Розірвання договору про дружбу з Росією: чи вплине це на українців в РФ

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Пасажири потяга на Москву не думають, що рішення влади змінить ставлення до українців.

У четвер, 6 грудня, Верховна Рада України вирішила припинити дію договору про дружбу з Росією. Відповідне рішення підтримали 277 народних депутатів.

Це відбувається на тлі серйозних конфліктів з Росією, зокрема навколо нещодавнього захоплення українських кораблів та моряків неподалік Керченської протоки, йдеться у сюжеті ТСН.Тиждень. Однак досі тисячі українців продовжують чи не щодня їздити до країни-агресора.

Львівський потяг до Москви ходить щодня. Хоча квиток в плацкарті коштує 2600 гривень, а в купе усі 4500, вільних місць до столиці країни-агресора майже не буває. Частина пасажирів їде у бізнес-справах, хтось до родичів, хтось із України повертається додому, як скажімо, школяр Нікіта. Його батьки – громадяни України, але сім’я давно мешкає в Москві.

ВідеоДна вже досягли: чим українцям загрожує припинення договору про дружбу з Росією

Верховна Рада ухвалила закон про припинення дії договору про дружбу, партнерство та співпрацю між Україною та РФ. Про необхідність такого кроку говорили ледь не від початку збройної агресії Путіна в Криму, потім під час прямої війни на Донбасі, але дипломати та юристи аргументовано просили цього не робити. Пояснювали шкодою інтересам України в міжнародних судах. 

Дна вже досягли: чим українцям загрожує припинення договору про дружбу з Росією

"Це якийсь змішаний настрій між радісним і сумним, тому що я їду додому, в одному сенсі, а в іншому сенсі я покидаю батьківщину, Україну", - розповідає він.

Батьки Нікіти люди доброзичливі, але спілкуватися з нами на камеру відмовилися, втім, як і переважна більшість пасажирів цього вагону. Зрозуміти їх можна, бо тема непроста – денонсація Україною Договору про дружбу, співпрацю та партнерство з Росією. Про необхідність такого кроку говорили ледь не від початку збройної агресії Путіна в Криму, потім підчас прямої війни на Донбасі, але дипломати та юристи аргументовано просили цього не робити. Пояснювали шкодою інтересам України в міжнародних судах. Втім, у вересні президент видав указ про вихід з Великого договору, а тепер парламент ухвалив відповідний закон.

Про який документ, власне, йдеться? Ось його текст. Преамбула, 41 стаття, 15 сторінок звичайним шрифтом, на яких Високі Договірні Сторони розписуються у взаємній повазі, любові та вічній дружбі.

Читаємо статтю першу: "Високі Договірні Сторони як дружні,  рівноправні і  суверенні держави  засновують  свої  відносини на взаємній повазі та довірі, стратегічному партнерстві та співробітництві". Цю статтю Москва розірвала ледь не одразу з приходом до влади Путіна, пригадайте хоча б конфлікт довкола острова Тузла в Керченській протоці. Йдемо далі, стаття друга: "Високі Договірні Сторони відповідно до положень Статуту ООН і зобов'язань по Заключному акту Наради з безпеки і  співробітництва в Європі  поважають  територіальну  цілісність одна одної  і підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів". Треба пояснювати, що анексією Криму та відторгненням частини Донбасу Кремль розірвав і цю статтю?

Так само режим Путіна вчинив і з усіма рештою статтями Великого договору, перетворивши державний підпис російського президента на нікчемний папірець.

Фактично, після керченського розстрілу та піратського захоплення наших катерів, Москва не залишила Києву багато варіантів. З боку України це був значною мірою символічний крок.  Тим часом, в Кремлі теж не сидять склавши руки, і вже почали інформкампанію з цього приводу як в середині країни так і зовні.

Перші реакції з боку московських дипломатів вже свідчать, теза буде відпрацьовуватись проста  - Україна не хоче дружби. А Кремль хоче . Слід сказати, що ризик прогнівати Москву був найголовнішим аргументом проросійської опозиції, котра голосувала проти виходу України з Великого договору.

"3,5 млн українців перебувають на роботі в Росії. Навіщо їх підставляти під якісь обставини", - запевняв нардеп Вадим Новинський.

У потязі Львів-Москва чули про денонсацію Великої угоди, але не бачать, щоб це потягло якісь додаткові ризики для пересічного українця, котрий їде до Росії.

"Звичайно, десь всередині я боюся, переживаю, тому що дійсно може там щось, щось може не сподобатися, але я думаю, що все буде добре", - розповідає пасажирка Крістіна.

Сусідка Крістіни, Наталя, громадянка України з тривалим досвідом життя в Росії, теж не бачить, чим можна було б ще погіршити ставлення російської влади до українців.

"Ставлення до українців у Росії саме на побутовому рівні – цього немає, а ось законодавчі органі - це є. І на превеликий жаль, коли ти бачиш, що звертаються до інших націй набагато краще, це звичайно трішечки ображає ... Вам про це ніхто не скаже, але в реальності це так", - розповідає вона.

Що ж буде далі між державами – велике запитання. Дехто каже - дна вже досягли. Але Путін довів - постукати знизу ще може.  І, до речі , він все ще сподівається, що йому відчинять . І не так вже й безпідставно .

Сергій Швець

Залиште свій коментар

Вибір редакції