Керівник Офісу президента заявив про аудит ексгаранта, а депутат зібрався до євросуду.
Центрвиборчком і Верховний суд не можуть знайти крайнього в історії з реєстрацією кандидатами в депутати соратника Януковича Андрія Клюєва та українофоба Анатолія Шарія. З’ясувалося, що рішення схвалювали судді, далекі від критеріїв доброчесності, йдеться в сюжеті ТСН.19:30.
Сотник майдану, учасник АТО і поки що народний депутат Володимир Парасюк – йому ЦВК відмовила в реєстрації. Причину для відмови знайшла формальну. "Я подав всі документи особисто і подав квитанцію. Але цю квитанцію фізично сплатив мій помічник, в якого була довіреність, що він може це робити. Там чітко було написано, що це застава за вибори Володимира Парасюка, а вони причепилися, що це робив мій помічник", - розповів депутат. Відмовивши Парасюку через цю квитанцію, ЦВК після присуду Верховного суду зареєструвала на вибори Шарія та Клюєва.
Крім проблем із законом, обидва кандидати – втікачі і проживають за межами України понад п’ять років. Одне це – залізобетонна причина відмовити у реєстрації, але, схоже, суддів це не збентежило і вони зобов’язали повторно розглянути документи – і нібито через це в ЦВК вимушені були зареєструвати скандальних кандидатів. На рішення виборчкому вже відреагував міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У своєму листі він зазначив, що Клюєв – фігурант кількох кримінальних проваджень, і за даними прикордонників покинув Україну на початку 2014 року, що підтверджено документально: "Громадянин Клюєв, згідно з відомостями інформаційної системи прикордонної служби "ГРАТ", не перебував на території нашої країни і не повертався".
Захищати скандальне рішення суду відправили голову касаційного адміністративного суду Михайла Смоковича. Він був серед учасників засідання, а вже на пресконференції звинуватив в усьому ЦВК – нібито саме вона не надала до суду документів, які б доводили, що Шарій і Клюєв не жили в Україні понад п’ять років. "Що стосується інформації прикордонників, в цих справах навіть не було довідок із Держприкордонслужби про цих осіб. Суд вказав звернутись до МВС, прикордонників і так далі", - пояснив суддя.
У громадській раді доброчесності шоковані результатом роботи колегії суддів під керівництвом Смоковича та наголошують, що задіяні у справі судді на чолі з паном Михайлом і раніше відзначались у скандальних історіях, закриваючи очі на очевидні речі. І якби не протекція колишніх очільників держави, ні Смоковича, ні його колег не мало б бути на посадах суддів: "Михайло Смокович взагалі не повинен був бути суддею Верховного суду, нового Верховного суду, бо він не відповідає критеріям доброчесності і професійної етики. Михайло Смокович не давав звільнити суддів, яких треба було звільняти. Вони ухвалювали неправосудні рішення під час Революції Гідності".
На скандальну ситуацію відреагували і в Офісі президента. Андрій Богдан каже, що винні у ній однаково як члени ЦВК, так і судді Верховного суду. Він пригадав, що Порошенко і Клюєв працювали в кабміні Азарова: "Слід зауважити, що відповідне рішення про реєстрацію цих громадян кандидатами в народні депутати були прийняті ЦВК, яка створена і керується з ВР паном Парубієм і паном Порошенком. Рішення ґрунтується на рішенні суддів Верховного суду, судді якого були призначені також паном Порошенком. На сьогоднішній день починається активізація аудиту, діяльності пана Порошенка та його оточення".
Цієї ж версії дотримується і знятий з виборів сотник майдану Володимир Парасюк – він упевнений, що маніпуляціями з кандидатами керують колишні очільники Банкової. І рішення суду імені Смоковича збирається оскаржувати в Європейському суді з прав людини, бо вірить у свою правоту до кінця.
Нагадаємо, 20 травня Зеленський під час інавгураційної промови заявив про розпуск Верховної Ради. Юридична підстава ухвалення такого рішення – від 2016 року не існувало парламентської коаліції.
20 червня Конституційний суд України визнав оголошення виборів законним. Із відповідним поданням щодо конституційності президентського указу звернулись народні депутати від "народного фронту". На думку суддів, через внесені до Конституції змін з приводу формування коаліції і відсутності правового регулювання був створений конфлікт між президентом і Верховною Радою. Таким чином, розв'язати суперечності можуть тільки вибори.
Вибори проходитимуть за змішаною системою: половина парламенту обиратиметься за списками, а інша - за мажоритарними округами. У бюлетені з партіями буде 21 політична сила. Загалом за депутатське крісло змагатимуться майже п'ять тисяч кандидатів.
Центральна виборча комісія для проведення позачергових виборів у Верховну Раду замовила понад 63 млн бюлетенів, які виготовить "Поліграфічний комбінат "Україна". Бюлетені розраховані на 31 мільйон виборців. Їх замовили вдвічі, бо кожний виборець отримає по два папери – один для голосування за партію, другий – за мажоритарного кандидата. Крім того, ЦВК спростила механізм тимчасової зміни місця голосування, що з собою треба мати тільки паспорт, бути включеним до Реєстру виборців і на місці заповнити заяву. Складнощі можуть бути лише для людей, які не мають місця реєстрації взагалі. За статистикою, в Україні таких мешкає понад 980 тисяч. Їх до списку виборців не вносять, але віддати голос вони можуть. Зокрема, можна звернутися до центру обліку бездомних громадян і там буде визначено реєстрація в цьому закладі і можна буде проголосувати. Пам’ятайте, що змінити місце голосування можна до 15 липня.
Кореспондент ТСН Дмитро Святненко