іншими проблемами відносин двох держав.

Загострення кризи у міждержавних відносинах

Восени 2017 року МЗС Угорщини назвало закон "ганебним ударом в спину". “Неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм можливість робити це у дитячих садках і початкових класах", - йшлося у заяві відомства.

Після цього Київ почали мало не шантажувати перешкоджанням євроінтеграції. Глава угорського МЗС Петер Сійятро заявив, що Будапешт блокуватиме рішення ЄС щодо зближення з Україною, тож Київ "може забути про інтеграцію до Європи". Крім того, лунали погрози і торговельними та економічними санкціями, які начебто може ввести ЄС.

Тоді ж Сійятро відмовився від зустрічі, яку запропонував провести його український колега Павло Клімкін.

Обговорення закону про освіту відбулося і в ПАРЄ. На засіданні у Страсбурзі в жовтні президенту Петру Порошенку довелося захищати цей документ.

ВідеоПрезидент ПАРЄ заявила, що чекає від України ефективних реформ та боротьбу з корупцією

"Наша система життєво потребувала реформування. Ми бажаємо модернізувати українську школу. Стаття 7, яку критикували певні наші європейські партнери, спрямована на покращення стану української мови в публічному житті, але також гарантує використання мов національних меншин", – пояснював він і додавав, що 75% випускників шкіл у Береговому не склали іспит з української мови, бо просто її не розуміють.

Однак Сійятро, який все ж зустрівся із Клімкіним, продовжував наполягати на перегляді на законодавчому рівні сьомої статті, яка "утискає" мовно-освітні права національних меншин в Україні.

У Будапешті тим часом під посольством України в Угорщині відбулася акція за "самовизначення Закарпаття". Демонстранти закликали дати свободу русинським, польським, болгарським, румунським, вірменським національним громадам і протестували проти "варварства путчистів, які захопили в полон Україну і разом з нею угорських національних братів".

ВідеоМіністр МЗС Клімкін спробував владнати відносини із Угорщиною

Зрештою, 19 жовтня Україна та Угорщина дійшли згоди у мовних питаннях, пов`язаних з законом про освіту. Міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила про досягнення компромісу з угорською стороною. Вона зазначила, що надалі модель, за якою навчатимуться діти в угорських школах, буде створюватися спільно з угорською громадою. А всі необхідні корективи будуть вноситися в нову редакцію закону, навчальні плани для відповідних шкіл, нові підручники і методичні матеріали з підготовки вчителів.

ВідеоУгорщина профінансує навчання українських студентів на наступний рік

Програма освітнього обміну в Угорщині на 2018-19 роки передбачає близько 100 стипендій для українських бакалаврів, магістрів та аспірантів. Про це повідомляє вітчизняне Міністерство освіти і науки. Українці зможуть обирати і мову навчання. З наступного року у Польщі набувають чинності нові правила працевлаштування іноземців, у тому числі і українців. За дозвіл на сезонну роботу у країні доведеться платити 30 злотих, це близько 240 гривень. Причина запровадження таких правил – контроль всіх трудових мігрантів.

Угорщина профінансує навчання українських студентів на наступний рік

Проте Угорщина не зупинилася в своїх нахабних зазіханнях: у листопаді віце-прем’єр Угорщини Жолт Шем’єн заявив, що етнічні угорці, які живуть за кордоном, мають право виступати за автономію та угорське громадянство.  "Угорське громадянство для закарпатців – це не тільки емоційне питання, а й екзистенційне, оскільки дозволяє вільно пересуватися світом. Уряд прагне до цього, аби після сотні років репресій від "Тріанону" люди відчули переваги бути громадянином Угорщини", - сказав тоді Шем’єн.

З ним вирішив поговорити екс-регіонал Нестор Шуфрич. Він нібито домовився з віце-прем'єром "захищати" права нацменшин в Україні.

Цього ж місяця Сійярто заявив у Брюсселі, що  Угорщина не може підтримати прагнення України до євроатлантичної інтеграції через закон про освіту.

Павлу Клімкіну довелося поїхати на Закарпаття. У Береговому й Ужгороді міністр зустрівся із місцевою владою, освітянами й угорською громадою. В одній з гімназій довелося залучити перекладача через нерозуміння дітьми української.

Водночас МЗС Угорщини закликало направити у Закарпатську область постійну місію ОБСЄ для спостереженням у зв'язку з "напруженою" ситуацією. І обурилося дубляжем театральних вистав та газет нацменшин українською мовою.

Уряду довелося подовжити перехідний період для запровадження "мовної" статті для національних меншин. Перехід на нові правила викладання предметів триватиме до 2023 року.

ВідеоУгорщина наполягає на створенні постійної місії спостерігачів на заході України

Однак в Угорщині не заспокоїлися і не припинили виступати проти закону. Засідання комісії Україна-НАТО тричі блокувалося Будапештом. А в травні на першому засіданні нового уряду Віктора Орбана ухвалили "меморандум про захист закарпатських угорців", в якому членам НАТО запропонували врахувати "проблеми національних меншин в Україні, пов'язані з українськими законами". Також урядовці ініціювавали перегляд усіх програм альянсу, спрямованих на підтримку України. Лише в червні угорська сторона заявила, що у переговорах про закон відбулися вагомі зрушення, про прогрес заявив і Клімкін. Спочатку участь України в саміті НАТО було розблоковано, однак в липні вона знову стала неможливою через протест сусідньої країни. У Будапешті не побачили зрушень у навколоосвітній дискусії. У серпні стало відомо про рішення угорського уряду створити міністерство, відповідальне за розвиток Закарпатської області.

