Ув'язнений кінорежисер пише, що фізично його не чіпають.
Українського кінорежисера Олега Сенцова, якого в Росії засудили до 20 років колонії за так звану організацію терористичного співтовариства в Криму, епатують до найпівнічнішої в Росії колонії суворого режиму в селищі Харп Ямало-Ненецького автономного округу, в Сибіру.
Про це Сенцов, перебуваючи в СІЗО в Тюмені, написав у листі до правозахисниці Зої Свєтової, ідеться на сайті "Відкритої Росії". Лист датований 17 вересня. Його перечитав інспектор з перевірки кореспонденції, а відправили лист 21 вересня. До Москви він ішов тиждень і потрапив до адресата 29 вересня.
Сенцова ще 9 вересня вивезли в невідомому напрямку з СІЗО в Іркутську. З того час ні рідні, ні адвокат не знали про його наступне місце перебування.
Ув'язнений кінорежисер пише вкрай рідко. Як з'ясувалося з його листа, в якутської колонії йому місяцями не віддавали листи, які йому надсилали друзі, родичі та незнайомі люди з усього світу. Також не відомо, чи всі листи Сенцова працівники СІЗО відправляли адресатам.
Лист Олега Сенцова з незначними скороченнями:
"У мене все нормально. Їду. Вивезли різко з Якутії і везуть в Ямало-Ненецький автономний округ. А там тільки одне місце для відбування покарання - це легендарний Харп. Як там було, і як там є, я думаю, що ти знаєш краще за мене. Нічого хорошого від цього відрядження не чекаю. Тим більше, проїхавши іркутський і омський централи, маю собі деяке уявлення про те, як буває погано і не тільки з розповідей.
Фізично мене, звісно, ніхто не чіпає, але ти прекрасно розумієш, що ця система може викривлено карати і знущатися, не застосовуючи грубу силу.
Ну, та ладно, все буде добре!
Довго не писав, тому що якось не було настрою зовсім. І не тому що в мене якась депресія або спад духу - я цим не страждаю, навіть не сумнівайтеся!
Просто я взагалі не товариська людина, і бувають періоди, коли я це зовнішнє спілкування мінімізую.
Якутський опервідділ, до речі, цьому дуже сприяв, за цей рік він мені видав на руки дві листівки: одну на Новий рік і другу - на день народження. Зате перед від'їздом повернув не тільки коробку зі старими листами, які зберігалися всі ці півтора року в них, а й до сотні нових, які вони збирали протягом року і тільки тепер вирішили віддати своїх паперових заручників. Тепер ось їду, дорогою читаю. Ще віддали з десяток книг, які мені прислали, але тільки не видавали.
Проклинаючи все, тягну за собою цю дуже цінну для мене літературу по етапах, але кинути шкода. Нехай мені не шлють більше книг, добре? А то шлють не те, що мені треба, а викинути я не можу, тому роздаю в міру можливостей і завжди ношу з собою, але вже на межі можливостей з транспортування цієї рухомої бібліотеки!
І посилок, які не замовлені мені, теж слати не треба, тому що посилка покладена раз у три місяці, і я краще напишу Наташі (сестрі Олега Сенцова) або ще комусь, може, через тебе, що саме мені треба, і отримаю саме те. А то були ситуації, коли якась добра душа зглянеться над бідним політзеком і надішле невелику посилочку якої-небудь непотрібної дурниці, а посилкові запаси використовуються і потім знову чекати три місяці, щоб отримати те, що потрібно.
Я, як приїду на місце, напишу.
І, закінчуючи нагальну тему, яка, до речі, займає досить велику частину життя арештанта, попроси сестру Наташу, щоб вона мені кинула на мій тюремний рахунок тисяч 10 рублів. Якраз я приїду, вони мене наздоженуть.
До речі, про добрі вчинки, які призводять до не завжди гарних результатів.
Клімкін (міністр закордонних справ України) намагався до мене додзвонитися на мій день народження в липні, і приїжджали «Пуссі Райот» з Альохіною в Якутськ мене підтримати. Це дуже здорово! Але замість дзвінка мені дали чергове ШІЗО(штрафний ізолятор) (четверте чи п'яте навіть), а потім взагалі вивезли в більш жорстке місце - Харп. Наказ про це ФСВП Росії підписав наприкінці липня. Це зовсім не означає, що не треба нічого робити.
Ви там, на волі, можете робити все, що вважаєте за потрібне в підтримку мене або інших політзеків, просто знайте, що у місцевих правозастосовувачів своя логіка в голові, і реагують вони часто ось так.
Зрештою на Північний полюс же вони мене не вивезуть сидіти?
В цілому в мене все нормально, і я сподіваюся, що я вивезу (написано нерозбірливо) цю поїздку і перебування в кінцевій точці на залишках свого здоров'я. Сподіваюся, що ви там теж не будете влаштовувати з цього приводу істерику, тому що я сиджу не один, нас багато, і у мене далеко не найгірші умови.
А так я займаюся тим, що і завжди: читаю, в тому числі вже англійською, правлю і доповнюю написані сценарії - цю роботу можна робити майже вічно, але думаю, що ще на кілька збірок мене вистачить, фізкультури в міру можливостей, ну і всілякі дрібниці.
Стежив, звичайно, у міру можливостей, за подіями в Україні та Росії. Ну, нічого хорошого сказати не можу - звідси погано видно, можливо.
Україна тяжко, але все таки якось дряпається в потрібному напрямку, Росія остаточно загрузла в своєму глухому куті. І що робити далі, ніхто не в курсі.
Як і раніше не сумніваюся ні в успіху, ні в перемозі, ні в тому, що все буде добре і навіть дуже!
На цьому прощаюся, ваш Олег Сенцов. Тюмень, 17.09.17
P.S. Сюди писати не треба, я скоро поїду далі, раніше, ніж ти навіть отримаєш цього листа".
Нагадаємо, 25 серпня 2016 року українського режисера Олега Сенцова засудили загалом до 20 років ув'язнення у колонії суворого режиму. Йому інкримінували в Росії підготовку до здійснення терористичних актів у Сімферополі, Севастополі та Ялті.