Скандальний закон про освіту. Чим Україні загрожує дипломатична "війна" з Угорщиною

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Експерти зазначають, що ситуація може нести певні загрози для України на міжнародній арені.

Вже більше місяця навколо України жевріє дипломатичний скандал, спричинений новим законом про освіту, який Верховна Рада ухвалила 5 вересня.

Серед багатьох освітніх нововведень, зокрема впровадження 12-річної середньої освіти, закон посилює роль української мови - як державну її визнано мовою навчання.

Сьома стаття документу також передбачає, що особам, які належать до корінних народів і національних меншин України, гарантується право на навчання рідною мовою поряд з українською мовою в комунальних закладах дошкільної і початкової освіти. "Це право реалізується через окремі заклади освіти, класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини", - йдеться у законі.

ВідеоПорошенко закликав Гриневич активніше захищати українські інтереси в законі "Про освіту"

Крім того, у Прикінцевих положеннях закону встановлено, що особи, які належать до корінних народів і нацменшин і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності цим законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.

Саме це і викликало обурення сусідів України у Польщі, Румунії, Угорщині, Греції та Болгарії, які сприйняли це як спробу насильницької українізації.

Одними з перших закон розкритикували Румунія і Угорщина. І якщо перша висловила стурбованість, то заява угорського МЗС була більш категоричною. У ній закон називався "ганебним ударом в спину". Неприпустимо, що Україна позбавила угорців права навчатися рідною мовою в школах і університетах і залишила їм можливість робити це у дитячих садках і початкових класах", - йшлося у заяві.

Пізніше голова угорського МЗС Петер Сійятро зробив ще кілька заяв, які були більше схожі на погрози і шантаж. Так, 26 вересня він заявив, що Україна "може забути про інтеграцію до Європи", а 11 жовтня почав погрожувати торговельними та економічними санкціями, які начебто може ввести ЄС.

І незважаючи на думку, висловлену уповноваженим уряду Угорщини Іштваном Грежею, що Угорщина не проти вирішити це питання на переговорах, голова угорського МЗС відмовився від зустрічі, яку запропонував провести його український колега Павло Клімкін.

ПОРОШЕНКО СТОЇТЬ НА СВОЄМУ

Голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль (а саме на Закарпатті компактно проживають угорські українці) в інтерв'ю "ТСН.Тиждень" зазначив, що президенту дали підписати закон, який не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин, підписаній Україною 1992 року.

Проте сам президент своїть на своєму. 11 жовтня під час виступу на пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи у Страсбурзі Порошенко нагадав, що у Хартії йдеться про те, що всі зобов’язання перед нацменшинами мають виконуватися без шкоди для викладання офіційної мови держави.

Він назвав неприпустимою ситуацію, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, самореалізації в Україні.

ВідеоОсвіта по-українськи: хто відповідає за бюджет школи та хто має ним розпоряджатися

"Закон виправляє цю ситуацію. Верховна Рада України пішла на те, щоб посилити вивчення української мови на етапі дошкільної та початкової освіти з тим, аби згодом перейти на навчання державною мовою. При цьому не полишаючи вивчення рідної мови в необхідних обсягах", - пояснив президент.

Крім того, зважаючи на міжнародний резонанс, закон було передано на оцінку Раді Європі та Венеціанській комісії. Перша вже позитивно оцінила українське освітнє законодавство. А друга має оголосити результати експертизи на грудневій сесії. І вже 12 жовтня питання української освіти розглянуть депутати ПАРЄ. Щоправда, від цього обговорення експерти не очікують якихось позитивних зрушень в цьому питанні для України.

ФАКТОР РОСІЇ

Російська Держдума у свою чергу також висловила невдоволення українським законом про освіту, назвавши його "актом етноциду російського народу в Україні". Зокрема російські депутати пообіцяли поскаржитися на документ до ООН, ПАРЄ, Генсеку Ради Європи, в парламенти європейських держав та низці інших організацій.

Освітній закон вже став темою номер один на російському телебаченні. І далі, зазначають експерти, російська сторона продовжуватиме розкручувати це питання, не виходячи при цьому на перший план, а лише нібито підтримуючи інші країни, що висловили обурення.

В цілому ця ситуація може нести певні загрози для України на міжнародній арені, погоджуються міжнародники. Тим не менш експерти підтримують президента у тому, що він продовжує відстоювати позицію України, відкриваючи в той же час двері для діалогу.

