Скасування трудових книжок, фриланс та гнучкий графік: як уряд хоче змінити законодавство про працю

Останні

Більше новин

Популярні

Більше новин

Коментують

Більше новин

Кабмін подав до парламенту відповідний законопроєкт.

Після призначення нового уряду в Україні у серпні 2019 року були озвучені плани про оновлення українського законодавства. Особливо це стосувалося кодексів, які регулюють низку важливих відносин між українцями та є чинними ще від часів Радянського союзу.

Найбільше критики отримали два кодекси – Житловий та Трудовий. Восени питання скасування чинності таких кодексів навіть спричинило першу зупинку роботи монобільшості. 12 вересня у парламенті не змогли зібрати більшість голосів за проєкт закону "Про правонаступництво України" щодо скасування дії актів СРСР та УРСР на території України, який обговорювався за скороченою процедурою. Серед них були і відповідні кодекси. Однак тоді як Житловий пропонувалося подовжити на 2020 рік, то Трудовий мав бути скасований. Нардепи зазначали, що без ухвалення нового трудового кодексу, старий скасовувати не можна.

Наприкінці грудня уряд подав власний законопроєкт "Про працю", який має на меті замінити старі радянські кодекси. ТСН.ua розповідає, що планує змінити цей документ і як це може вплинути на відносини між роботодавцями та працівниками.

Новації від уряду

У новому законопроєкті планується запровадити нові види трудових договорів. Наразі їх лише три – строковий, безстроковий та на час виконання роботи. Уряд пропонує збільшити кількість до 7:

  • Строковий (не довше ніж на 5 років).
  • Безстроковий.
  • Короткостроковий (не довше ніж на 2 місяці).
  • Сезонний (для виконання пов’язаних із природними та кліматичними умовами робіт, які можуть виконуватися не цілий рік, а певний період часу, однак не більше 8 місяців поспіль).
  • З нефіксованим робочим часом (не менше 8 годин на місяць, працівник виконує роботу за умови її надання роботодавцем, що може відбуватися непостійно).
  • Учнівський (поєднання навчання і роботи, не довше ніж на 6 місяців).
  • З домашнім працівником (для обслуговування домашнього господарства або сім’ї).

Як працівник, так і роботодавець матимуть причини для того, аби розірвати трудовий договір. Якщо це відбувається з ініціативи працівника, то він має повідомити про це щонайменше за 2 тижні. Також працівник має право розірвати договір, якщо роботодавець порушує його вимоги. Він має навести факти, які підтверджують таке порушення, а роботодавець буде змушений виплатити компенсацію, яка має бути не менше, ніж 50 середньоденних зарплат.

Роботодавець також має право звільнити працівника за власною ініціативою. Для цього він має повідомити про свої наміри за 15 днів – якщо працівник працює менше 6 місяців, за 30 днів – якщо працює до 5 років, за 60 днів – якщо працює до 10 років, і за 90 днів – якщо працює понад 10 років.

Ці терміни попередження можуть бути замінені грошовою компенсацією у розмірі середньоденної зарплати працівника за кожен робочий день. Також роботодавець матиме право без згоди працівника звільнити його одразу, без попередження, виплативши компенсацію не меншу, ніж подвійний середньоденний заробіток за кожен робочий день зменшення терміну попередження.

Окрім цього, роботодавець також має право розірвати договір, якщо працівник порушив його умови щонайменше двічі протягом 180 днів. Як і в попередньому випадку, роботодавець має надати відповідні докази цього. Також працівника можна звільнити, якщо він протягом 4 місяців поспіль або 150 днів протягом року відсутній на роботі через тимчасову непрацездатність (якщо законодавством не встановлено більш тривалий строк за певного захворювання). Ця норма не стосуватиметься відпустки у зв’язку із вагітністю та пологами.