Орбан, який відзначився антиукраїнськими заявами щодо євроатлантичного курсу держави, у вересні запропонував президенту Росії Володимиру Путіну подовжити газопровід "Турецький потік" до Угорщини, щоб постачати газ в обхід України.

Антиугорські спалахи на Закарпатті

У листопаді 2017 року п'ятдесят активістів "Свободи" зняли прапор Угорщини з будівлі міської ради Берегового з наміром спалити його. Реалізувати план завадила поліція, яка відібрала та повернула стяг. Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль заявив, що політичні сили, які влаштували провокацію, не мають жодної підтримки в області.

У Береговому намагались спалити прапор Угорщини
zaxid.net
У листопаді п'ятдесят активістів "Свободи" зняли прапор Угорщини з будівлі міської ради Берегового з наміром спалити його

У лютому сталася пожежа у будівлі Закарпатського союзу угорців. Також цього місяця невідомі кинули пляшку з запалювальною сумішшю у вікно будівлі Закарпатського союзу угорців. Згодом з'ясувалося, що за підпалом стояли громадяни Польщі, члени праворадикальної організації "Фаланга".

У березні знову в Береговому було потрощено дев’ять автівок із угорськими номерами. Автомобілі з українською реєстрацією, що були припарковані поруч, залишилися непошкодженими.

Російський слід

Спецслужби, чиновники й політики переконані, що ситуацію на Закарапатті намагаються розхитати зовнішні сили. До прикладу, інформація про те, що Товариство угорської культури Закарпаття обране об'єктом ураження російськими спецслужбами, була відома СБУ з грудня 2017 року.

Москаль заявляв, що російські ФСБівці мають команду розхитати ситуацію на кордоні із Євросоюзом.

"Втрутитися в ситуацію в регіоні намагається ФСБ, а саме 5-те Управління, яке займається розвідувальною діяльністю і проведенням спецоперацій на території країн бувшого СРСР. Їх цікавить, в першу чергу, Україна, Грузія і Молдова. Поступила команда розхитати ситуацію на кордоні з ЄС. Закарпаття дуже їх цікавить. Вони можуть сидіти в любому готелі на кордоні з Україною в Чехії, Румунії, Польщі. Вони можуть сидіти тут, в якийсь здравниці. Це як радіація. Ми їх не бачимо, але вони тут є", - казав він у березні цього року.

Роздавання угорських паспортів

Навесні 2018 року посол Ерно Кешкен заявив, що Угорщина має право роздавати свої паспорти усім, хто має угорське коріння. Українське МЗС дізналося, що на Закарпатті було видано більше 100 тисяч паспортів громадянина Угорщини. За різними оцінками, від 30 до 40 тисяч працездатних українських громадян угорського походження виїхали в інші держави Європи.

У вересні ЗМІ поширили відео, як у Береговому Закарпатської області консульство Угорщини видає громадянам України паспорти. Чиновники закликали не розповідати про нові документи українській владі. Це спричинило новий дипломатичний скандал: Клімкін повідомив про висилання угорського консула із Закарпаття, а Сійятро пригрозив заходами у відповідь.

ВідеоУ містечку Берегово зафіксували чергову видачу документів про громадянство Угорщини

Більше сотні тисяч українців на Закарпатті мають угорські паспорти. Чергову видачу документів про громадянство Угорщини у містечку Берегово зняли на приховану камеру кілька днів тому. Відео миттєво розлетілося мережею. І викликало шквал коментарів та офіційні заяви дипломатів. Про деталі інциденту, його передумови та наслідки – далі в Сніданку.

У містечку Берегово зафіксували чергову видачу документів про громадянство Угорщини

Після заходів, які є дискримінаційними для закарпатських угорців, і різних спроб залякати їх, серія нападів на нас тепер перейшла на інший рівень. Угорщина постійно стежить за розвитком подій, і можливо, що в майбутньому також можуть знадобитися подальші заходи щодо уповільнення євроінтеграції України", - заявив угорський міністр.

ВідеоМіністр закордонних справ Угорщини заявив, що видворення консула розцінить як недружній акт Києва

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто укотре пригрозив уповільнити євроінтеграцію України. І додав, видворення консула через відео з роздачою паспортів розцінить як недружній акт з боку Києва. Хоча офіційних повідомлень щодо цього його відомство ще не отримувало. 

Міністр закордонних справ Угорщини заявив, що видворення консула розцінить як недружній акт Києва

В СБУ тим часом зауважили, що українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності за подвійне громадянство.

“Єдине, що ми можемо - це позбавити чиновника доступу до держтаємниці. А це питання краще адресувати МЗС, яке має реагувати на дії консульства", - сказала речниця СБУ Олена Гітлянська.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін своєю чергою повідомив, що має намір порушити це питання під час зустрічі з угорським міністром у Нью-Йорку на Генасамблеї ООН.

Залиште свій коментар

Вибір редакції