Старі вимоги і нові маневри: що задумав Кремль перед зустріччю в Женеві

Кремль навряд чи відхилиться від своїх початкових воєнних вимог під час тристоронніх переговорів між Україною, США та Росією, які відбудуться 17-18 лютого в Женеві.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW).

Напередодні переговорів в адміністрації “фюрера” повідомили, що на Женевських переговорах буде обговорено «ширше» коло питань, ніж в Абу-Дабі. Зокрема, територіальні питання.

Склад делегації РФ

Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що помічник диктатора-президента Володимир Мединський очолить переговорну групу РФ.

До складу російської делегації також увійдуть:

• заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Галузін;

• перший заступник начальника ГРУ Володимир Костюков.

Окрім того, у Женеві також буде гендиректор Російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв, але він візьме участь у робочій групі з економічного співробітництва.

Перед переговорами Сергій Рябков заявив, що Кремль доручив своїй делегації діяти в межах, про які Путін та президент США Дональд Трамп нібито домовилися під час саміту на Алясці у серпні 2025-го.

Аналітики Інституту вивчення війни наголошують: у Москві стверджували, що на Алясці нібито було досягнуто узгодження принципів, заснованих на промові Путіна в червні 2024-го перед МЗС, де “фюрер” наполягав на капітуляції.

“Кремль неодноразово демонстрував свою повну відданість досягненню своїх початкових воєнних цілей, включаючи ті, що не пов'язані з територією на сході України”, - йдеться у звіті.

“Енергетичне перемир’я”

В ISW зауважують, що країна-агресорка може спробувати використати тимчасовий мораторій на удари по енергетичній інфраструктурі, щоб стверджувати - ніби РФ йде на поступки. Зазначається, що Росія вже використовувала “енергетичне перемир’я” у березні-квітні 2025-го та у січні-лютому цього року для накопичення безпілотників та ракет для подальших ударів по Україні.

“Кремль погодився на мораторій на удари по деяких об'єктах української енергетики у січні-лютому 2026-го лише після завдання серйозної шкоди національній енергетичній мережі України. Кремль, ймовірно, знову спробує представити своє дотримання майбутнього короткострокового мораторію як значну поступку, навіть якщо Москва використає ці дні для накопичення зброї для масштабніших ударних пакетів”, - йдеться у звіті ISW.

Аналітики акцентують на тому, що після російських обстрілів в Україні серйозні проблемами з енергопостачанням. Її енергетична мережа зазнала значних перебоїв під час мораторію на удари у торік січні-лютому через місяці та роки пошкоджень, яких мережа вже зазнала.

Переговори у Женеві

У швейцарській Женеві 17-18 лютого відбудуться чергові мирні переговори. Втім, повідомляє Reuter, територіальні вимоги Кремля заблокували перемовини. Адже саме загарбницькі апетити Москви були і досі є основним каменем спотикання. Кремль висуває ультиматуми щодо повного контролю над Донбасом, але Київ вважає цю вимогу неприйнятною.

Водночас президент США Дональд Трамп перед початком зустрічі закликав Україну швидше сісти за стіл переговорів. Мовляв, саме цього прагне американська сторона. Варто зауважити, що про небажання РФ до добросовісного діалогу він не обмовився і словом.

Своєю чергою, американський держсекретар Марко Рубіо заявив, що Вашингтон не збирається змушувати ані Україну, ані Росію до закінчення війни, а також до нав’язування мирної угоди. Ба більше, з його слів, Білий дім ніби не ставить жодних вимог.