Ще однією причиною можливого розірвання договору з ініціативи роботодавця стане те, що колишній працівник на цій посаді поновився на ній через рішення суду. У цьому випадку роботодавець зобов’язаний надати працівнику нову роботу (посаду) або ж виплатити компенсацію не менше ніж 20 середньоденних заробітних плат. Також працівника можна буде звільнити, якщо він не з’являється на роботі понад 10 днів поспіль без пояснення причини.

Водночас у документі чітко вказано, що не можна звільняти вагітних жінок та жінок, які перебувають у відпустці в зв’язку із вагітністю та пологами, а також жінок і чоловіків, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак у новому законопроєкті відсутня норма про заборону звільнення працівників, якщо вони перебувають на лікарняному або у відпустці.

Ще одним суперечливим моментом стала можливість звільнення у зв’язку із призовом на військову службу. Однак трудовий договір у такому разі має бути розірваний до дня початку цієї служби. Якщо цього не сталося – за працівником залишається місце роботи та зарплата.

Робочий час у новому законопроєкті лишається без змін – 40 годин протягом тижня. Також можлива і наднормова робота, але до неї не можна залучати вагітних жінок, дітей до 18 років та працівників зі шкідливими умовами праці. Для працівників від 16 до 18 років встановлена скорочена тривалість робочого часу – до 36 годин протягом тижня. Те саме стосується вагітних жінок та працівників зі шкідливими умовами праці.

Роботою в нічний час вважатиметься зайнятість від 22 годин вечора до 6 години ранку. Вона має бути не більшою 8 годин роботи за кожні 24 години. У документі також фіксується можливість гнучкого режиму робочого часу, а також дистанційної роботи.

Водночас уряд планує скоротити термін щотижневого відпочинку. Замість обов’язкових 48 годин на тиждень, їх стане 24. За роботу у вихідні працівник має право домовитися із роботодавцем про надання іншого дня для відпочинку. Якщо ж працівник захоче оплати за роботу у вихідні, святкові, неробочі дні, або за нічну роботу чи понаднормову – вона становитиме щонайменше 120% від зарплати.

Щорічну оплачувану відпустку планують встановити у розмірі 24 днів. Для працівників до 18 років – 31 день. Однак у законопроєкті планується скасувати норму про обов’язкову 14-денну відпустку протягом року. Також хочуть законодавчо закріпити і відпустки для навчання. Ще одним нововведенням може стати збільшення можливої відпустки за власний рахунок – з 15 до 30 днів.

Ще одним важливим нововведенням законопроєкту стане фактичне скасування обов’язковості трудових книжок. Роботодавців зобов’яжуть протягом трьох місяців віддати працівникам їхні книжки. Однак за бажанням їх все одно можуть використовувати, якщо працівники захочуть, щоб у них і надалі вівся облік їхнього стажу саме в книжках. Держава і роботодавці мають орієнтуватися на Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування, який працює від 2000 року.

Урядовий законопроєкт також вносить низку змін в інші українські закони. Для прикладу, у Сімейному кодексі цей документ має закріпити, що кожен із батьків дитини віком до 3 років зобов’язаний використати частину відпустки для догляду за дитину тривалістю не менше місяця. Документ планує дозволити низці специфічних професій, зокрема і військовим, виходити на страйки. Також буде скасовано зобов’язання роботодавців виділяти щонайменше 4% робочих місць для людей з інвалідністю.

Найбільше критики цей законопроєкт отримав від профспілок, адже про них у новому документі майже не йдеться. Натомість вводиться поняття "представника працівників", який фактично також виконуватиме роль профспілок.  

Відео Чим небезпечне неофіційне працевлаштування та коли зміниться ситуація в країні

Кожен п'ятий українець – працевлаштований неофіційно! Такі дані найсвіжішого дослідження центру Разумкова. Найбільш розповсюджена ця проблема у сфері обслуговування, будівництва, сільського господарства та торгівлі. Які ризики неофіційної праці – дивіться просто зараз. 

Чим небезпечне неофіційне працевлаштування та коли зміниться ситуація в країні

Залиште свій коментар

Вибір редакції