Експерт-міжнародник Микола Капітоненко
Facebook/Микола Капітоненко

Микола Капітоненко, експерт-міжнародник Інституту суспільно-економічних досліджень:

- Я би не став недооцінювати Угорщину. Вона, хоч і невелика держава, але є членом і НАТО, і Європейського союзу. А багато рішень у цих структурах ухвалюються консенсусом. Тобто голос Угорщини у важливі для нас моменти може мати величезне значення.

З іншого боку, звичайно, навряд чи Угорщина зможе блокувати антиросійські санкції, якщо за них виступатимуть всі інші країни-члени ЄС. Адже для того, щоб піти проти консолідованої позиції великих європейських держав, у них не вистачить ресурсів.

Навряд чи Угорщині вдасться домогтися і перегляду угоди про асоціацію. Я не думаю, що вона і сама зацікавлена в цьому.  Навряд чи їй вдасться навіть стати на заваді, якщо справа дійде до питання членства України в ЄС. Адже якщо Україна відповідатиме всім критеріям і більшість країн ЄС будуть зацікавлені у тому, щоб Україна вступила, то і тут позиція Угорщини не матиме визначального впливу.

Але водночас у нинішній ситуації, коли Україна виявилася слабшим партнером фактично у всіх своїх двосторонніх відносинах, не варто займатися бравадою і вважати погрози Угорщини чи її невдоволення будь-чим марними.

Не думаю, що обговорення закону про освіту у ПАРЄ принесе для нас позитивний результат.  Скоріш за все, закінчиться все тим, що кожна сторона залишиться при своїх аргументах і позиціях. Адже було вже достатньо часу, щоб побачити, що причина полягає не у непорозумінні чи недостатніх роз’ясненнях. Це принципово продумана позиція - як наша, так і угорців, румунів та інших. Я не думаю, що завтра раптом якась зі сторін визнає, що її позиція була неправильною. Це просто буде один з кроків на достатньо довгому шляху пошуку компромісів.

Доктор політичних наук Інституту міжнародних відносин Сергій Галака
Національний університет біоресурсів і природокористування

Сергій Галака, доктор політичних наук Інституту міжнародних відносин:

- Якщо продовжуватимуть розкручувати цю тему, то звичайно це може мати досить прикрі наслідки, принаймні з точки зору ускладнень у відносинах з ЄС, з Радою Європи.

Нашою тактичною помилкою було те, що до Венеціанської комісії ми звернулися вже після прийняття закону та підписання його президентом. Якщо б, наприклад, ми звернулися між першим і другим читанням й отримали б якусь реакцію, тоді можна було б вступати у попередні переговори.

Але сьогодні президент у своєму виступі у ПАРЄ абсолютно правильно розставив всі акценти, простягнувши руку для того, щоб всі зацікавлені сторони, перш за все Угорщина, мали можливість обговорити цю проблему і прийти до якихось компромісів. Тобто Порошенко не відкрив двері до діалогу.

Проте є ще один неприємний момент. Обговорення закону про освіту Радою ЄС призначено на 16 жовтня, тобто воно відбудеться раніше, ніж будуть надані висновки Венеціанською комісією. Тобто зараз проблема фактично виходить з обговорень на двосторонньому рівні, і це небезпечно.

Для Угорщини проблема прав її нацменшини завжди була серйозною. Ще у 90-ті роки були певні тертя з цього питання. Тому думаю, що шляхом ці проблеми треба вирішувати тільки переговорним.

Те, що Угорщина винесла це питання на європейський рівень - це не дуже приємно. Але ще не все втрачено. Думаю, що сьогодні було зроблено правильний і продуманий крок президентом. І наша дипломатія працює у цьому напрямку. Сподіваюся на те, що з Угорщиною можливі компроміси і домовленості.

Поки що це не виглядає як удар по іміджу України, але звичайно це неприємно. Так, на російських каналах це одразу стало топ-новиною. Хоча світові медіа на це навіть не зреагували. Зрозуміло, що Росія з цього скористається і розкручуватиме цю тему, прямо не педалюючи, можливо, питання російськомовного населення, але завуальовано підтримуючи угорську і румунську нацменшини. Це в їхньому стилі. Тим більше, що вони давно цим займаються і на Закарпатті, періодично піднімаючи русинську тему.

Ольга Скичко

Залиште свій коментар

Вибір редакції