Що насправді змусило Росію взяти паузу в обстрілах енергетики України — відповідь експертів

Російський диктатор Володимир Путін ніколи б не погодився зупинити масовані обстріли української енергосистеми без вагомої вигоди для власного режиму. За деклараціями про «добру волю» ховається прагматичний розрахунок і намагання уникнути проблем всередині Росії.

Про це в коментарі «24 Каналу» розповіли експерти, проаналізувавши приховані мотиви Москви.

Москва теж боїться замерзнути

Історик і дипломат Роман Безсмертний переконаний: якщо Кремль дійсно дав добро на паузу в ударах, то головна причина — власна безпека. На столицю держави-агресорки насуваються екстремальні морози до -30 градусів. У таких умовах будь-яка відповідь України по російській енергетиці може призвести до катастрофи для Москви.

«Путін, розуміючи це, міг виторгувати у Дональда Трампа тижневу паузу. Хто, у кого, що просив, можуть знати Віткофф і Кушнер. Саме вони займаються такими питаннями», — зазначив Безсмертний.

Дипломат також застеріг від надмірної довіри до домовленостей: диктатор може змінити плани будь-якої миті, щойно вважатиме відновлення атак вигідним для себе.

Яка роль США

Іншою вагомою причиною «миролюбності» Путіна може бути тиск Вашингтона на болісну точку російської економіки — експорт нафти. Головний консультант Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус звертає увагу на активізацію боротьби США з тіньовим флотом РФ.

За останній місяць американці перейшли від слів до діла, фактично почавши перехоплення незаконних суден.

«Дійшло до 7 захоплених танкерів. Думаю, що Росія попросила США не чіпати окремі танкери, які допомагають їй перевозити нафту. В обмін Вашингтон міг покласти на Москву зобов’язання про зупинку ударів по Україні», — припустив експерт.

Така схема вигідна обом сторонам переговорів: Трамп отримує іміджеву «перемогу» миротворця, а Кремль — гарантії збереження нафтових доходів.

Які ризики «тиші»

Експерти закликають «не розслаблятися». Пауза в обстрілах енергетики не означає, що у ворога закінчилися ракети. Авіаексперт Анатолій Храпчинський наголошує: Росія продовжує виробництво, і вже в січні по Україні били ракетами випуску 2026 року.

«Заяви Трампа та Росії — це просто білий шум. Нам і далі потрібно готуватися якісно захищати свою енергетику та протидіяти новим загрозам», — підкреслив Храпчинський.

Існує небезпека, що ворог використає перемир’я для накопичення засобів ураження для потужнішого удару пізніше або ж змінить пріоритети цілей. Замість ТЕС і підстанцій під удар можуть потрапити критично важливі оборонні підприємства чи житлові квартали міст.

Нагадаємо, за інформацією The New York Times, під час нещодавніх переговорів російська делегація приватно перепросила українську сторону за масовані удари, завдані 27 січня по цивільній інфраструктурі Одеси та залізничному транспорту в Харківській області. За словами високопоставленого українського чиновника, під час зустрічі Київ закликав припинити атаки на енергетичні об’єкти, і російські переговорники з цим погодилися.

Домовленість мала неформальний характер і не була закріплена письмово — її назвали своєрідною «джентльменською угодою». Втім, уже за кілька днів Росія порушила ці запевнення, здійснивши комбінований удар дронами та ракетами, внаслідок чого постраждала Одеса, а в Харківській області було атаковано пасажирський поїзд. Загинули п’ятеро людей.

Як зазначає NYT, після обстрілів російські представники пояснювали інцидент «збоями у внутрішніх наказах» і тим, що не всі підрозділи отримали команду про припинення ударів. Американські експерти розглядають такі епізоди як частину складного дипломатичного процесу, в якому спроби обмежених домовленостей можуть використовуватися для перевірки намірів сторін, але не гарантують реального дотримання зобов’язань.