Санкціям - так! Світові лідери застерігають Росію, а експерти розриваються між новим ударом і обережністю

Дата публікації
Санкціям - так! Світові лідери застерігають Росію, а експерти розриваються між новим ударом і обережністю

Міжнародна спільнота не вважає вчасним говорити про скасування санкцій / bbc.com

Експерт запропонував подумати, що буде, якщо Росія розвалиться під тиском міжнародної спільноти.

Минулого тижня, не дивлячись на заяву представника ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Федерики Могеріні про бажання відновити співпрацю з Росією, Європарламент прийняв резолюцію щодо України, у якій зокрема наголошувалося на збереженні санкцій проти РФ та ймовірності введення нових - у ядерному секторі.

Після того низка світових політиків виступили із критикою заяв Могеріні та підтримкою діючих санкцій проти РФ.

Так, голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус заявив перед зустріччю міністрів закордонних справ ЄС 19 січня: "Я не думаю, що ми повинні зараз думати про те, як нам відновити діалог. Це Росія повинна думати про те, як його відновити".

Зберегти жорсткі санкції проти Росії хоче і Польща. За словами голови польського МЗС Ґжеґожа Схетини, наразі ЄС не повинен вносити ніяких змін у політиці щодо РФ: "Особливо в контексті того, що відбувається сьогодні в Донецьку й Луганську, чи повернення сутичок та бойових дій. Росія надалі перекидає важку техніку та солдатів (через кордон з Україною), отже, не відбувається нічого, щоб Європейський союз показав свою відкритість стосовно Росії".

Крім того, осторонь від нагальної проблеми не лишилися і президенти США і Франції Барак Обама і Франсуа Олланд. 21 січня вони обговорили телефоном санкції проти Росії через невиконання нею Мінських домовленостей та необхідність фінансової допомоги уряду України.

Санкції проти Росії не можна скасовувати, доки Москва не відшкодує збитки

Санкції проти Росії не можна скасовувати, доки Москва не відшкодує збитки

Сама Могеріні також змінила тон своїх заяв, зазначивши, що в умовах активізації військових дій на Донбасі, не час скасовувати санкції, і запевнила, що ЄС продовжить тиснути на Росію.

"Щодо Росії, ми пропонуємо підхід за трьома треками. Він заснований на санкціях, які вжиті у відповідь на незаконну анексію Криму, і на оцінці ролі Москви в українському конфлікті. Одночасно ми тримаємо відкритими двері, як для врегулювання українського конфлікту, так і для обговорення загальних глобальних проблем ", - сказала глава європейської дипломатії.

Політолог Віталій Бала наголосив у коментарі ТСН.ua, що резолюція Європарламенту стала застереженням Росії через її дії на Донбасі. "Якщо Росія цього не зрозуміє, я не виключаю, що будуть ще розглянуті санкції. Фактично - це просто сигнал для Путіна, якщо буде себе й далі так вести, то можуть розглянути питання щодо того, що будуть якісь ще додаткові заходи. Але з моєї точки зору, ті санкції, які є, вони і так вже б'ють по економіці Росії", - додав Віталій Бала.

Тим не менш російські дипломати відреагували на такі застереження європейців зухвалими заявами, погрожуючи, що під натиском Росія не піде на поступки і домовлятися з нею стане тільки складніше.

Ймовірність розвитку такого сценарію припускає співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру ім. Разумкова Олексій Мельник.

"Дуже важливий аспект, який необхідно розуміти, це те, що санкції можуть мати зворотній ефект: намагаючись стримати агресію Кремля, санкції можуть провокувати цю агресію. Зараз це чітко спостерігається. Тобто немає усвідомлення першопричин тих проблем ні всередині російського суспільства, ані в політикумі", - зауважив Олексій Мельник.

Експерт також застеріг, якщо впроваджені санкції дійсно матимуть катастрофічні наслідки для економіки Росії, призвівши до внутрішньої кризи, то це "може мати дуже трагічний кінець не лише для самої російської влади, але й для всієї регіональної чи глобальної безпеки".

"Як один із таких найбільш яскравих і потужних аргументів: уявіть собі, що Росія розвалилася, і другий за величиною арсенал ядерної зброї опиняється в чиїх руках?.." - поставив риторичне запитання Олексій Мельник.

Водночас політичний аналітик Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач вважає, що Європі навпаки треба поводитися з Росією більш жорстко.

"Вірогідність введення наступної хвилі санкцій дуже велика. Все залежить від Російської Федерації. За великим рахунком, Заходу треба було вже ставити це питання на обговорення після того, як відбувалися спроби штурму Донецького аеропорту і особливо вчорашні дії на 31-му та 29-му блокпостах.

На превеликий жаль, міністри закордонних справ ЄС позавчора це питання не розглянули, жодних рішень не прийняли, і це розв'язало руки російському агресору. Я думаю, що можуть бути прийняті санкції у березні (на черговому саміті ЄС, - ред.), але у березні планується перегляд санкцій, як вони будуть діяти далі. Це не обов'язково буде посилення, їх можуть залишити так, як є, і це теж буде покаранням для російської сторони. Але я кажу зараз про посилення, я кажу про екстраординарні дії, не чекаючи якихось графіків проведення саміту. Це мала би бути реакція ad hoc (для певного випадку, - ред.)", - наголосив Володимир Горбач.

Хай там як, а на міжнародний економічний форум у Давосі 21 січня Володимир Путін не поїхав, хоча запрошення отримав. Чи-то російський президент дійсно займається внутрішніми справами, як заявив віце-прем'єр РФ, чи-то просто не хоче з'являтися у товаристві, де його чекає лише осуд. Як в Австралії.

Ольга Скичко

Наступна публікація