Штрафи за відповіді не українською та окремий уповноважений: що готує українцям новий мовний закон

Штрафи за відповіді не українською та окремий уповноважений: що готує українцям новий мовний закон

Фото: Twitter/Цеголко

Документ ухвалений лише в першому читанні, після другого він може бути суттєво змінений.

Депутати ухвалили закон про українську мову. Одним він видається занадто радикальним, іншим надміру поміркованим, але навіть не правові норми, а те, хто буде його автором, мало не занапастило майбутний закон, ідеться в сюжеті ТСН.19:30.

Депутати подали одразу чотири законопроекти на захист мови, і всі вони вийшли достатньо помірковані. Навіть затяті захисники російської жахають із трибуни нормами, від яких автори вже відмовилися. "Яка ж це Європа, якщо в першій версії закону взагалі були мовні інспектори, які повинні були штрафувати, якщо лікар скаже своєму пацієнту щось мовою, відмінною від державної", - обурювався представник "Опозиційного блоку" Олександр Вілкул.

Мовне питання викликало бурхливу реакцію у народних обранців

Мовне питання викликало бурхливу реакцію у народних обранців

Мовних інспекторів, які би, як поліцейські, мали ходити і штрафувати за утиски української, не буде. Натомість запроваджується нова посада - Уповноважений із захисту державної мови. Йому можна буде поскаржитися, якщо право спілкуватися державною мовою будь-де порушили – у магазині, в органі державної влади або на телебаченні. Уповноважений зобов’язаний скаргу розглянути, а порушників навіть можуть оштрафувати на суму від 200 до 600 неоподатковуваних мінімумів. "Якщо ви звернетеся російською, китайською, японською, і офіціант вам відповість російською, китайською, японською, то ніхто його за це не буде карати, як і вас. Але якщо ви звернетеся українською і офіціант не відповість, то за це буде покарання у вигляді адміністративного штрафу", - пояснив представник "Народного Фронту" Микола Княжицький.

Посадовці, включно із президентом, депутатами, урядовцями – державною мають володіти вільно. Щоб бодай претендувати на високі посади, від кандидата вимагатимуть сертифікат про знання державної. Отримати його можна буде, склавши іспит. Усі офіційні заходи, концерти, зустрічі мають відбуватися українською або з перекладом, якщо цього вимагатиме хоча б один учасник. Водночас у законі зазначено, що неможна утискати носіїв мов національних меншин, тож і навчання, і спілкування в державних органах можливе їхніми мовами. І тут, обурюються захисники української, будь-хто може сказати, що він – меншина, а не просто не хоче вивчити державну. "Нам ще в паспорт треба ввести графу "національна меншина", щоб людина могла враховувати, чи він грузин, чи молдованин, чи поляк, чи росіянин. А то він каже: я меншина – і все, ми нівелюємо закон про державну мову", - каже представник ВО "Свобода" Михайло Головко. Із цим не погоджується Ірина Подоляк із "Самопомочі": "Одне запитання "А з людьми нам що робити?". Що робити? Ми розмаїті, ми різні. Давайте не ховати голову в пісок і казати, що всі в нас в Україні розмовляють українською мовою".

У залі було спокійно аж до самого голосування. Ґвалт зчинився, коли з’ясувалося, що президентська фракція готова підтримувати лише свій законопроект. Інший, створений групою депутатів, що дістав більшу підтримку у залі – ні. "Порошенко розвішав по всій країні борди: "Віра, Мова, Армія". Любиш, Петре, українську мову – дай команду своїм голосувати", - закликав лідер Радикальної партії Олег Ляшко. "Це ваш закон, колеги, ваш. Якщо ви його підтримаєте, ви підтримаєте і лідера вашого, і демократію", - переконував представник "Народного Фронту" Микола Княжицький. Коли мовний законопроект вже був на межі провалу, депутати знов змогли об’єднатися і проголосували за колективний, але уточнення БПП пообіцяли врахувати до другого читання.

Кореспондент ТСН Ольга Кошеленко

Повʼязані теми:

Наступна публікація